Рішення № 32986307, 12.08.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/3559/2013-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк" 18 липня 2013 року звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № АN6SCC9FDY0021 від 25.05.2011 року в сумі 82 638,00 грн.

Представник позивача Лук'янчук В.Л. у судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутності, надавши відповідну письмову заяву до канцелярії суду. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Згідно з частиною другою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1, яку відповідно до вимог частини п'ятої статті 74 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) про дату, час і місце судового засідання було повідомлено за адресою її місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, не з'явилася.

Судову повістку разом з копіями відповідних документів, надісланих поштою рекомендованим листом із повідомленням, було повернуто до суду без вручення з відміткою поштового відділення зв'язку про те, що за зазначеною адресою ОСОБА_1 не проживає.

У разі неявки в судове засідання відповідача, якого належним чином повідомлено і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір № АN6SCC9FDY0021 від 25.05.2011 року (далі - Договір), який складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) (далі - Умови).

На підставі Договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та тарифами складає між нею та Банком кредитно-заставний договір. ОСОБА_1 була ознайомлена і погодилася з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам "Розстрочка", Банком надана повна інформація про умови кредитування, що підтверджується підписом відповідачки в заяві.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами укладеного Договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати шляхом надання позичальником Банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, а також процентів, комісії та інших платежів згідно з умовами Договору.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона /боржник/ зобов'язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певні дії (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 4.7 Умов передбачено, що при непогашенні кредиту в строки, встановлені у заяві й підпунктах 3.2.2, 3.3.3 цих Умов, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нараховуються проценти відповідно до пунктів 4.2, 4.4 цих Умов.

Відповідно до пункту 5.1 Умов у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу.

Пунктом 5.3 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 5.5 Умов строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені, штрафів) встановлюється тривалістю 5 років.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачкою ОСОБА_1 порушено норми закону та умови Договору через неналежне виконання своїх зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, станом на 24 квітня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 82 638,00 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом у сумі 14 224,73 грн., процентам за користування кредитом у сумі 14,72 грн., комісії за користування кредитом у сумі 6 246,30 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 57 740,92 грн. та штрафу в сумі 4 411,33 грн. (500 грн. + 3 911,33 грн.).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням вищезазначеної норми права, а також положень статті 611 ЦК України сплата неустойки є єдиним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штрафу або пені).

Вимогами вищезазначеного кредитного договору передбачено обов'язок позичальника сплачувати пеню та штрафи за порушення зобов'язання, але за різних підстав порушення умов договору.

Стаття 14 ЦК України визначає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до принципу диспозитивності, передбаченого статтею 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, в межах, заявлених ними вимог. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка із заявою про зменшення розміру неустойки до суду не зверталася та жодних доказів наявності обставин для зменшення неустойки суду не надала.

Також, матеріали справи не містять даних про істотні обставини, якими в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Звернення до суду з вимогою про повернення всіх сум за Договором у зв'язку з порушенням умов договору згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому, при невиконанні рішення суду, у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язальні правовідносини не припинились.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості в сумі 82 638,00 грн., яка утворилась станом на 24 квітня 2013 року.

Згідно зі статтею 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 826,38 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 549-551, 599, 611, 625, 627, 1050, 1054 ЦК України, 10, 11, 60, 74, 88, 158, 169, 197, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (р/р № 29098829000000 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № АN6SCC9FDY0021 від 25.05.2011 року в сумі 82 638 грн. 00 коп. (Вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 00 копійок), яка утворилась станом на 24 квітня 2013 року, та складається з заборгованості за кредитом у сумі 14 224,73 грн., процентам за користування кредитом у сумі 14,72 грн., комісії за користування кредитом у сумі 6 246,30 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 57 740,92 грн. та штрафу в сумі 4 411,33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (р/р № 64993919400001 ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 826 грн. 38 коп. (Вісімсот двадцять шість гривень 38 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.М. Проскурня