Ухвала суду № 32986636, 14.08.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10693/13-ц

Провадження по справі № 2-к/752/8/13

У Х В А Л А

Іменем України

14.08.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОАО "Юггазстрой" про визнання та виконання в Україні ухвали Господарського суду м. Ташкент Республіки Узбекистан від 21.11.2012 року по справі № 10-1212/22811 за позовом Територіального управління Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан Хорезмської області в інтересах ОАО "Юггазстрой" до ЗАО "Машпромінвест" про стягнення оплаченої суми з акредитива в розмірі 403 027,5 дол. США, неустойки в розмірі 199864,00 дол. США,-

ВСТАНОВИВ:

14.06.2013 року заявник ОАО "Юггазстрой" звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про визнання та виконання в Україні рішення господарського суду м. Ташкент Республіки Узбекистан від 21.11.2012 року по справі № 10-1212/22811 за позовом Територіального управління Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан Хорезмської області в інтересах ОАО "Юггазстрой" до ЗАО "Машпромінвест" про стягнення оплаченої суми з акредитива в розмірі 403 027,5 дол. США, неустойки в розмірі 199864,00 дол. США.

В обґрунтування заяви зазначив, що 21.11.2012 року Господарський суд м. Ташкент затвердив мирову угоду між ОАО "Юггазстрой" та ЗАО "Машпромінвест", відповідно до якої ЗАО "Машпромінвест" визнає вимоги ОАО "Юггазстрой" про стягнення оплаченої суми з акредитива в розмірі 403 027,5 дол. США та неустойки в розмірі 199864,00 дол. США. Заявник зазначає, що боржник не виконав в добровільному порядку умови мирової угоди, у зв'язку з чим Господарським судом м. Ташкент видано виконавчий лист по вказаній справі. Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст. 7 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992 року, просив визнати та дати дозвіл на виконання в Україні мирової угоди, затвердженої Ухвалою Господарського суду м. Ташкент від 21.11.2012 року.

В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник боржника ЗАО "Машпромінвест" проти клопотання заперечував. Зазначив, що мирова угода затверджена з відкладальною обставиною, що суперечить національному законодавству країни, суд якої затвердив мирову угоду. Крім того, вказав, що заявником не доведено, що рішення набрало законної сили, оскільки не надано доказів на підтвердження того, що відкладальна обставина настала. Також зазначив, що ухвалу про затвердження мирової угоди не можна вважати рішенням іноземного суду в розумінні ст. 390 ЦПК України. Наголосив, що заявником не долучено до клопотання Довідки на підтвердження того, що сторони узгодили між собою питання щодо визначення підсудності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ст. 7 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", укладеної урядами держав-учасниць СНД 20.03.1992 р. у м. Києві, що набула чинності для України 19.12.1992 р., Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності.

Згідно ст. 8 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", укладеної урядами держав-учасниць СНД 20.03.1992 р. у м. Києві, що набула чинності для України 19.12.1992 р., виконання рішення іноземного суду відбувається за клопотанням заінтересованої сторони, до якого додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання, офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої сторони про процес; виконавчий документ.

З матеріалів справи вбачається, що заявником ОАО "Юггазстрой" до клопотання додано Ухвалу Господарського суду м. Ташкент про затвердження мирової угоди і припинення провадження по справі від 21.11.2012 року у справі №10-1212/22811, якою затверджено Мирову угоду між ОАО "Юггазстрой" та ЗАО "Машпромінвест", відповідно до якої ЗАО "Машпромінвест" визнає вимоги ОАО "Юггазстрой" про стягнення оплаченої суми з акредитива в розмірі 403 027,5 дол. США та неустойки в розмірі 199864,00 дол. США. Ухвала переведена на українську мову, достовірність підпису перекладача завірено нотаріусом Державної нотаріальної контори №7 Зонгиатинського району Ташкентської області Османовою З.Е. за реєстровим №6192.

Факт існування відповідної ухвали від 21.11.2012 року та затвердженої нею мирової угоди представником боржника в судовому засіданні не заперечувався.

Як вбачається з тексту Ухвали Господарського суду м. Ташкент від 21.11.2012 року, при затвердженні мирової угоди в судовому засіданні був присутній представник ЗАО "Машпромінвест", що є достатнім підтвердженням того, що сторона боржника була повідомлена про процес, на виконання вимог ст. 8 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 21.11.2012 року. Крім того, заявником в судовому засіданні надано лист Господарського суду м. Ташкент від 30.07.2013 року за вих. № 1381, відповідно до якого вбачається, що сторона боржника була належним чином повідомлена про процес, що підтверджується доданими до листа копіями ухвалу суду, розписок та довіреностей.

На підставі вищевказаної Ухвали Господарського суду м. Ташкент видано Виконавчий лист від 10.01.2013 року у справі №10-1212/22811, відповідно до якого вбачається, що Ухвала набрала законної сили 10.01.2013 року. Копія вказаного виконавчого листа, завірена належним чином, відповідно до законодавства, зокрема, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №1160, додана до клопотання. Крім того, заявником в судовому засіданні надано лист Департаменту з виконання судових рішень, матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності судів Республіки Узбекистан від 05.08.2013 року за вих. №20-01-3524/1, відповідно до якого вбачається, що вказаний виконавчий лист на виконанні в територіальних підрозділах департаменту не перебуває.

Разом з тим, при вирішенні вказаного клопотання, суд не перевіряє правильність та законність рішення Господарського суду м. Ташкент, а лише встановлює наявність всіх документів, необхідність яких для визнання та виконання рішення іноземної держави на території України встановлена відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що заявником, відповідно до положень ст. 8 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 20.03.1992 р., подано весь передбачений перелік документів, які завірені належним чином, таким чином вбачається виконання вимог законодаства щодо визнання рішень іноземних судів на території України, а отже клопотання є таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, заявником в заяві зазначено про стягнення з боржника на користь ОАО "Юггазстрой" витрат, пов'язаних з явкою представника до суду на підставі наданих в ході розгляду справи документів.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні представником заявника не надано жодних документів на підтвердження понесених стороною заявника ОАО "Юггазстрой" витрат, не долучено таких документів і безпосередньо до клопотання, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги.

Суд, керуючись, ст. 7, 8 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності", укладеної урядами держав-учасниць СНД 20.03.1992 р. у м. Києві, ст. 390-398 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОАО "Юггазстрой" про визнання та виконання в Україні ухвали Господарського суду м. Ташкент Республіки Узбекистан від 21.11.2012 року по справі № 10-1212/22811 за позовом Територіального управління Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан Хорезмської області в інтересах ОАО "Юггазстрой" до ЗАО "Машпромінвест" про стягнення оплаченої суми з акредитива в розмірі 403 027,5 дол. США, неустойки в розмірі 199864,00 дол. США - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання на території України ухвали Господарського суду м. Ташкент Республіки Узбекистан від 21.11.2012 року по справі № 10-1212/22811 за позовом Територіального управління Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан Хорезмської області в інтересах ОАО "Юггазстрой" до ЗАО "Машпромінвест" про затвердження мирової угоди між ОАО "Юггазстрой" та ЗАО "Машпромінвест" про стягнення з ЗАО "Машпромінвест", код ЄДРПОУ 30862448, місцезнаходження м. Київ, вул. Червоноармійська, 62 на користь ОАО "Юггазстрой", місцезнаходження Узбекистан, Хорезмська область, м. Ургенч, вул. Промислова, 9 (ХР. 20210000204386058001. МФО 00853, ІНН 205483879, УзАТ «Санаткурилишбанк», Хорземський філіал) сплаченої суми з акредитива в розмірі 403 027,5 дол. США, неустойки в розмірі 199 864,00 дол. США.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя