Постанова № 32987604, 15.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 р. Справа №804/9206/13-а 14 год. 55 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників позивача Борисова М.М., Новошицького В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУІЗ ПЛЮС» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

8 липня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Круіз Плюс» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2013 року №0000972201 та №0000982201.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- для проведення позапланової виїзної документальної перевірки у Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС були відсутні визначені вимогами підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстави, оскільки у січні 2013 року на письмовий запит податкового органу від 22.01.2013 року вих. №1457/10/15.2-13 про надання інформації, пояснень та копій документів стосовно взаємовідносин товариства із ТОВ «Матадор» надано вичерпну відповідь разом з копіями відповідних документів у визначений чинним податковим законодавством термін протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту листом від 04.02.2013 року;

- висновки акту перевірки не відповідають дійсності та ґрунтуються на припущеннях, оскільки всі необхідні первинні документи (акти, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо), які підтверджують факт здійснення господарських операцій по отриманню робіт (послуг), відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні та були надані Нікопольській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС для проведення документальної перевірки в повному обсязі;

- товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення товару від ТОВ «Матадор» на адресу ТОВ «Круіз Плюс», у товариства є в наявності, однак, не були надані для проведення документальної перевірки з тієї причини, що такі документи для ТОВ «Круіз Плюс» не є первинними, на підставі товарно-транспортних накладних ТОВ «Матадор» в бухгалтерському та податковому обліках жодної проводки не здійснювало, тому Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС взагалі не мала права їх вимагати на підтвердження понесених ТОВ «Круіз Плюс» витрат на придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Матадор», що повинні враховуватись при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток;

- Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС не с органом, який згідно статті 14 Закону України «Про підтвердження відповідності» уповноважена здійснювати державний нагляд за дотриманням вимог з підтвердження відповідності, тому вимагання для здійснення контролю сертифікату відповідності є взагалі неправомірним.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що:

- проведеною перевіркою не підтверджено факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Матадор», відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення придбаних товарів від ТОВ «Матадор» до ТОВ «Круіз Плюс»;

- для перевірки не надано сертифікати походження придбаних у ТОВ «Матадор» товарів, які містять інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника, не надано доказів отримання від ТОВ «Матадор» послуг з навантаження-розвантаження;

- наявність у ТОВ «Круіз Плюс» документів на отримання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Матадор» не спричинило реального настання правових наслідків, надані для проведення документальної перевірки акти приймання-передачі виконаних робіт не визнано первинними документами, оскільки в актах не зазначена кількість людей, зайнятих при виконанні робіт, не визначено одиницю виміру господарської операції, відсутні первинні документи, які свідчать про понесені витрати виконавцем робіт (тобто ТОВ «Матадор»);

- у ТОВ «Матадор» були відсутні умови для здійснення операцій з продажу товарів (робіт, послуг): відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби;

- в результаті проведення перевірки встановлено відсутність об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість у ТОВ «Круіз Плюс» при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Матадор», отже, позивач не має права на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор».

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби направила 22.01.2013 року на адресу ТОВ «Круіз Плюс» письмовий запит №1457/10/15.2-13, згідно якого платнику податків належало надати пояснення та копії підтверджуючих документів для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому об'явку із відповідним відображенням у податковій звітності з ПДВ результатів операцій по господарським відносинам з ТОВ «Матадор» за червень-жовтень 2012 року.

04.02.2013 року платником податків надав копії таких документів: свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, статуту підприємства, паспорту та ідентифікаційного коду директора підприємства, договору поставки від 07.06.2012 року №07/1, договору про надання послуг від 10.08.2012 року, №М11/8, податкових накладних: від 12.06.2012 року №659, від 11.07.2012 року №684, від 18.07.2012 року №685, від 11.08.2012 року №735, від 15.10.2012 року №600; видаткових накладних: №4324 від 12.06.2012 року, №5122 від 11.07.2012 року, №5123 від 18.07.2012 року; рахунків на оплату №659 від 12.06.2012 року, №684 від 11.07.2012 року, №685 від 18.07.2012 року, №735 від 11.08.2012 року; акт прийомки-здачі виконаних робіт №599 від 11.08.2012 року, рахунок на оплату №602 від 05.10.2012 року, копії авансових звітів за червень, липень, серпень, жовтень 2012 року.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність проведеної перевірки, з огляду на надання платником податків всіх витребуваних документів, суд зазначає, що лист платника податків не містить, зокрема, пояснень щодо господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор» за червень-серпень 2012 року та жовтень 2012 року та документів, які підтверджують подальшу реалізацію придбаних у вказаного контрагента товарів (робіт, послуг), отже, заявлені доводи не підтверджуються матеріалами справи.

На підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з наданням не в повному обсязі ТОВ «Круіз плюс» пояснень та копій підтверджуючих документів по взаємовідносинах з ТОВ «Матадор» за червень - серпень 2012 року та жовтень 2012 року, а саме документів, які підтверджують подальшу реалізацію придбаних у вказаного контрагента товарів (робіт, послуг), відповідно до наказу №560 від 08.05.2013 року, направлення на перевірку №328/221, з урахуванням акту перевірки ДПІ у Бабушкінськомі районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року №7200/224/31820299, Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Круіз плюс», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор» частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року у фактичних періодах їх здійснення.

За результатами перевірки 22.05.2012 року складений акт №1438/221/31365435, згідно висновків якого документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «Круіз плюс» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Матадор», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, в результаті чого встановлено порушення:

1) пункту 135.1., підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135, підпункту 138.1.1. пункту 138.1., пункту 138.2., пункту 138.4. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 28669,58 грн., в тому числі за:

- півріччя 2012 року 11373,75 грн.;

- 3 квартали 2012 року 25373,93 грн.;

2) статті 185, пункту 188.1. статті 188, пункту 198.2., пункту 198.3., пункту 198.6. статті 198, пункту 201.1., пунктів 201.4., 201.6., 201.7., 201.8., 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 19320,72 грн., в тому числі за:

- червень 2012 року на суму 8684,02 грн.;

- за липень 2012 року на суму 1445 грн.;

- за серпень 2012 року на суму 6253,70 грн.

На підставі акту перевірки 10.06.2013 року Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000972201, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24150,90 грн., в тому числі за основним платежем 19320,72 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4830,18 грн.;

- №0000982201, яким платнику податків збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 35836,98 грн., в тому числі за основним платежем 28669,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7167,40 грн.

Актом перевірки від 22.05.2012 року №1438/221/31365435 встановлено, що Нікопольською об'єднаною ДПІ Дніпропетровської області ДПС отримано від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт від 21.12.2012 року за №7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України - товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299) під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011року, ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011, ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код за ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» (код за ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011».

В акті перевірки від 21.12.2012 року за №7200/224/31820299 зазначено, що за податковою адресою ТОВ «Матадор» особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити, немає можливості. Відсутність за юридичною адресою ТОВ «Матадор», в свою чергу, обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь - яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Матадор» та проведених заходів встановлено відсутність, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. ТОВ «Матадор» за період 2011-2012 рік сформовано ПК на загальну суму 42358782 грн. від підприємств, якими надано податкову звітність шляхом маніпулювання, а саме, у таких підприємств відсутній податковий кредит, гідно наданих розрахунків коригування задекларувавши податкові зобов'язання здійснюють повернення передплат неіснуючим контрагентам. Контрагенти ТОВ «Матадор» взагалі не придбавши товар у 2011-2012 роках, в свою чергу й не могли здійснювати реалізацію товару, робіт, послуг в адресу ТОВ «Матадор». Операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг) ТОВ «Матадор» порушують статтю 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.

Проведеною перевіркою відображеного ТОВ «Круіз Плюс» показника за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 512787 грн. встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 83894,19 грн., в тому числі за 1 півріччя 2012 року 52104,11 грн.; 3 квартали 2012 року 83894,19 грн. (52104,11 грн. + 31790,08 грн.); 2012 рік 83894,19 грн. (52104,11 грн. + 31790,08грн.).

В акті перевірки позивача зазначено, що враховуючи той факт, що як зазначено у пункті 3.1.2 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» оприбутковані ТМЦ ТОВ «Круіз плюс» використало у власній господарській діяльності, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування даного товариства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року мають бути збільшені на 83894,19 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року 52104,11 грн., за 3 квартал 2012року 31790,08 грн., як вартість ТМЦ з ПДВ, отриманих безоплатно від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за нього.

Таким чином, в порушення пункту 135.1., підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «Круіз Плюс» підлягають збільшенню на вартість безоплатно отриманих ТМЦ від невстановлених осіб за перевіряємий період на загальну суму 83894,19 грн.

Перевіркою встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме витрат операційної діяльності (рядок 05 Декларації) у сумі 52627,64 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року на суму 2056,60 грн., по дошці, яка була використана в господарській діяльності підприємства; за 3 квартал 2012 року на суму 34877,44 грн., в тому числі по послугам, використаним в господарській діяльності підприємства на суму 12001,78 грн., по дошці, яка була використана в господарській діяльності підприємства, на суму 22875,66 грн.

Перевіркою відображеного у рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показника за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 Декларації за перевіряємий період на загальну суму 52627,64 грн., в тому числі за: 2 квартал 2012 року на суму 2056,60 грн., 3 квартал 2012 року на суму 34877,44 грн., 4 квартал 2012 року на суму 15693,60 грн.

Актом перевірки позивача встановлено, що у липні 2012 року отримано дошки обрізної на суму 31790,08 грн. Дошка, придбана у ТОВ «Матадор», була використана для виконання замовлень наступним чином: 2 квартал 2012 року - списано з бухгалтерського рахунку 281 «Товари» дошку у кількості 0,95мЗ обліковою вартістю 2056,60 грн.; 3 квартал 2012 року - списано з бухгалтерського рахунку 281 «Товари» дошку у кількості 15,25 м3 обліковою вартістю 22875,66 грн.; 3 квартал 2012 року - списано з бухгалтерського рахунку 281 «Товари» дошку у кількості 0,6 м3 обліковою вартістю 1003,60 грн. Відповідно до оборотної відомості по рахунку 281 «Товари» встановлено, що отримана деревина в кількості 28,2 м3 обліковою вартістю 43975,97 грн. залишилася на складі та рахувалася станом на 01.01.2013 року у залишках товару.

Таким чином, перевіряючи зазначили, що у податковому обліку до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, ТОВ «Круіз плюс» включено собівартість отриманих та реалізованих товарів (дошка обрізна) у ТОВ «Матадор» по рядку 05.1 Податкової Декларації з податку на прибуток на загальну суму 25935,86грн., а саме за півріччя 2012 року в розмірі 2056,60 грн., в тому числі 2 квартал 2012 року 2056,60 грн., за 3 квартали 2012 року в розмірі 24932,26 грн., в тому числі 3 квартал 2012 року 22875,66грн., за 2012 рік в розмірі 25935,86 грн., в тому числі 4 квартал 2012 року 1003,60 грн.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Круіз плюс» згідно документів, наданих до перевірки придбавало у ТОВ «Матадор» (реєстраційний номер облікової справи платника податків 31820299) вантажно-розвантажувальні роботи на підставі договору на виконання робіт (послуг) №М11/8 від 10.08.2012 року. Так, у серпні 2012 року отримано робіт на суму 14402,14 грн., у жовтні 2012 року на суму 17628 грн. відповідно.

У податковому обліку до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, ТОВ «Круіз плюс» включено вартість отриманих у ТОВ «Матадор» вантажно-розвантажувальних робіт по рядку 05.1 Податкової Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» в розмірі 12001,78 грн., за 2012 рік в розмірі 26691,78 грн.

Документи, які б підтверджували транспортування придбаної продукції від ТОВ «Матадор» до перевірки надані не були, у зв'язку із чим перевіряючи зробили висновок, що ТОВ «Круіз плюс» не доведено факт транспортування ТМЦ, а саме не надано до перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ від вищезазначеного постачальника з відмітками про місце навантаження та розвантаження продукції, передачу та отримання продукції у контрагентів-постачальників та інші документи, що свідчать про транспортування продукції. ТОВ «Круіз плюс» не надано для перевірки документальних доказів факту отримання ТМЦ від ТОВ «Матадор» та факту дійсності здійснення перевезень вантажу, а отже укладені угоди не мали реального товарного характеру, не надано до перевірки сертифікати походження товарів (дошка обрізна), отриманих віл ТОВ «Матадор», які містять інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника. Не надано для перевірки документальних доказів факту отримання вказаних послуг віл постачальника, а отже укладені угоди не мали реального товарного характеру.

В акті перевірки позивача зазначено, що перевіркою не встановлено фактичного отримання ТОВ «Круіз плюс» товарів та послуг (дошка обрізна та вантажно-розвантажувальні роботи) від ТОВ «Матадор» та реального транспортування. ТОВ «Круіз плюс» у перевіряємому періоді формує витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податковий кредит за допомогою підприємств, які мають за мету нарощення торгівельної націнки на ТМЦ (робіт, послуг) для кінцевих вигодонабучів.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Круіз Плюс» (покупець) та ТОВ «Матадор» (продавець) укладений договір поставки №МТД07/1 від 07.06.2012 року, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з договором, а покупець його прийняти та оплатити. Постачання товару за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з договором визначається та здійснюється за видатковими накладними, податковими накладними і рахунками. Продавець зобов'язаний поставити товар в термін, погоджений сторонами договору.

Від імені продавця ТОВ «Матадор» складені:

- 12.06.2012 року податкова накладна №659, видаткова накладна №4324, рахунок на оплату дошки обрізної в кількості 23 м3 вартістю 52104,11 грн., в тому числі 8684,02 грн. ПДВ;

- 11.07.2012 року податкова накладна №684, видаткова накладна №5122, рахунок на оплату дошки обрізної 25-50 мм в кількості 6 м3 вартістю 8670,02 грн., в тому числі 1445 грн. ПДВ;

- 18.07.2012 року податкова накладна №685, видаткова накладна №5123, рахунок на оплату дошки обрізної 25-50 мм в кількості 16 м3 вартістю 23120,06 грн., в тому числі 3853,34 грн. ПДВ.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні серії 01АА без номеру від 12.06.2012 року, 11.07.2012 року, 18.07.2012 року не містять у відповідних графах, зокрема, таких відомостей, номер подорожнього листа; прізвище, ім'я, по-батькові водія який прийняв товар; відомостей про прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка від імені покупця прийняла товар, номер та дату довіреності на одержання вантажу; вагу вантажу; адресу пунктів навантаження та розвантаження, зазначається лише найменування населеного пункту. Відомості в ТТН про вантажно-розвантажувальні роботи, які, згідно умов наступного договору, також мав виконувати ТОВ «Матадор», не зазначені. Вантажовідправником та автопідприємством в таких ТТН зазначено ТОВ «Матадор», вантажоотримувачем - ТОВ «Круіз Плюс».

У рахунок оплати за поставлений товар ТОВ «Круіз плюс» було перераховано на адресу продавця ТОВ «Матадор» грошові кошти в загальній сумі 83894,19 грн., шляхом перерахування грошових коштів в касу постачальника відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів на загальну суму 83894,19 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що для виконання перевезення дошки, позивачем як замовником з ТОВ «Матадор» (виконавець) укладений договір на виконання послуг №М11/8 від 10.08.2012 року, згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати замовнику послуги за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з договором, а покупець їх прийняти та оплатити. Виконання послуг за асортиментом, в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з договором визначається та здійснюється за видатковими накладними, податковими накладними і рахунками.

На підтвердження виконання послуг за договором №М11/8 від 10.08.2012 року позивачем надані складені:

- 11.08.2012 року акт прийомки здачі вантажно-розвантажувальних робіт в кількості 1 послуга №5999, податкова накладна №735, рахунок на оплату послуг за ціною 14402,14 грн., в тому числі 2400,36 грн. ПДВ;

- 05.10.2012 року акт прийомки здачі вантажно-розвантажувальних робіт в кількості 1 послуга №7341, податкова накладна №600, рахунок на оплату послуг за ціною 17628 грн., в тому числі 2938 грн. ПДВ.

Суд зазначає, що у вищевказаних договорах, укладених позивачем з ТОВ «Матадор», не визначено товар, що поставляється, та вид послуг, їх ціну та одиницю виміру товару та послуг, місце та строки поставки та виконання послуг, у зв'язку із чим доходить висновку про те, що зазначені договори є неукладеними у зв'язку із відсутністю в них суттєвих умов, так як видаткові та податкові накладні, рахунки не є невід'ємною частиною договору, а можуть складатись лише на його виконання.

Проте, в судовому засіданні 30.07.2013 року представником позивача надані копії додатків №1-3 до договору поставки №МТД07/1 від 07.06.2012 року, додатків №1-2 до договору про надання послуг №М11/8 від 10.08.2012 року, якими визначено ціну та найменування товару згідно кожної податкової накладної. Суд критично ставиться до таких додатків, оскільки вони надані позивачем після витребування відомостей про предмет вищевказаних договорів, такі додатки не були представлені податковому органу ані при наданні відповіді на запит, ані під час позапланової перевірки, в акті перевірки не відображені.

Надаючи оцінку доводам позивача про відсутність у податкового органу здійснювати державний нагляд за дотриманням вимог з підтвердження відповідності, у зв'язку із чим відсутність права вимагати сертифікати відповідності, суд зазначає, що витребувані документи мали б підтвердити реальність існування та походження товару, операції по яким відображені в податковому та бухгалтерському обліку, отже, сертифікати запитані податковим органом з метою виконання повноважень, покладених на нього законом.

На підтвердження виконання договору поставки товару та надання послуг по перевезенню, позивачем зазначено, що отримані товари (роботи, послуги) від ТОВ «Матадор» були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Круіз плюс» та враховані при виконанні замовлень наступним покупцям: ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТІСТ»», ТОВ «Нікопольський механічний завод», ТОВ «ОСКАР», ТОВ «Легетім-Експерт», ПАТ «Нікопольська районна Агропромтехніка», КП «ЖЕК 3», ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури», надавши копії відповідних договорів та накладних, які свідчать по постачання дощок необрізаних сухих 30 мм, 40 мм, сосни 1 сорту.

Однак, вищезазначені документи свідчать про оформлення правовідносин між позивачем та зазначеними підприємствами, та не свідчать про наявність правовідносин із ТОВ «Матадор», в наданих ТТН вказані підприємства як отримувачі товару не зазначені.

Надаючи оцінку посиланням позивача на фактичне отримання товару та виконання послуг, суд зазначає, що надані документи не надають можливість зробити висновок про тотожність поставленого ТОВ «Матадор» товару та послуг, не підтверджують факт надання товару та послуг ТОВ «Матадор».

Таким чином, суд погоджується із позицією податкового органу, згідно якої в ході проведення перевірки ТОВ «Круіз Плюс» не виявлено фактичного відвантаження товарів, реального транспортування та зберігання - не виявлено первинні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд зазначає, що Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюванини та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

Проте, в розглянутому спорі відсутні рішення податкового органу, яким би наведені правочини були б визнані недійсними, або нікчемними. Так, відповідно «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки не є рішенням контролюючого органу, він складається інспекторами відповідного податкового органу, не встановлює обов'язкові правові наслідки та є тільки носієм інформації.

У разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення або вживає інших заходів реагування з підстав недійсності оспорюваного правочину або його нікчемності, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена судом з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповне оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Надаючи оцінку доводам про протиправність визначення податкових зобов'язань, що нараховані внаслідок встановлення відсутності об'єкту оподаткування в правовідносинах між позивачем та вищевказаними контрагентами, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів свідчить про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6. статті 189. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Фактично надані документи, якими не підтверджено зміст і обсяг господарської операції та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання послуг.

Щодо доводів позивача про відсутність законодавчих підстав для складення товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є необхідними фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб є необхідними накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до статті 47 Статуту автомобільного транспорту вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні які є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах. Автотранспортні підприємства і організації мають право перевіряти правильність цих відомостей.

Наявність вищевказаних документів, із підтвердженням факту перевезення, реального переміщення товарів та надання послуг по перевезенню саме ТОВ «Матадор», судом не встановлена.

З системного аналізу матеріалів справи вбачається відсутність оподатковуваних операцій між заявленими особами, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Надаючи оцінку доказам позивача про фактичне отримання послуг кінцевими споживачами, що підтверджується наданими документами, суд зазначає, що документальне оформлення операцій між позивачем та такими підприємствами не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Матадор», оскільки в розглянутих правовідносинах суд достовірно не встановив факт надання спірних послуг, що, на думку суду, свідчить про виконання заявлених договорів із третіми особами безпосередньо позивачем.

На думку суду, правила податкового обліку розраховані на добросовісність платника податків, однак, з сукупності матеріалів справи вбачається, що операції позивача із контрагентом, який знаходиться поза межами податкового контролю, мають ознаки регулювання рівня податкових зобов'язань та податкового кредиту, що дає податкові переваги за рахунок державного бюджету.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРУІЗ ПЛЮС» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 червня 2013 року №0000972201 та №0000982201 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 5 серпня 2013 року.

Суддя І.О. Верба