Постанова № 32987311, 09.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2013 р. Справа №805/6025/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Макаренко А.С. - довір. від 01.01.2013 року № 46/13

від відповідача - Радченко А.В. - довір. від 15.02.2013 року № 4208/10/10-1

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою

відповідальністю «Метінвест-Шіппінг»

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування

великих платників податків у м. Донецьку Межрегіонального головного управління

Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 226126 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що приймаючи податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що у відповідача не було законних підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки висновки, викладені у акті документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011року, щодо фактичного нездійснення контрагентом позивача - ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» перевезень вантажів автомобільним транспортом за укладеними з ТОВ «Метінвест-Шіппінг» договорами про надання транспортно-експедиторських послуг, є такими, що не відповідають дійсності.

Зазначає, що факт перевезення стальних слябів підтверджений первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, здійснення розрахунків за транспортування слябів підтверджене банківськими виписками.

Наполягає на тому, що посилання СДПІ в акті перевірки на відсутність у ТОВ «Метінвест-Шіппінг» товарно-транспортних накладних безпідставне, оскільки за умовами договорів він виступав як експедитор та організатор транспортно-експедиційних послуг, а не їх учасник, тобто, у спірних правовідносинах не був перевізником, відправником або одержувачем вантажу, тому на нього не розповсюджується положення Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які визначають товарно-транспортну накладну як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Наполягає, що згідно діючого законодавства платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, через те, що порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права, передбаченого ст. 8 Конституції України, індивідуальний характер відповідальності - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення - ст. 61 Конституції України, забезпечення доведеності вини - ст. 129 Конституції України.

Вказує, що Європейський суд з прав людини чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків, рішення від 18.03.2010 року у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди з його контрагентом.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що податкове повідомлення - рішення, яке оскаржується прийняте в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим, належить товарно-транспортна накладна.

Вказує, що, оскільки під час перевірки на письмову вимогу податкового органу ТОВ «Метінвест- Шіппінг» товарно-транспортну накладну не надав, висновки, викладені в акті перевірки про їх відсутність є обґрунтованими.

Вказує, що за результатами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, встановлено, що ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій з купівлі- продажу будь-яких товарів, робіт, послуг у задекларованих обсягах, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, під час перевірки на ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» відсутні товарно - транспортні накладні, які повинні підтверджувати факт перевезення товару, в зв'язку з чим не встановлено перевезення автомобільним транспортом товару від підприємств - постачальників та надання транспортних послуг контрагентом позивача.

Ухвалою від 16.07.2013 року провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/6028/13-а за позовом ТОВ «Метінвест - Шипінг» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року у справі № 805/6028/13-а, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2013 року залишена без змін, позовна заява ТОВ «Метінвест - Шипінг» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення - рішення задоволена.

Ухвалою від 08.08.2013 року провадження у справі поновлене.

Ухвалою від 08.08.2013 року замінений відповідач у справі - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на належного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, просив в задоволені позовної заяви відмовити з підстав, викладених в запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ТОВ «Метінвест-Шіппінг» зареєстроване в якості юридичної особи 05.10.2000 року, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 31158623), місцезнаходження: 83015, Донецька область, м. Донецьк, пр.-т Богдана Хмельницького, буд. 102 (а.с. 69).

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку здійснила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Метінвест-Шіппінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складений акт від 01.04.2013 року № 248/15-17-4-31158623 (а.с. 11-68).

Під час перевірки податковим органом встановлене порушення ТОВ «Метінвест-Шіппінг» вимог п.п.7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2011 року в сумі 226126 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийняла податкове повідомлення - рішення від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 про зменшення ТОВ «Метінвест-Шіппінг» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 226126 грн.

Як зазначено в акті, за результатами перевірок, проведених ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо дотримання ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ» вимог податкового законодавства, складені акти від 09.11.11року №287/2360/35786388, від 21.12.2011 року, № 3900/23-100/35786388, від 25.01.2012 року № 151/23-200/35786388 та акт про неможливість проведення документальної позапланової перевірки від 27.03.2012 року № 681/221-100/35786388.

З висновків зазначених актів вбачається, що за результатами перевірок ТОВ «ІСА-ХХІ» внаслідок виявлених недоліків заповнення та складання первинної документації, незважаючи на наявність певних необхідних первинних документів та через відсутність інших, у зв'язку з ненаданням ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» документів для проведення перевірки, податковий орган дійшов висновку про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій платником податків, при цьому документи, що надавалися ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» на підтвердження здійснення господарської діяльності податковим органом відхилені.

Як зазначалось раніше, ухвалою від 16.07.2013 року провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/6028/13-а за позовом ТОВ «Метінвест - Шипінг» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 року у справі № 805/6028/13-а, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2013 року залишена без змін, позовна заява ТОВ «Метінвест - Шипінг» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкового повідомлення - рішення задоволена.

Під час розгляду зазначеної справи судом встановлено, що на підставі договорів від 23.03.2009 року № СШ-АС/230309, від 01.08.2010 року № СЗ-08/10Д/4411, від 05.03.2009 року №СШ-ММЗ/100309/198/09, укладених позивачем з ВАТ «МЗ «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча», ПРАТ Макіївський металургійний завод» у період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року ТОВ «Метінвест-Шіппінг» виступало організатором транспортно - експедиційних послуг для вказаних підприємств (Замовників).

За умовами вказаних договорів ТОВ «Метінвест- Шіпінг» (Експедитор) зобов'язане як від свого імені, так і від імені Замовників, за дорученням та за рахунок останніх, організувати надання послуг з перевезення та експедирування вантажів Замовників автомобільним транспортом, в свою чергу Замовники зобов'язалися прийняти та сплатити надані Експедитором послуги, а також виплатити йому винагороду.

На виконання умов вказаних договорів, організуючи надання транспортно-експедиторських послуг Замовникам, ТОВ «Метінвест-Шіппінг» уклав з ТОВ «Індустріальний союз Азова XXI» договір - доручення від 01.02.2009 року № 7S-I та договір від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Згідно предмету зазначених договорів ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» зобов'язане від свого імені по дорученню та за рахунок Замовника забезпечити організацію перевезень вантажів Замовника по території України власним та/або орендованим вантажним автомобільним транспортом, а ТОВ «Метінвест- Шіппінг» зобов'язане прийняти та сплатити надані Експедитором послуги та сплатити останньому винагороду (плату).

Згідно п.5.2. Договору від 01.02.2009 року № 7S-I та п.1.4 договору від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД сторони передбачили, що підставою для оплати та документом, який підтверджує факт надання транспортно-експедиційних послуг за цими договорами, є підписані сторонами акти приймання-передачі наданих послуг.

Фактичне надання ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» позивачу транспортно- експедиційних послуг з перевезення стальних слябів з ВАТ «МЗ «Азовсталь», ПАТ «Маріупольський металургійний завод ім. Ілліча», ПРАТ «Макіївський металургійний завод» в Маріупольський морський торгівельний порт підтверджене наданими суду товарно-транспортними накладними, реєстрами ТТН, приймальними актами, дорученнями на відвантаження з відмітками митниці про випуск товарів.

Факт надання транспортно - експедиційних послуг за договорами від 01.02.2009 року № 7S-I та від 11.02.2011 року № С 1-02/1 ІД ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» та «Метінвест- Шіппінг» підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

ТОВ «Індустріальний союз Азова ХХІ» виписані ТОВ «Метінвест- Шіппінг» податкові накладні на всю суму вартості вказаних наданих послуг, що вбачається з акту перевірки та з копій податкових накладних.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі, щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 52 - 55).

Стосовно доводів податкового органу про неможливість виконання контрагентом позивача ТОВ «Індустріальний союз Азова-ХХІ» зобов'язань за договорами № 7S-I від 01.02.2009 року та № С 1-02/1 ІД від 11.02.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг, суд враховує наступне.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Булвес» АД проти Болгарії», позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

До матеріалів справи приєднані копії документів, які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій (акти здачі - прийняття, податкові накладні, тощо).

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом 1 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність рішення органу владних повноважень, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 15.04.2013 року № 0000161540/10193/10/15-17-4 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 226126 грн. - скасувати.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Шіппінг» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 2261 грн. 27 коп.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 09.08.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 14.08.2013 року.

Суддя Давиденко Т.В.