Постанова № 32987680, 06.08.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р. Справа № 818/5453/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кіптенко Н.Г.,

представника позивача - Архипенко О.І.,

представника відповідача - Сороколіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до Сумської митниці про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці в якому просив:

- визнати відмову відповідача у наданні висновку протиправною;

- зобов'язати відповідача підготувати та передати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Спільному українсько- білоруському підприємству «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру та/або помилково сплачених коштів в розмірі 30663 грн. 00 коп., з яких податок на додану вартість - 29359,33 грн., ввізне мито на суму 1303,67 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04 січня 2013 року Спільне українсько-білоруське підприємство «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) отримало від Сумської митниці Акт №0001/3/80500000/0021127532 від 02 січня 2013 року, складеного за результатами планової виїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Спільним українсько-білоруським підприємством «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю). В даному Акті відповідачем було встановлено, що при визначенні бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України (декларуванні митної вартості товарів) позивач завищив свої податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 31 316 (тридцять одна тисяча триста шістнадцять) гривень 39 копійок. Окрім того, Акті відповідачем було встановлено, що при декларуванні митної вартості товарів, позивач завищив податкові зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 1 437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) гривень 69 копійок. Вказані грошові кошти фактично були сплачені позивачем на відповідні рахунки бюджету, що підтверджується Актом перевірки та розрахунком надміру сплачених сум грошового зобов'язання. У зв'язку з вказаним позивач двічі звертався до відповідача з заявами про повернення надміру сплачених коштів та один раз з заявою про видачу висновку передбаченого Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 № 618, однак відповідач протиправно та необґрунтовано відмовляв позивачу в повернені коштів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні в якому зазначив, що відмова відповідача у поверненні заявлених позивачем у своїх заявах про повернення сум грошового зобов'язання є цілком обґрунтованою та законною, оскільки немає жодних підстав для повернення з державного бюджету заявлених сум грошових зобов'язань, оскільки позивач в свої заява зазначав не вірні суми та при подачі останньої заяви не надав доказів відсутності заборгованості.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених в запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі статті 41 Податкового кодексу України, статей 336, 345, 346, 347, 350, 353 Митного кодексу України та на виконання наказу Сумської митниці від 16.10.2012 року № 412 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки суб'єкта ЗЕД», наказу Сумської митниці від 26.10.2012 року № 437 «Про внесення змін до наказу Сумської митниці від 16.10.2012» та згідно з Планом-графіком Сумської митниці на IV квартал 2012 року робочою групою у складі посадових осіб Сумської митниці проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань державної митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності спільним українсько-білоруським підприємством «Укртехносинтез» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), за результатами якої складено відповідний Акт № 0001/3/805000006/0021127532 від 02.01.2013 (далі - Акт).

Перевіркою стану дотримання позивачем законодавства з питань державної митної справи встановлено, що під час митного оформлення імпортованих товарів при визначенні їх митної вартості до ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, заявлялися недостовірні відомості складових митної вартості (витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, винагороди за транспортно-експедиційні послуги (агентські винагороди) на умовах поставки FCA, EXW та морським транспортом на умовах FOB, витрат на страхування імпортованого товару, а також вартості послуг, наданих за межами митної території України щодо розробки програми безпосередньо необхідні для виробництва оцінюваних товарів). Це призвело до порушення вимог статті 267 Митного кодексу України від 11.07.2002 року, статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 року. В результаті проведеного коригування митної вартості імпортованих товарів сума завищених податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита становить 1 437,69 грн.

Внаслідок порушення вимог пункту 4.3. Закону України «Про податок на додану вартість та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України у частині визначення бази оподаткування товарів, які ввозяться на митну територію України, а саме внаслідок заявлення недостовірних відомостей щодо складових митної вартості оцінюваних товарів, відбулося завищення податкового зобов'язання позивача по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 31 316,39 грн.

На виконання частини другої статті 301 Митного кодексу України від 13.03.2012, відповідно до якої, у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів, Сумською митницею в Акті зазначено такі суми та таким чином повідомлено позивача про наявність надмірної сплати митних платежів до Державного бюджету України.

Повернення надмірно сплачених коштів здійснюється на підставі статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України та згідно з Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок № 618).

Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Тобто, норми митного та податкового законодавства, які регулюють порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, кореспондуються одна з одною.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу даних норм вбачається, що законодавцем встановлено конкретні строки давності щодо права платників податків на звернення із заявою про повернення відповідних сум надміру сплачених грошових зобов'язань.

Як встановлено судом, позивач вперше звернувся до Сумської митниці із заявою від 07.02.2013 року № 24 про повернення надмірно сплачених коштів.

Відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку № 618 у заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили пре це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

До заяви від 07.02.2013 року № 24 позивач додав копії та оригінали вантажних митних декларацій, за якими ним помилково та/або надмірно сплачено митні платежі, згідно додатку 1 до заяви.

В даній заяві позивач визначив інші суми надміру сплачених митних платежів, ніж ті, що зазначені в Акті, а саме 33 167,77:

- сума ввізного мита у розмірі 1 474,52 грн.

- сума податку на додану вартість у розмірі 31 693,52 грн.

Однак, при цьому позивачем не враховано положень пункту 43.3 статті 43 та 102.2 статті 102 Податкового кодексу України стосовно строків давності щодо права на бюджетне відшкодування надмірно сплачених коштів.

Так, позивач, до суми надмірно сплачених митних платежів зарахував суми надмірно сплачених митних платежів за вантажними митними деклараціями: № 805000009/2009/009667 від 18.11.2009 року, № 805000009/2009/009773 від 20.11.2009 року, № 805000009/2009/009774 від 20.11.2009 року, № 805000009/2009/009831 від 23.11.2009 року, № 805000009/2009/010925 від 21.12.2009 року, граничний строк для подання заяви за якими, вже сплинув, що в свою чергу позбавляє позивача права на отримання відповідного бюджетного відшкодування за цими ВМД.

Окрім того, згідно з частиною восьмою статті 301 Митного кодексу України повернення не здійснюється, якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень.

Так, по деяких доданих до заяви від 07.02.2013року № 24, ВМД суми митних платежів не перевищують 20 гривень, а тому, згідно закону, не підлягають поверненню.

Таким чином, підстави для повернення визначених у заяві позивача сум грошових зобов'язань відсутня, тому на виконання пункту 11 Порядку № 618 листом від 13.02.2013 року № 11/2-08/1013 «Про відмову у поверненні коштів» Сумська митниця повідомила позивача про неможливість повернути визначені в заяві кошти через порушення вимог Розділу III Порядку № 618 та статей 43, 102 Податкового кодексу України, а саме у заяві невірно вказана сума завищених податкових зобов'язань у зв'язку зі спливом строку давності по деяких митних деклараціях.

15.03.2013 року позивач повторно звернувся до Сумської митниці із заявою про повернення надмірно сплачених коштів, зазначаючи у ній суму, необхідну для повернення, 30 663,00 грн.

При цьому, позивач знову не врахував положень пункту 8 статті 301 Митного кодексу України та зарахував до суми, зазначеної в заяві, митні платежі за відповідними ВМД, що не перевищуюсь 20 гривень, у зв'язку з чим знову зазначив невірну суму, що підлягає повернення.

У зв'язку із вищевикладеним, Сумська митниця на підставі пункту 11 Розділу III Порядку № 618 відмовила у поверненні зазначених у заяві сум.

Втретє позивач звернувся із заявою від 05.04.2013року № 02/09-005178 про видачу висновку.

При цьому, позивач надав разом із згадуваною вище заявою розрахунок надміру сплачених сум грошових зобов'язань, копію довідки про відсутність заборгованості від 14.03.2013 року № 13672/10/19.2-08, виданої Державною податковою інспекцією у м. Сумах та оригінали ВМД, за якими здійснено надмірну сплату грошових зобов'язань.

В даній заяві позивач просив:

1) видати висновок про повернення надміру сплачених СУБП «Укртехносинтез» в формі ТОВ коштів в розмірі 30663, 00 грн., з яких податок на додану вартість - 29359,33 грн., ввізне мито на суму 1303,67 грн.;

2) вказаний висновок у встановлений законодавством термін, направити для виконання до відповідного органу Державного казначейства України.

Однак, статтею 43 Податкового кодексу України передбачено право подання платниками податків заяв про повернення сум грошового зобов'язання, а не заяв про видачу рішень. Також слід зазначити, що пунктом 43.1 зазначеної норми передбачено, що повернення надмірно сплачених сум грошового зобов'язання можливо лише у випадках відсутності у такого платника податкового боргу, що в свою чергу підтверджується відповідною довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюється відповідним органом державної податкової служби.

Так, до заяви про видачу висновку позивач додав довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, що контролюється Державною податковою інспекцією у м. Сумах, видану 14.03.2013. В даній довідці зазначено, що вона дійсна протягом 10 календарних днів - до 24.03.2013. Тобто, на момент подачі позивачем заяви від 05.04.2013 № 02/09-005178 про видачу висновку дана довідка вже не була дійсною, а тому не могла підтверджувати відсутність податкової заборгованості перед державним бюджетом.

Внаслідок чергового неврахування позивачем положень частини восьмої статті 301 Митного кодексу України в розрахунку надміру сплачених сум грошового зобов'язання позивач невірно зазначив в своїй заяві суму, що підлягає поверненню, про що листом від 22.04.2013 № 11/3-08/2578 Сумської митниці було повідомлено позивача.

В судовому засіданні представник позивача погодився з доводами відповідача, що окремі митні платежі, які зазначенні позивачем в загальній сумі повернення, є меншими ніж 20 грн., однак представник позивача зазначає, що вищевказане обмеження щодо повернення коштів, яке зазначене в ч.8 ст.301 Митного кодексу України, застосовується тільки коли загальна сума повернення менше 20 грн.

Однак суд не погоджується з вільним трактування норми Митного кодексу України представником позивача, оскільки вказана норма чітко визначає, що повернення не здійснюється якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень, в даному випадку норма визначає 20 грн. як розмір митних платежів, а не сукупну суму декількох митних платежів сплачених по різних ВМД в різні періоди часу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та у відповідності до ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) до Сумської митниці про визнання протиправною відмови у надані висновку та зобов'язання Сумської митниці підготувати та передати до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Спільному українсько-білоруському підприємству "Укртехносинтез" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) надміру та/або помилково сплачених коштів в розмірі 30663 грн. 00 коп. -відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 12 серпня 2013 року