Ухвала суду № 32975242, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 820/187/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

Представник позивача - Третецька Є.В.

Представник позивача - Караульна Ю.Л.

Представник відповідача - Сосонний В.Т. Д Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 820/187/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП" Агронафтопродукт"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП" Агронафтопродукт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.09.2012 року № 0008302305.

В обґрунтовування позову зазначив, що єдиною підставою для тверджень ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо порушення позивачем Податкового кодексу України є посилання на акт ДПІ у Московському районі м. Харкова № 75/23/37766274 від 01.03.2012 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» (контрагент позивача) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за грудень 2011 року. Проте, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.12р. залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду, якою визнано протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком», за наслідками якої складений акт № 75/23/37766274 від 01.03.12р. Крім того, на думку позивача ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» мав усі законодавчо визначені підстави для відображення у складі податкового кредиту сум податку, сплачених у зв'язку в придбанням (послуг) у ТОВ «Експортком» у грудні 2011 року, а тому викладені у акті перевірки від 20.08.12р. № 3303/2201/31149289 висновки, є такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні посадовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС норм чинного законодавства, та не можуть вважатися підставою для визначення підприємству зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТП "Агронафтопродукт" знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Агронафтопродукт" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку із ТОВ «Експортком» (код 37766274) за грудень 2011 року, за результатами якої складений акт від 20.08.2012 р. за № 3303/2201/31149289 (т.1, а.с.11-23).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" п. 2 ст. 3, ст..4, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 906-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп. 2.13, 2.15, 2.16 п. 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України віл 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704; п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - ІV, з урахуванням змін та доповнень ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" завищено суму податкового кредиту з урахуванням уточнюючих розрахунків всього на 2148556 грн., у тому числі у грудні 2011 року - завищено податковий кредит на 576000,00 грн., у березні за грудень 2011 року - занижено податковий кредит на 576000,00 грн., у травні за грудень завищено податковий кредит на 2148556,00 грн., та як наслідок, заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті в бюджет з урахування уточнюючих розрахунків на 2148556 грн., у тому числі: у грудні 2011 року - занижено ПДВ до сплати на 576000,00 грн., у березні за грудень 2011 року - завищено ПДВ на 78981,00 грн. та занижено залишок від'ємного значення ПДВ у сумі 497019 грн., у травні за грудень 2011 року занижено ПДВ до сплати на 2148556 грн.

На підставі акту перевірки від 20.08.2012 р. № 3303/2201/31149289 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0008302305 від 21.09.2012 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3222834,00 грн., з яких 2148556,00 грн. за основним платежем та 1074278,00 грн. штрафні санкції, за порушення п. п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - ІV із змінами та доповненнями (т.1, а.с.10).

Позивач скористався своїм правом та оскаржив податкове повідомлення рішення № 0008302305 від 21.09.2012 року в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС у Харківській області та рішенням ДПС України податкове повідомлення - рішення № 0008302305 від 21.09.2012 року залишене без змін, а скарга ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" - без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги , виходив з того, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, а податкове повідомлення рішення № 0008302305 від 21.09.2012 року Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Експортком».

Так, 27.10.2011 року ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) уклало договір підряду № 27/10 з ТОВ «Експортком» (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з Реконструкції майнового комплексу під Харківський центр професійно - технічної освіти Державної служби зайнятості з розміщенням додаткових будівель по вул. Артема, 1 в м. Дергачі. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її. (т.1, а.с.55-57).

На виконання угоди № 27/10 від 27.10.2011 року були виписані податкові накладні № 237 від 30.12.2011 року, № 238 від 30.12.2011 року, № 239 від 30.12.2011 року, № 240 від 30.12.2011 року, № 241 від 30.12.2011 року, № 242 від 30.12.2011 року, № 243 від 30.12.2011 року (т.1, а.с.66-72).

Також на підтвердження виконання договору підряду № 27/10 від 27.10.2011 року позивачем надані акти здачі - приймання робіт, які містяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 58-65), декларація про готовність об'єкту до експлуатації (т.1, а.с.240-247) довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, (т.2, а.с.19-20), дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.08.2011 року № 11411026199 (т.2, а.с.21).

Крім того, 03.11.2011 року ТОВ "ТП "Агронафтопродукт" (Замовник) уклало договір підряду № 3/11 з ТОВ «Експортком» (Підрядник), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з Реконструкції нежитлових будівель корівника (літер «А1-1»), свинарника (літер «В1-1»), зерносховища (літер «Б1-1») призначених для навчально - фермерської майстерні та нежитлових будівель лабораторій автомашин (літер «Л-1») сільгоспмашин (літер «М-1»), призначених для навчальної - виробничої майстерні Харківського центру ПТО ДСЗ за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул.. Артема, 1. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її. (т.1, а.с.73-75).

На виконання угоди № 3/11 від 03.11.2011 року були виписані податкові накладні № 10 від 06.12.2011 року, № 11 від 06.12.2011 року, № 12 від 06.12.2011 року, № 49 від 15.12.2011 року, № 50 від 15.12.2011 року, № 111 від 29.12.2011 року, № 112 від 29.12.2011 року, № 113 від 29.12.2011року, № 114, від 30.12.2011 року, № 208 від 30.12.2011 року, № 232 від 30.12.2011 року, № 233 від 30.12.2011 року, № 234 від 30.12.2011 року, № 235 від 30.12.2011 року, № 236 від 30.12.2011 року, № 244 від 30.12.2011 року (т.1, а.с 76-91).

Також на підтвердження виконання договору підряду № 3/11 від 03.11.2011 року позивачем надані акти здачі - приймання робіт, які містяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 92-110) довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011 р. (т.1, а.с. 159).

Про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, позивач та ТОВ «Експортком» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України та як наслідок, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, оскільки на момент складання податкових накладних, ТОВ «Експортком» було офіційно зареєстрований платником ПДВ та мало право складання податкових накладних, а податкові накладні № 237 від 30.12.2011 року, № 238 від 30.12.2011 року, № 239 від 30.12.2011 року, № 240 від 30.12.2011 року, № 241 від 30.12.2011 року, № 242 від 30.12.2011 року, № 243 від 30.12.2011 року, № 10 від 06.12.2011 року, № 11 від 06.12.2011 року, № 12 від 06.12.2011 року, № 49 від 15.12.2011 року, № 50 від 15.12.2011 року, № 111 від 29.12.2011 року, № 112 від 29.12.2011 року, № 113 від 29.12.2011року, № 114, від 30.12.2011 року, № 208 від 30.12.2011 року, № 232 від 30.12.2011 року, № 233 від 30.12.2011 року, № 234 від 30.12.2011 року, № 235 від 30.12.2011 року, № 236 від 30.12.2011 року, № 244 від 30.12.2011 року відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на той факт, що ним отримано від ДПІ у Московському районі м. Харкова акт від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальність та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, в якому зроблено висновок про неможливість підтвердження реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 р. та зазначає наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.12р. залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року по справі № 2а-4679/12/2070, якою визнано протиправними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком», за наслідками якої складений акт № 75/23/37766274 від 01.03.12р.

Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року по справі № 2а-4679/12/2070 набрала законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Отже, оскільки судовим рішенням дії перевіряючих були визнані протиправними щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком», то висновки акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Експортком» щодо неможливості підтвердження реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 р., не можуть бути доказом підтвердження щодо неможливості реального вчинення господарських операцій ТОВ «Експортком» за грудень 2011 р. та відповідно відповідачем зроблено помилковий висновок щодо встановлення позивачу порушення по завищенню ним суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з даним контрагентом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 К Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в порушення приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову та законності прийняття податкового повідомлення -рішення від 21.09.2012 року № 0008302305.

Таких доказів не надано апелянтом і до суду апеляційної інстанції.

Натомість позивач, на виконання приписів ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП "Агронафтопродукт" є законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року по справі № 820/187/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2013р. по справі № 820/187/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013р.