Рішення № 32982374, 09.08.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/12883/12

2/119/535/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Криму складі:

головуючого судді - Бистрякової Д.С.,

при секретарі - Аніщенко О.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5840,00 грн. та моральної шкоди у сумі 2000,00 грн..

Вимоги мотивовані тим, що малолітні особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 08.07.2012 року пошкодили автомобіль позивача - NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1, який стояв на дворі будинку АДРЕСА_1. Так внаслідок противоправних дій зазначених малолітніх осіб, було пошкоджено капот автомобіля, розбито лобове скло. Розмір матеріальної шкоди складається з витрат, яки необхідно здійснити для ремонту капот - 1991,00 грн. та витрат на придбання лобового скла - 3850,00 грн.. Позивачу також спричинена моральна шкода, яка виразилася у порушенні життєвих зв'язків через неможливість продовження користуватися належним йому автомобілем, погіршилися стосунки із рідними, погіршився сон, погіршився стан здоров'я. У результаті позивачу заподіяно моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.. Внаслідок того, що шкода, завдана малолітніми особами, відшкодовується їхніми батьками, просить стягнути матеріальну та моральну шкоду саме з батьків. Заподіяна малолітніми особами шкода є наслідком неналежного виховання і догляду з боку їхніх батьків.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 07.06.2013 року до участі у справі у якості третьої особи залучено ОСОБА_11 (а.с. 70).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення відповідні змісту позовної заяви, зазначивши, що він на підставі довіреності, виданої ОСОБА_11, володіє автомобілем NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Зазначений автомобіль, який стояв у дворі будинку АДРЕСА_1, він бачив не ушкодженим останнього разу в ранку 08.07.2012 року. Наступного дня він побачив, що автомобіль пошкоджено, а саме було деформовано капот, тріснуло лобове скло. Він став опитувати сусідів, від яких йому стало відомо, що автомобіль пошкодили діти - ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яки грали на його автомобілі, стрибали на ньому, каталися з нього, як з гірки, тощо. Він звернувся до батьків вказаних дітей, але вони одразу відмовилися від того, що ці пошкодження могли зробити їхні діти, у зв'язку з чим, він був вимушений звернутися до міліції. В результаті перевірки, проведеної міліцією, було встановлено, що його пошкодили діти ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, яки грали на його автомобілі, стрибали на ньому, але у порушені кримінальної справи було відмовлено з тих підстав, що малолітні особи не досягли віку з якого їх можливо притягнути до кримінальної відповідальності. Заподіяна малолітніми особами шкода є наслідком неналежного виховання і догляду з боку їхніх батьків, а тому саме батьки повинні відшкодувати заподіяну йому матеріальну та моральну шкоду. Вартість лобового скла складає 3850,00 грн., вартість відновлюваного ремонту капоту - з яких 1991,00 грн.. У зв'язку з відсутністю коштів він тривалий час не міг відремонтувати пошкоджений автомобіль. У квітні 2013 року поставив нове лобове скло, відремонтувати капот дотеперішнього часу не може, оскільки відсутні необхідні кошти. З моменту пошкодження і до теперішнього часу не може користуватися автомобілем, яким володіє на правовій підставі, а саме на підставі довіреності. Внаслідок противоправних дії з боку малолітніх осіб, дуже нервував, погіршився стан здоров'я, вимушений був докладати додаткових зусиль для відновлення становища, яке існувало до пошкодження його автомобіля. Батьки малолітніх осіб не вибачилися, не запропонували допомогти відремонтувати автомобіль, придбати деталі або компенсувати вартість ремонту та деталей, навпаки вони ображають його, категорично відмовляються визнавати те, що саме їх діти пошкодили його автомобіль.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином відповідачки, яка разом з ним проживає у АДРЕСА_2. ОСОБА_9 пояснив відповідачці, що він дійсно разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_10 грали у двору будинку АДРЕСА_1 біля автомобіля NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Під час гри вони торкалися руками до автомобіля, знімали руками краплі води з капоту автомобіля, але на нього не залазили, пошкоджень йому не заподіювали. У постанові про відмову в порушені кримінальної справи також не зазначене, що саме ОСОБА_9 пошкодив автомобіль NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Не заперечують, що автомобілю NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 було заподіяно ушкодження, яки позивач вказав у позовної заяві, але він не має право вимагати відшкодування оскільки не є власником зазначеного автомобіля. Крім того, позивач не надав належних доказів на підтвердження витрат, яки він зробив для ремонту автомобіля NISSAN MAXIMA.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сином відповідачки, яка разом з ним проживає у АДРЕСА_3. 08 липня 2012 року до відповідачки прийшов позивач та пояснив, що її син разом з іншими хлопцями пошкодили його автомобіль NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Коли відповідачка підійшла до вказаного автомобіля, то побачила, що лобове скло тріснуло. Зі слів сина їй відомо про те, що зазначені пошкодження він не робив. Так ОСОБА_8 пояснив відповідачці, що він дійсно разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грали у двору будинку АДРЕСА_1 біля автомобіля NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Під час гри вони торкалися руками до автомобіля, знімали руками краплі води з капоту автомобіля, але на нього не залазили, пошкоджень йому не заподіювали. У постанові про відмову в порушені кримінальної справи також не зазначене, що саме ОСОБА_8 пошкодив автомобіль NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Позивач не має право вимагати відшкодування оскільки не є власником зазначеного автомобіля. Крім того, позивач не надав належних доказів на підтвердження витрат, яки він зробив для ремонту автомобіля NISSAN MAXIMA.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, є сином відповідачки, яка разом з ним проживає у АДРЕСА_4. ОСОБА_10 пояснив відповідачці, що він дійсно разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 грали у двору будинку АДРЕСА_1 біля автомобіля NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1. Під час гри вони торкалися руками до автомобіля, знімали руками краплі води з капоту автомобіля, але на нього не залазили, пошкоджень йому не заподіювали. Не заперечують, що автомобілю NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 було заподіяно ушкодження, яки позивач вказав у позовної заяві, але син відповідачки не заподіював цих пошкоджень. Позивач не має право вимагати відшкодування оскільки не є власником зазначеного автомобіля. Крім того, позивач не надав належних доказів на підтвердження витрат, яки він зробив для ремонту автомобіля NISSAN MAXIMA.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, їх представників, оглянувши матеріал перевірки № 4029 до постанови про відмову у порушені кримінальної справи від 21.09.2012 року, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

У пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року зазначене, що враховуюче відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або інший підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб). При розгляді таких спорів суд має вирішити питання про залучення до участі у справі власника майна як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача у порядку, передбаченому статтями 35, 36 ЦПК, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї зі сторін.

Довіреністю від 26.10.2011 року, яку видано ОСОБА_12, посвідчену приватним нотаріусом Красногвардійського районного нотаріального округу ОСОБА_13, ОСОБА_1 уповноважено, у тому числі, експлуатувати (водити, керувати) транспортний засіб - NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1, укладати та підписувати договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля, отримати грошові кошти від продажу, укладати договір обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власника ТЗ, отримувати страхової поліс, отримувати страхове відшкодування, у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими транспортними засобами в результаті ДТП, укладати договори про відшкодування заподіяної шкоди та одержувати за такими договорами відшкодування тощо (а.с. 12).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.07.2012 року та таблиці ілюстрацій, автомобілю марки NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на території двора біль будинку АДРЕСА_1, заподіяно наступні ушкодження: дві тріщини лобового скла, на капоті вм'ятина та подряпини (а.с 76, 79).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вважає належними і достатніми доказами та приймає до уваги надані позивачем відомості щодо розміру заподіяної шкоди, а саме довідку про вартість лобового скла - 3850,00 грн., розрахунок ремонту капоту, відповідно до якого його вартість складає 1991,00 грн., оскільки зазначені вони відповідають пошкодженням, яки зазначені у протоколі огляду місця події від 09.07.2012 року та фотографіям у таблиці ілюстрацій (а.с. 10, 11).

У судовому засіданні відповідачі також не заперечували проти того, що автомобілю NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 були заподіяно пошкодження, а також щодо їх кількості та характеру.

У постанови про відмову у порушені кримінальної справи від 21.09.2012 року зазначено про те, що 04.07.2012 року у вечорі ОСОБА_1 залишив автомобіль NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 біля будинку АДРЕСА_1. На той час зазначений автомобіль не мав будь-яких ушкоджень. 08.07.2012 року в ранку ОСОБА_1 побачив, що пошкоджено лобове скло та капот вказаного автомобіля, у зв'язку з чим, він звернувся до міліції. У своїх поясненнях малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснювали, що вони разом із ОСОБА_10 грали біля автомобіля NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1, під час гри ОСОБА_10 товкнув ОСОБА_8, в наслідок чого останній впав на зазначений автомобіль, але ушкоджень йому не заподіяв. Потім ОСОБА_10 заліз зверху на зазначений автомобіль і став стрибати по криши, лобовому склу, капоту, на зауваження ОСОБА_14 і ОСОБА_9 він не реагував, продовжував стрибати по автомобілю.

Відповідно до постанови про відмову у порушені кримінальної справи від 21.09.2012 року, пошкодження автомобіля NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 здійснено малолітнім ОСОБА_10, але у порушені кримінальної справи відмовлено з підстав того, що не відбулося грубого порушення суспільного порядку, матеріальна шкода є незначною, ОСОБА_10 не досяг віку, з якого його можливо притягнути до кримінальної відповідальності (а.с. 13).

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_4 від 11.02.2004 року батьками ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_16 та ОСОБА_3 (а.с. 50).

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_5 від 27.08.2004 року батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_17 та ОСОБА_2 (а.с. 61).

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_6 від 25.03.2005 року батьками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, є ОСОБА_10 та ОСОБА_4 (а.с. 69).

Відповідно до ч. 1 ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікунами чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

В силу статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода у даному випадку полягає у душевних стражданнях, яких зазнав позивач у зв'язку із пошкодженням автомобіля, який на належної правовій підставі знаходиться у його володінні. Згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обов'язковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 6 п. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна особа при визначенні її цивільних прав і обов'язків має право на справедливий розгляд (…) впродовж розумного строку (…) незалежним і неупередженим судом, стаття 1 Протоколу № 1 передбачає, що кожна особа (…) має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача у зв'язку із діями малолітньої особи щодо пошкодження автомобіля та необхідністю здійснювати відновлюваний ремонт, негативні наслідки правопорушення, неможливість позивача деякий час вести звичайний спосіб життя, необхідність прикладення додаткових зусиль для відновлення пошкодженого майна та відновлення права користуватися автомобілем, а також вимоги розумності та справедливості.

При таких обставинах, враховуюче те, що позивачем, який володіє автомобілем на правовий підставі, доведено те, що автомобілю NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 було заподіяно шкоду, підтверджено розмір витрат необхідних для здійснення ремонту пошкодженого автомобіля, батьки не довили, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою, суд вважає, що наявні підстав для задоволення вимог позивача частково. Так, оцінивши надані докази, постанову про відмову у порушені кримінальної справи від 21.09.2012 року, відповідно до якої, пошкодження автомобіля NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 здійснено малолітнім ОСОБА_10, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5840,00 грн. з відповідача ОСОБА_4, яка є матір'ю зазначеної малолітньої особи.

З зазначених підстав, а також принципів розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 500,00 грн..

Враховуюче недоведеність заподіяння пошкоджень автомобілю NISSAN MAXIMA, державний номер НОМЕР_1 з боку малолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, відсутні підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди з їх батьків, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної шкоди з ОСОБА_2, ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами необхідно провести відповідно вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10,11, 57-66, 88, 209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 23, 386, 395, 396, 1166, 1167, 1178 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) матеріальну шкоду у розмірі 5840,00 грн., моральну шкоду у розмірі 500,00 грн., судові витрати у сумі 429,20 грн., а всього 6769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно -

Суддя:

Секретар: