Ухвала суду № 32979603, 14.08.2013, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року справа №174/688/13-а

п. № 6-а/174/36/2013

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про визнання недійсною та скасування постанови про повернення виконавчого документу,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 17.07.2013 р., позивач, керуючись ст.ст. 6,17-19,181 КАС України, прохає визнати недійсною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області від 24.05.2013 р. ВП № 36758404, про повернення виконавчого документу у вигляді виконавчого листа, виданого 12.02.2013 р. на виконання постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-539/11/0407.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 04.06.2013 року ним по пошті отримана постанова структурного підрозділу відповідача, Головного управління юстиції у Дніпропетровської області, відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровської області від 24.05.2013 року ВП № 36758404 про повернення виконавчого документу стягувачу. Доказом отримання ним зазначеної постанови є поштовий конверт, у якому вона знаходилась, з відбитком штемпелю поштового відділення м. Дніпропетровська, про відправлення йому цього листа 28.05.2013 року.

Вказаною постановою відповідач повернув їй без фактичного виконання виконавчий лист виданий 27.08.2012 року на виконання постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31.12.2010 року по адміністративної справі № 2а-396/10/0407, відповідно до якої боржник, управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, зобов'язаний здійснити перерахунок та виплатити їй підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Повернення виконавчого документа відповідач мотивував тим, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та з 06.02.2013 року набрав чинності у новій редакції Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845, і відповідно до цих нормативно - правових актів рішення про стягнення коштів державного чи місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства.

Позивач вважає постанову відповідача від 17.05.2013 року ВП № 36814368 про повернення їй виконавчого документа без виконання такою, що винесена з порушенням норм законодавства, та підлягає визнанню недійсною і скасуванню приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до ч.І ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як передбачено частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІЧ/ (з наступними змінами та доповненнями), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Частиною другою статті 3 цього ж Закону визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901Л/І, який набрав чинності з 01.01.2013 року, цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання. Згідно із частиною першою статті 2 цього ж Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Частиною першою статті 3 зазначеного Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно із пунктом 1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45), цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Відповідно до п.2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 року № 45), виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому постанова Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-539/11/0407 не є рішенням суду про стягнення коштів, з огляду на таке.

Згідно із пунктами 2, 4 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: зобов'язання відповідача вчинити певні дії; стягнення з відповідача коштів.

Як слідує із резолютивної частини постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-539/11/0407, суд не стягнув з відповідача кошти, а зобов'язав відповідача здійснити перерахунок і виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, без зазначення конкретної суми коштів.

Разом з тим, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено виконання органами Казначейства саме судових рішень про стягнення коштів (тобто, судових рішень, у резолютивних частинах яких зазначено про стягнення коштів з відповідача, із вказівкою на конкретну суму), до яких постанова Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31.12.2010 року в адміністративній справі № 2а-539/11/0407 не відноситься, і відповідно виконавчий лист виданий на виконання цієї постанови не може виконуватися у порядку зазначеному у цьому законі.

Згідно ч.І ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.3 ст.181 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як сторони в адміністративному процесі.

Оскільки, зазначений в статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, а згідно п.1 ПОЛОЖЕННЯ про управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, це управління є структурним підрозділом Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, позивач вважає, що належним відповідачем повинне бути саме Головне управління юстиції у Дніпропетровської області.

Згідно ч.6 ст.181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Відповідно до п.4 ч.І ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

В судове засідання позивач не з'явився, але в позовній заяві зазначив, щоб розгляд справи проводився за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, до якої долучив копії матеріалів виконавчого провадження та письмові заперечення на позов, із яких витікає, що державним виконавцем було здійснено всі необхідні і можливі заходи для виконання виконавчого листа в інтересах ОСОБА_1 В той же час виплата одноразової допомоги на оздоровлення особам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи забезпечується виключно за рахунок Державного бюджету України, а згідно ЗУ«Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845, який набрав чинності у новій редакції з 06.02.2013 року, рішення, саме, про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства України.

Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази: копію постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 24.05.2013 р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Понікаровою Альоною Олександрівною; копії матеріалів виконавчого провадження, та оцінивши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, дійшов висновку про залишення позову без розгляду, в зв'язку з пропуском позивачем строків звернення до суду з даним позовом, та про вихід за межі позовних вимог, з метою забезпечення прав та інтересів позивача, щоб вирішити питання про зміну порядку та способу виконання судового рішення, враховуючи, що на цю дію пропуск вищезазначеного строку не впливає, та враховуючи, що органом державної виконавчої служби були вжиті всі необхідні і можливі заходи, з метою виконання виконавчого документу, після чого, обгрунтовано, на підставах, зазначених в ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконавчий документ був повернутий стягувачу ОСОБА_1

Згідно ч.ч.2,3 ст. 181 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій; відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Позивачу стало відомо про порушення його прав після отримання постанови 04.06.2013 р., до суду з даним позовом він звернувся 17.07.2013 р., тобто більше ніж через 30 днів, при цьому клопотання про поновлення йому строку для звернення з цим позовом до суду та поважних причин пропуску 10-денного строку не зазначив.

Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлених цим кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Разом з цим, на підставі ст. 263 КАС України, згідно якої передбачено:1. за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду; 2. суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду; у разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови; - суд доходить висновку про зміну способу та порядку виконання Постанови суду, на підставі якої Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, 12.02.2013 р. було видано виконавчий лист № 2а-539/11/0407, а саме, замінити «зобов'язання сплатити нараховану суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення» на «стягнути нараховану суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення», за ініціативи суду. При цьому суд враховує, що згідно ч.2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно виконавчого листа, виданого Вільногірським міським судом 12.02.2013 р. зазначено: «Суд вирішив : Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 23928609, юридична адреса: вул. Жовтнева, 29, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р. другої категорії, який мешкає по АДРЕСА_1, щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ч.4 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2010 рік, з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати цієї допомоги, та враховуючи частково виплачену позивачу суму даної допомоги.».

Статтею 3 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державного органу: "Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою Україні в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду".

Згідно постанови КМУ від 03.08.2011 року № 845, визначено порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів.

На даний час боржником виконано дії з перерахунку заборгованості, сума якої складає 4435.00 грн., згідно копії постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Понікарової Альони Олександрівни, від 24.05.2013 р. «Про повернення виконавчого документу стягувачеві», інша частина вимог за виконавчим листом, а саме про зобов'язання здійснити виплату нарахованої заборгованості не виконана.

Зазначений вище виконавчий лист може бути пред'явленим до органу Державної казначейської служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень, за умови зміни способу та порядку виконання даного виконавчого документу, а саме, змінити «зобов'язання» боржника вчинити певні дії, на «стягнення» відповідних коштів з боржника. При цьому суд приймає до уваги, що, згідно ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд доходить висновку, що здійснити виплату нарахованих грошових коштів стягувачу ОСОБА_1 за рішенням суду можливо лише шляхом стягнення (списання) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, в іншому випадку стягувач буде позбавлений можливості отримати нараховану йому суму щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-160,165,167,186,254, 255 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання недійсною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області від 24.05.2013 р. ВП № 36758404, про повернення виконавчого документу у вигляді виконавчого листа, виданого 12.02.2013 р. на виконання постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-539/11/0407, - залишити без розгляду.

Змінити спосіб і порядок виконання постанови Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, в адміністративній справі № 2а-539/11/0407 від 12.07.2011 р. за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, правонаступником якого є Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, (боржник), про стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги, на підставі якого Вільногірським міським судом, Дніпропетровської області, 12.02.2013 року видано виконавчий лист № 2а-539/11/0407, а саме, замість зазначеного у даному виконавчому листі: «Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 23928609, юридична адреса: вул. Жовтнева, 29, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р. другої категорії, який мешкає по АДРЕСА_1, щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченої ч.4 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2010 рік, з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати цієї допомоги, та враховуючи частково виплачену позивачу суму даної допомоги.», зазначити: «Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, правонаступником якого є Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, (боржник), за рахунок Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р. другої категорії, який мешкає по АДРЕСА_1, щорічну одноразову допомогу на оздоровлення, передбачену ч.4 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2010 рік, з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати цієї допомоги, що складає 4435.00 грн. (чотири тисячі чотириста тридцять п'ять гривень 00 коп.), враховуючи частково виплачену позивачу суму даної допомоги.».

Судові витрати, в виді судового збору в сумі 34.41 грн., покласти за рахунок Державного бюджету України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, згідно п.10 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали протягом трьох днів після її проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал