Постанова № 32977894, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р. Справа № 2а-1670/8203/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Бойко Є.Г.

Представник відповідача - Кириленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-1670/8203/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро"

до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Семенівське відділення)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Семенівське відділення), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 16 серпня 2012 року та №0000052301/1 від 24 жовтня 2012 року прийняті (видані) Хорольською міжрайонною Державною податковою інспекцією (Семенівське відділення).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року відмовлено у задоволенні зазначеного адміністративного позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про податок на додану вартість", постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року № 23 "Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 7, 159, 163 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Юнігрейн-Агро" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31818075) зареєстроване відповідно до рішення Семенівської районної державної адміністрації Полтавської області від 16.01.2001 №212, зміни 29.10.2003 №548. Свідоцтво про державну реєстрацію від 16.01.2002 №15791200000000076, код форми власності - 10 "Приватна власність". Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.01.2002 №40040616, від 16.01.2010 №100193131, від 03.11.2011 №200008186, виданого Хорольською МДПІ, індивідуальний податковий номер - 318180716268.

01.01.2009 сільськогосподарське підприємство ТОВ "Юнігрейн-Агро" зареєстровано суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями відповідних свідоцтв (а.с. 142, 145).

У період з 10.07.2012 по 30.07.2012 Хорольською МДПІ, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу начальника Хорольської МДПІ №292 від 09.07.2012 (наказ на продовження №309 від 24.07.2012), проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Юнігрейн-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012

За результатами перевірки податковим органом 06.08.2012 складено акт №430/22/31818075, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2010 по 31.03.2012 в сумі 42877,00 грн, в тому числі: за квітень 2010 року - 9275,00 грн; за травень 2010 року - 3984,00 грн; за червень 2010 року - 3307,00 грн; за липень 2010 року - 4623,00 грн; за серпень 2010 року - 1168,00 грн; за вересень 2010 року - 4028,00 грн; за жовтень 2010 року - 14544,00 грн; за листопад 2010 року - 1948,00 грн (а.с. 9-59).

На підставі висновку акта перевірки №430/22/31818075 від 06.08.2012, Хорольською МДПІ 16.08.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 57884,25 грн, у тому числі 42877,00 грн - за основним платежем та 15007,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 60).

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, ДПС у Полтавській області прийнято рішення про результати розгляду скарги №2590/10/10-215 від 11.10.2012, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення Хорольської МДПІ №0000052301 від 16.08.2012 скасовано в частині фінансової санкції з ПДВ в розмірі 4288,00 грн та висновку стосовно завищення суми перевищення податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання скороченої декларації з ПДВ за березень 2012 року в сумі 43693,00 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення Хорольської МДПІ №0000052301 від 16.08.2012 залишено без змін, а скарга ТОВ "Юнігрейн-Агро" - без задоволення (а.с. 61-64).

У зв'язку із частковим скасуванням ДПС у Полтавській області податкового повідомлення-рішення №0000052301 від 16.08.2012, Хорольською МДПІ 24.10.2012 прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000052301/1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 53596,25 грн, у тому числі 42877,00 грн - за основним платежем та 10719,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 67).

В результаті оскарження податкового повідомлення-рішення №0000052301 від 16.08.2012 та рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, в адміністративному порядку до ДПС України, скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 16.08.2012 з урахування рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін (рішення про результати розгляду повторної скарги №5545/0/61-12/10-2115 від 19.11.2012 а.с. 65-66).

Позивач, не погоджуючись із висновками акта перевірки, правомірністю збільшення йому суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, правомірністю застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень-рішень №0000052301 від 16.08.2012 та №0000052301/1 від 24.10.2012.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що податкові повідомлення-рішення №0000052301 від 16 серпня 2012 року та №0000052301/1 від 24 жовтня 2012 року, прийняті Хорольською міжрайонною Державною податковою інспекцією (Семенівське відділення) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив чинність з 01 січня 2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосування до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту.

Як слідує зі змісту акта перевірки №430/22/31818075 від 06.08.2012, висновок про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 42877,00 грн податкова інспекція обґрунтовує тим, що ТОВ "Юнігрейн-Агро" за період з 01.04.2010 по 31.03.2012 проводило операції з надання послуг населенню за готівку, в рахунок паю та безкоштовному обробітку присадибних ділянок орендодавцям земельних ділянок, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, на суму 257264,21 грн (ПДВ 42877,37 грн), а саме: за квітень 2010 року - 9275,00 грн; за травень 2010 року - 3984,00 грн; за червень 2010 року - 3307,00 грн; за липень 2010 року - 4623,00 грн; за серпень 2010 року - 1168,00 грн; за вересень 2010 року - 4028,00 грн; за жовтень 2010 року - 14544,00 грн; за листопад 2010 року - 1948,00 грн.

В податкові зобов'язання спеціальних (скорочених) декларацій з податку на додану вартість сільськогосподарського товаровиробника ТОВ "Юнігрейн-Агро" включено суму ПДВ у розмірі 42877,00 грн та використано вказану суму ПДВ для власної господарської діяльності.

Отже, ТОВ "Юнігрейн-Агро" в податкові зобов'язання декларації з податку на додану вартість загальної (бюджетної) декларації не включено суму ПДВ 42877,00 грн від операцій з надання послуг іншим платникам податків, у тому числі з використання сільськогосподарської техніки, чим порушено підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 42877,00 грн.

Суд першої інстанції в свої чергу, зробив висновок, що операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування фізичним особам, а не іншим сільськогосподарським підприємствам, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки, не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми статті 81 Закону і, відповідно, у податковому обліку обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, згідно з якою здійснюються розрахунки з бюджетом, тому вважає висновок відповідача щодо заниження ТОВ "Юнігрейн-Агро" податку на додану вартість в сумі 42877,00 грн, що викладений в акті перевірки №430/22/31818075 від 06.08.2012 року юридично та фактично обґрунтованим.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) для резидентів, які провадять підприємницьку діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, та відповідають критеріям, встановленим у пункті 8 - 1.6 цієї статті, запроваджено спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8 - 1.6 статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх двадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 8 - 1.15.2 статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції тваринництва та рослинництва.

Належність підприємства до будь-якої сфери діяльності (в тому числі, для цілей оподаткування податком на додану вартість) визначається згідно Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого відповідно до Закону України "Про стандартизацію" (далі - Класифікатор), про що прямо зазначено у підпункті 8 - 1.15.7 пункту 8 - 1.15 статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, в пункті 13 Переліку № 23 визначено, що до видів діяльності, на які поширюються норми ст. 8-1 Закону "Про податок на додану вартість", відносяться такі види діяльності, як «надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту».

В той же час, згідно Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» до розділу 01. Сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги включається група 01.4 відповідно до якої класифікують надання послуг (виконання робіт), таких, як підготовка ґрунту, сівба, збирання врожаю тощо, які звичайно є складниками діяльності господарства, можуть виконуватися окремими сільськогосподарськими одиницями, що працюють на користь третіх осіб, і в такому разі є допоміжними послугами в сфері рослинництва (01.41).

Дана група включає підклас 01.41.0 Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту. Цей підклас включає:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівну підготовку полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг зі збирання урожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом.

Роботи, надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені у переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постанова Кабінету Міністрів України №23 від 21.01.2009р., «Про затвердження переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», відносяться до сільськогосподарської діяльності : надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі : передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є надання послуг в рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0). Вказана діяльність проводилася останнім в рамках створення спільної діяльності, як надання сільськогосподарських послуг.

Враховуючи викладене, колегія суддів робить висновок, що надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі є діяльністю у сфері сільського господарства, яка, за умови відповідності критеріям пункту 8 - 1.6 статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість", дає право платнику податку користуватись спеціальним режимом оподаткування податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у свідоцтві позивача про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість вказаний код 01.41.0 «надання послуг в рослинництві, облаштування ландшафту».

Відповідно до пункту 8 - 1.10 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" у такому свідоцтві міститься перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість, які відображаються згідно пункту 8 - 1.13 статті 8 -1 вказаного Закону виключно у податковій декларації суб'єкта спеціального режиму оподаткування, форма якої затверджується податковим органом.

Згідно підпункту 5.3.1 наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30 травня 1997 року "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у розділі "Податкові зобов'язання" податкової декларації (скороченої) відображаються операції з поставки сільськогосподарських товарів (послуг) у результаті здійснення діяльності відповідно до підпунктів 8 - 1.15.2 - 8 - 1.15.6 пункту 8 - 1.15 статті 8 - 1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 8 - 1.2 статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Під поставкою послуг відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визнаються будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Згідно з положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу, що сількогосподарські послуги, які надавались позивачем третім особам протягом періоду, що перевірявся є невиробничими факторами, і тому не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість».

З цього приводу також слід відзначити, що пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» містить положення, які стосуються тлумачення терміну «виробничі фактори», який застосовується в ст. 81- Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, для цілей цієї статті застосовуються терміни виробничі фактори:

- послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку;

- сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, введення Інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

- пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції; зберігання сільськогосподарської продукції;

- вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

- надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

- надання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме : з питань спадкування бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління;

- знищення буряну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використаний засобів захисту тварин;

-експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

- розділ м'яса для товарної кондиції.

Таким чином, закон ніяким чином не обмежує можливості сільськогосподарського підприємства на включення до скороченої декларації з ПДВ сум податку на додану вартість, нарахованих сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг.

Отже, враховуючи те, що надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі та надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом відноситься до видів діяльності на які поширюється дія ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро" правомірно віднесено у відповідних звітних періодах суми ПДВ у розмірі 42877,00 грн. за господарськими операціями з надання послуг населенню за готівку, в рахунок паю та безкоштовному обробітку присадибних ділянок орендодавцям земельних ділянок, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування та не підтверджуються матеріалами справи.

Отже, встановивши невідповідність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції невірно зробив висновок про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0000052301 від 16 серпня 2012 року та №0000052301/1 від 24 жовтня 2012 року Хорольської міжрайонної Державної податкової інспекції (Семенівське відділення).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість даного адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 року по справі № 2а-1670/8203/12 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 2а-1670/8203/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігрейн-Агро" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 16 серпня 2012 року та №0000052301/1 від 24 жовтня 2012 року прийняті (видані) Хорольською міжрайонною Державною податковою інспекцією (Семенівське відділення).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 22.04.2013 р.