Ухвала суду № 32980203, 13.08.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2414/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Льон С.М.

Спори, що виникають із договорів довічного утримання Доповідач Суржик М. М.

УХВАЛА

Іменем України

13.08.2013 Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого : судді Суржика М.М.,

суддів : Голованя А.М., Пищиди М.М.,

при секретарі Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2012 року до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору довічного утримання звернувся ОСОБА_4. Зазначив, що його бабусею була ОСОБА_5. В 1986 році в м. Караганда бабуся вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року бабуся померла. Після її смерті відкрилась спадщина, що складається з будинку АДРЕСА_1 ( далі будинок) та земельної ділянки, площею 0.0586га. Позивач подав до нотаріальної контори - приватному нотаріусу ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини. З довідки про належність нерухомого майна №69704, яку позивач отримав в КП «Кіровоградське ООБТІ» стало відомо, що право власності на будинок на підставі договору довічного утримання від 15.06.2011року зареєстроване на відповідача. Вважає договір довічного утримання недійсним, так як волевиявлення бабусі не було вільним і не відповідало її волі, адже на момент укладення договору вона перебувала у стані, в якому не могла розуміти значення своїх дій або керувати ними. В 2011році після смерті єдиної доньки стан її здоров'я істотно погіршився. Розвився склероз, почастішали випадки не сприйняття нею дійсних подій та правильної життєвої орієнтації. Останнім часом бабуся скаржилась на головні болі, погану пам'ять. Вважає, що відповідач скористався безпорадним станом бабусі. Договір був укладений наступного дня після його від'їзду від бабусі в червні 2011року.

Рішенням суду позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду в скарзі апелянт зазначив, що при постановленні рішення судом порушені норми матеріального права, судом порушено принцип рівності сторін. Просив рішення суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що судом 1-ої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що 15 червня 2011 року між ОСОБА_6 та відповідачем було укладено договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №891.

Предметом договору була передача у власність відповідачу на умовах довічного утримання житлового будинку з господарсько - побутовими будівлями, спорудами та земельної ділянки, площею 0.0586га., в межах згідно з планом.

Колегія суддів переконана, що, відмовляючи в позові, суд 1-ої інстанції правильно послався на висновки посмертної судово - психіатричної експертизи, викладених в акті №229 від 26 квітня 2013року. Комісією експертів встановлено, що ОСОБА_6 під час посвідчення договору довічного утримання 15 червня 2011року страждала на тяжкий психічний розлад в формі атеросклеротичної деменції. За своїм психічним станом у зазначений час не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Експерти посилались на записи лікарів - психіатрів в медичній карті амбулаторного хворого №1311 КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» та встановлений діагноз - атеросклеротична деменція.

З приводу висновків експертів судом допитаний експерт ОСОБА_9, який пояснив, що експертиза проведена об'єктивно, неупереджено, з дотриманням вимог процедури для її проведення.

Суд 1-ої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, і які регулюються ст.ст.225,744,755 ЦК України.

Посилання апелянта на те, що не було залучено в якості 3-ої особи нотаріуса ОСОБА_8 не може слугувати підставою у відповідності до ч.2 ст.308 ЦПК України для скасування правильного по суті рішення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про допит свідків колегія суддів виходила з того, що відповідач наполягав на допиті свідків саме з причин з'ясування стану здоров'я ОСОБА_6 на час укладання договору, однак зазначені відповідачем свідки не є фахівцями в галузі медицини.

Доводи апелянта стосовно фальсифікації медичної документації не знайшли свого підтвердження в суді.

Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла переконання, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду, а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,307, 308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді