Рішення № 32979116, 22.07.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.07.2013

227/3404/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Діденко С.О.

секретаря Сухіна О.Ю.

за участю:

представника відповідача Косенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 в позовній заяві зазначив, що він знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 18 вересня 2001 року на шахті «Піонер» і працював гірничим робітком очисного вибою, машиністом гірничо виємних машин підземним з повним робочим днем в шахті в шкідливих та небезпечних умовах праці.

18 березня 2010 року на час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав закритий перелом лобкової кістки без зміщення, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку форми Н-5 та актом №6 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 20 березня 2010 року.

Згідно первинному огляду Обласною спеціалізованою МСЕК від 09.11.2010 року позивачу встановлено третя група інвалідності з втратою працездатності в розмірі 40%, що було підтверджено при повторному огляді МСЕК 08.11.2011 року (довідки №№042207, 417667).

Після встановлення йому втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, де йому були призначені страхові виплати, а саме: одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.

Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому заподіяні фізичний біль, і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні, відчуває постійний біль. Після обстеження на МСЄК, його стан здоров'я не змінився, він продовжує звертатись до лікарів за медичною допомогою, у нього порушений сон, постійно роздратований, та приймає знеболюючі. Він відчуває біль при ходьбі, при любих фізичних навантаженнях. Його хвороба потребує постійного лікування. У нього з'явилося відчуття страху з причини того, що його здоров'я не відновиться.

Просив суд ухвалити рішення яким поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права, пропущений з поважних причин та стягнути з ДП «Добропіллявугілля» на його користь моральну шкоду у сумі 25 000,00 гривень.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, надав заяву, в якій просить цивільну справу розглянути в його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши представника відповідача, який не заперечує слухати справу в відсутність позивача, суд вважає, що можливо розглянути цивільну справу в відсутність позивача.

Суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача по наявним у справі доказам, проти чого, представник відповідача у судовому засіданні не заперечував.

Представник відповідача, діючий на підставі довіреності Косенко С.В., проти задоволення позову заперечує тому, що позивач безпідставно посилається на норми Закону України "Про охорону праці" та Кодексу законів про працю України та вважає, що позивач у судовому засіданні не надав належних доказів тих обставин, які б підтверджували якими неправомірними діями відповідача йому заподіяні моральні страждання та у чому вони полягають. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню .

Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

У судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з відповідачем з 18 вересня 2001 року на шахті «Піонер» і працював гірничим робітком очисного вибою, машиністом гірничо виємних машин підземним з повним робочим днем в шахті в шкідливих та небезпечних умовах праці.

18 березня 2010 року на час виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав закритий перелом лобкової кістки без зміщення, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку форми Н-5 та актом №6 про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 20 березня 2010 року.

Згідно первинному огляду позивачу ОСОБА_2 Обласною спеціалізованою МСЕК від 09.11.2010 року встановлено третя група інвалідності з втратою працездатності в розмірі 40%, що було підтверджено при повторному огляді МСЕК 08.11.2011 року (довідки №№042207, 417667).

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи, дослідженими в ході судового розгляду й по суті сторонами не оскаржуються.

Розв'язуючи питання про обґрунтованість вимог позивача, суд виходить із вимог ст.237-1 КЗпП України, яка визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вищеназваної статті, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушень законних прав робітника.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Ст.13 вказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів , а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю ОСОБА_2 заподіяно з вини ДП «Добропіллявугілля», що підтверджується матеріалами цивільної справи.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб. Також суди повинні виходити з того, що за змістом ст.. 124 Конституції потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.

Як вбачається із рішення Конституційного суду від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 по справі № 1-32/2008, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

З врахуванням викладеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги ОСОБА_2 до ДП «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичайного способу життя, вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи, дослідженими і проаналізованими в ході судового розгляду.

Визначаючи розмір суми морального збитку, суд виходить з розміру позовних вимог позивача, ступеня порушень його життєвих зв'язків, характеру додаткових зусиль в організації подальшого життя, погіршенням здоров'я та душевного балансу, а також з урахуванням розумності і справедливості вважає позов підлягаючим частковому задоволенню і стягненню з ДП «Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди суми в розмірі 16000 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір 114,70 коп.

На підставі ст.ст.233, 237-1 КЗпП України, Закону України "Про охорону праці", керуючись ст. ст. 5,10,60, 88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 114,70 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Головуючий суддя С.О. Діденко

22.07.2013