Постанова № 32987748, 05.08.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. 14 год.10 хв.Справа № 821/1917/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.04.2013р. № 0001811700, № 0001841700, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 341250,0 грн., у тому числі за основним платежем на 227500,0 грн., та з податку на доходи фізичних осіб на 373646,25 грн., у тому числі за основним платежем на 74729,25 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали, суду пояснили, що ФОП виконав всі вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ для формування витрат та податкового кредиту по операціям з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград». Як стверджує позивач, результати господарських операцій з цими постачальниками послуг з організації перевезення вантажів підтверджено бухгалтерськими документами та податковими накладними, вартість послуг сплачена виконавцям у безготівковому порядку. Позивач наполягає, що згідно ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що вказує відповідач при перевірці господарських операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград») , є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Судового рішення стосовно недійсності правочинів з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград» у відповідача немає і тому висновки акту перевірки та обчислення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями -рішеннями є незаконними, а відтак. спірні ППР підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що під час проведення зустрічних звірок з постачальниками послуг позивача, ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград», податковими органами було виявлено, що ці суб'єкти господарювання не мали реальної можливості надати транспортні послуги позивачеві. Вони не декларують наявність власних транспортних засобів, трудових ресурсів, не знаходяться за місцем реєстрації, аналогічні обставини здійснення господарської діяльності виявлено і у постачальників товарів (послуг) цих контрагентів позивача. За таких обставин відповідач вважає, правочини укладені позивачем з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград» недійсними (нікчемними), які в силу закону не створюють жодних наслідків ніж визнання їх недійсними. На думку відповідача, декларування податкового кредиту та витрат по недійсним правочинам є протиправним. З цих причин відповідач вважає складення спірних податкових повідомлень - рішень правомірним і просить суд повністю відмовити позивачеві у задоволені його позовних вимог.

Всебічно вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки позивача від 16.04.2013р. № 437/172/НОМЕР_3 (далі - акт №437).

Як пояснив позивач його господарська діяльність з надання транспортних послуг за своєю суттю полягала в посередництві між його замовником ТОВ «Завод будівельних матеріалів № 1» та фактичними виконавцями цих послуг ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград». Позивач стверджував, що у телефонному режимі знаходив виконавців транспортних послуг, після фактичного надання послуг отримував від замовника кошти, які за вирахуванням відсотку за посередництво перераховував фактичним виконавцям послуг та отримував від них документи про підтвердження здійснення операцій - акти виконаних робіт та податкові накладні. Позивач підтвердив, що особисто із керівниками ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград» не зустрічався, їх не знає, спілкування здійснювалось виключно засобами зв'язку та через пошту. Такий спосіб організації підприємницької діяльності, на думку позивача, не потребує наявності його власних транспортних засобів та трудових ресурсів і не потребує встановлення фактичного місця знаходження як замовників так і фактичних виконавців послуг. Позивач вважає, що ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград» могли надавати послуги не власними силами, а із залученням інших виконавців. Яким чином контрагенти виконували його замовлення позивач не цікавився, оскільки ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Васград» вчасно та у повному обсязі надавали послуги.

За актом перевірки податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб позивача збільшено у зв'язку з виключенням із складу витрат платника податку результатів господарських операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арсон», ТОВ «Васград» на загальну суму 1758333,33 грн. За цими господарськими операціями позивач відобразив отримання у 2011 році послуг з організації перевезення вантажів від ПП «Дніпро-Інвестгруп» у сумі 858333,33 грн., від ТОВ «Арсаон» - у 2012 році транспортних послуг у сумі 620833,0 грн. та від ТОВ «Васгард» у 2012 році отримання транспортних послуг у сумі 279166,65 грн. Підставою для збільшення грошових зобов'язань позивача з податку на додану вартість було зменшення податкового кредиту позивача, сформованого за результатами господарських операцій з ПП «Дніпро Інвестгруп» у сумі 171666,67 грн. та з ТОВ «Васгард» у сумі 55833,3 грн., всього на суму 227500,0 грн.

Підставою для таких висновків відповідача стали результати перевірок контрагентів позивача, здійснених податковими органами за місцем податкової реєстрації цих платників податків.

Як зазначає ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (акт від 20.11.2012р. № 285/22-1109/35281726) фактичні обставини спростовують реальність проведених господарських операцій ПП «Дніпро Інвестгруп». Засновник заперечує особисту реєстрацію підприємства , та пояснює, що реєстрація проведена на загублений паспорт невстановленою особою. Угоди, які було укладено між позивачем та ПП «Дніпро Інвестгруп» в силу ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203.215,228 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності.

Згідно інформації Кіровоградської ОДПІ від 17.09.2012р. №655/1520/37867421 ТОВ «Арсаон» у січні 2012 року сформувало податковий кредит у сумі 2886828,32 від постачальника ПП «О-Лекс Плюс», що має ознаки фіктивності та не знаходиться за місцем реєстрації та від ТОВ «БАУ ТЕК» податковий кредит за квітень 2012 року у сумі 1906077,0 грн., яке не знаходиться за місцем реєстрації. Правочини цих постачальників та їх контрагентів визнано такими, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені складеними між сторонами правочинами. Товари (послуги) за цими правочинами не були передані їх замовникам і через це визнані нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача».

Згідно отриманої інформації від Західної МДПІ м. Харкова від 21.01.2013р. 361/22.4-07/38278391 господарські операції ТОВ «Васгард» з його постачальниками ТОВ «Терра-технолоджи Україна», ТОВ «Євро-Транс» визнано такими, що мають ознаки нікчемності та є недійсними в силу припису закону. Такий висновок відповідача та податкових органів базується на даних про відсутність умов для здійснення господарської діяльності з надання послуг ТОВ «Васгард» та його постачальників. Ці суб'єкти господарювання не декларують наявність складських приміщень транспортних засобів та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності з надання послуг і тому неможливо підтвердити реальність здійснення задекларованих ними господарських операцій. Правочини цих постачальників суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування податків та надання вигоди для третіх осіб.

Визнання нікчемними правочинів позивача з його постачальниками та правочинів постачальників з їх постачальниками було єдиною причиною зменшення витрат та податкового кредиту позивача, наслідком чого було збільшення грошових зобов'язань позивача з ПДВ та з податку на доходи фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

У той же час суд зазначає, що за приписами Податкового кодексу України до складу витрат та податкового кредиту платника податків підлягають включенню результати господарських операцій з придбання товарів (послуг), призначених для отримання оподатковуваного ПДВ та податку на доходи фізичних осіб, належним чином підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними. При цьому бухгалтерські та податкові документи платника податків мають бути складені у спосіб, який дозволяє встановити беззаперечний зв'язок цих витрат з оподатковуваною господарською діяльністю такого платника податків.

З документів, наданих позивачем, судом вбачається, що бухгалтерські накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні складені позивачем по факту продажу транспортних послуг замовникам містять всю інформацію про обсяги, напрями виконання, вартісні показники цих послуг. Вказана позивачем інформація про надані ним транспортні послуги дозволяє у разі необхідності встановити їх зв'язок з напрямами господарської діяльності отримувача цих послуг.

У той же час акти здачі-прийняття (надання послуг), податкові накладні, отримані позивачем від ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» містять узагальнюючу назву отриманих послуг - організація перевезення вантажу. При цьому у вказаних документах відсутні дані про обсяги, дати перевезень, задіяні транспортні засоби, відстань перевезень, пункти навантаження та розвантаження вантажів та інше. Наявні документи постачальників послуг не дозволяють встановити зв'язок цих послуг з напрямами оподатковуваної господарської діяльності позивача, а тому не дають право на включення результатів цих операцій до витрат та податкового кредиту платника податків.

За таких обставин суд вважає правомірним виключення із складу витрат та податкового кредиту позивача наслідків операцій з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Арасон», ТОВ «Васград» і тому повністю відмовляє позивачеві у задоволенні його вимог.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 серпня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.8