Ухвала суду № 32983340, 25.06.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1312/1410/12 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.

Провадження № 22-ц/783/3538/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів: Павлишина О.Ф., Гуцала І.П.

при секретарі Мариняк О.І.

З участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 01 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Українського Державного геологорозвідувального інституту, третьої особи Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту про стягнення заборгованості по заробітній платі за час вимушеної роботи на умовах неповного робочого дня,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Зобов»язано Український Державний геологорозвідувальний інститут здійснити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 17.01.2012року по 19.03.2912року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Додатковим рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 12 лютого 2013 року доповнено резолютивну частину рішення Личаківського районного суду м.Львова від 01 жовтня 2012 року та зазначено, що підлягає стягненню сума в розмірі 2117(дві тисячі сто сімнадцять) грн.37 коп.

Рішення суду в частині відмови в позові оскаржила позивач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Стверджує, що зачитуючи рішення суд зазначив, що в її користь підлягає стягненню заробітна плата на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки з 05.04.2011 року по 19.03.2012 року, що підтверджується аудіозаписом судового засідання, однак в письмовому варіанті рішення зазначений значно коротший термін, а саме з 17.01.2012 року по 19.03.2012 року. Ухвалюючи рішення суд порушив вимоги ст.176,177 ЦПК України, оскільки неповно з'ясував всі обставини справи. Стверджує, що її право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижче від визначеної законом були порушені в квітні 2011 року, в момент введення в дію наказу №5 від 31.01.2011 року «Про роботу ЛВ УкрДГРІ на умовах неповного робочого тижня»,який рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03 червня 2011 року визнаний незаконним. Відповідно до п.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили не підлягають доказуванню при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. На підставі цього вважає свої позовні вимоги законними. Крім цього стверджує, що 31.08.2012 року нею були подані уточнення до позовних вимог, однак суд їх повністю проігнорував, чим грубо порушив норми процесуального права. Просить рішення суду в частині відмови в позові скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до вимог ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю України, у зв"язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з ч.4 ст.32 Кодексу законів про працю України, якщо колишні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач працювала у Львівському відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту на посаді техніка-геолога першої категорії з виплатою 0,6 ставки заробітної плати.

Згідно з наказом керівника Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту №5 від 31.01.2011 року "Про роботу Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту на умовах неповного робочого тижня" (а.с.6-9), працівникам цього відділення, в тому числі й позивачеві, з 05.04.2011 року було встановлено неповний робочий тиждень 0,2 ставки (один день роботи в тиждень - понеділок).

Після ознайомлення з наказом позивач продовжувала працювати та її вихід на роботу у спірний період один раз на тиждень підтверджується табелями обліку робочого часу (а.с.28-40).

Наказ №5 від 31.01.2011 року про роботу підприємства в умовах неповного робочого тижня, позивач у встановленому Кодексом законів про працю України порядку не оспорювала.

Оплата праці позивачу проводилась відповідно до вимог ст.56 Кодексу законів про працю України, пропорційно до відпрацьованого часу.

Однак спірний наказ був скасований рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03 червня 2011 року, яке ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 січня 2012 року залишене без змін (а.с.10-14).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заборгованість слід стягувати з часу набрання рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 03 червня 2011року законної сили, тобто після перегляду його Апеляційним судом Львівської області та стягнув в користь позивача заборгованість заробітної плати на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки з 17 січня 2012 року по 19 березня 2013 року в сумі 2117грн.37 коп.

Доводи апелянта про те, що суд не взяв до уваги уточнення позову від 31.08.2013 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі враховані під час розгляду справи та ухвалення рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в оскаржуваній частині рішення, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, таке ухвалене з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Мікуш Ю.Р.

Судді: Павлишин О.Ф.

Гуцал І.П.