Постанова № 32975241, 05.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3626/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року о 15 год. 46 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Коболєва І.В. (по довіреності)

представника відповідача - Кирилюк В.О. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мейкер-Одеса» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2010 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000022303, №0000032303 від 27.03.2013 року, прийнятих на підставі акту перевірки від 13.12.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мейкер-Одеса» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року».

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки відповідачем при проведенні перевірки позивача порушено норми податкового законодавства, неправомірно зроблені висновки про нікчемність правочинів укладених з контрагентами, первинними документами підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 73-75), оскільки перевірку позивача проведено правомірно, операції позивача з його контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується актами перевірок контрагентів, а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.08.2010 року, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (Том І, аркуш справи 70) та здійснює діяльність з оптової торгівлі (Том І, аркуші справи 71, 72).

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі наказу №1251 від 28.11.2012 року та повідомлення №279/22-3 від 28.11.2012 року у період з 30.11.3012 року по 06.12.2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мейкер-Одеса» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки №4816/22-3/37170007 від 13.12.2012 року (Том І, аркуші справи 18-32).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Мейкер-Одеса» п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, тобто відсутність у позивача об'єктів оподаткування по операціям з ТОВ «Укрхолод», ПП «ОСОБА_6», ПП «Вітас Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Орвіл-Трейдінг» на загальну суму 12417 грн. в жовтні-листопаді 2010 року, вересні-грудні 2011 року, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.2 , п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 14620 грн. в 2010-2011 роках.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення №0002402201 та №0002392201 від 24.12.2012 року (Том І, аркуші справи 50, 51), а за результатами їх адміністративного оскарження відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000022303 від 27.03.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 14620 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1063 грн., податкове повідомлення-рішення №0000032303 від 27.03.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 12417 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5358 грн. (Том І, аркуші справи 14, 15, 33-39, 49).

Як вбачається з акту перевірки, наданих заперечень на позов та пояснень представника відповідача в судовому засіданні підставою для висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість стали акти Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №320 від 18.03.2011 року та №565/23-513/35769535 від 07.04.2011 року про неможливість проведення перевірок ПП «Орвіл-Трейдінг» і ПП «Одеська технопромислова група», акти ДПІ у Печерському районі м. Києва №885/23-4/32554779 від 21.02.2012 року та №2335/22-9/36677587 від 11.07.2012 року про неможливість проведення перевірок ПП «Вітас Плюс» і ПП «ОСОБА_6», акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №13/3-22-20 від 07.03.2012 року про неможливість проведення перевірки ТОВ «Укрхолод», якими зафіксовано нікчемність правочинів укладених з контрагентами, відсутність підприємств за місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів (Том І, аркуші справи 81-108).

Суд вважає, що висновки податкового органу, які зроблені тільки на підставі актів про неможливість проведення перевірок контрагентів, є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення в частині заниження податку на прибуток та податку на додану вартість по операціям з ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Вітас Плюс», ПП «ОСОБА_6», ТОВ «Укрхолод» неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. п. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та змісту ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ПП «ОСОБА_6» 07.09.2011 року укладено договір транспортного експедирування №07092011, за яким ПП «ОСОБА_6» від свого імені та за рахунок ТОВ «Мейкер-Одеса» забезпечує здійснення перевезення вантажів ТОВ «Мейкер-Одеса» автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; або самостійне перевезення, організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням (Том І, аркуші справи 177-179).

На підтвердження виконання ПП «ОСОБА_6» послуг з перевезення для позивача вантажів до суду надані товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (Том І, аркуші справи 181, 186, 189, 192, 199, 202, 205, 209, 217, 222), з яких можливо встановити обсяг господарських операцій, перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача, адреси пунктів навантаження та розвантаження, відомості про товар, його кількість, транспортні засоби, водіїв, тощо.

При наданні зазначених послуг ПП «ОСОБА_6» виписані позивачу податкові накладні №38 від 08.09.2011 року, №51 від 14.09.2011 року, №56, №57 від 15.09.2011 року, №62, №63 від 16.09.2011 року, №68, №69 від 17.09.2011 року, №72 від 19.09.2011 року, №132 від 30.09.2011 року (Том І, аркуші справи 182, 187, 190, 193, 200, 203, 206, 208, 218, 223), оплата наданих послуг проводилась в безготівковій формі, шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ПП «ОСОБА_6» (Том І, аркуш справи 225) за виставленими рахунками (Том І, аркуші справи 180, 185, 188, 191, 198, 201, 204, 207, 216, 221).

Крім того, між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ПП «Вітас Плюс» 05.10.2011 року укладено договір транспортного експедирування №05/10/2011, за яким ПП «Вітас Плюс» від свого імені та за рахунок ТОВ «Мейкер-Одеса» забезпечує здійснення перевезення вантажів ТОВ «Мейкер-Одеса» автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; або самостійне перевезення, організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням (Том І, аркуші справи 247-249).

На підтвердження виконання ПП «Вітас Плюс» послуг з перевезення для позивача вантажів до суду надані товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (Том ІІ, аркуші справи 1, 5), з яких можливо встановити обсяг господарських операцій, перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача, адреси пунктів навантаження та розвантаження, відомості про товар, його кількість, транспортні засоби, водіїв, тощо.

При наданні зазначених послуг ПП «Вітас Плюс» виписані позивачу податкові накладні №7 від 06.10.2011 року, №29 від 19.10.2011 року (Том ІІ, аркуші справи 2, 6), оплата наданих послуг проводилась в безготівковій формі, шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ПП «Вітас Плюс» (Том ІІ, аркуші справи 9, 10) за виставленими рахунками (Том І, аркуш справи 250, Том ІІ, аркуш справи 4).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Одеська технопромислова група» 01.10.2010 року укладено договір транспортного експедирування №1/10/10 МО, за яким ПП «Одеська технопромислова група» бере на себе зобов'язання щодо транспортно-експедиційного обслуговування та інших послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України (Том ІІ, аркуші справи 22-24).

На підтвердження виконання ПП «Одеська технопромислова група» послуг з перевезення для позивача вантажів до суду надані товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (Том ІІ, аркуші справи 27, 33), з яких можливо встановити обсяг господарських операцій, перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача, адреси пунктів навантаження та розвантаження, відомості про товар, його кількість, транспортні засоби, водіїв, тощо.

При наданні зазначених послуг ПП «Одеська технопромислова група» виписані позивачу податкові накладні №3357 від 25.10.2010 року, №3633 від 03.11.2010 року (Том ІІ, аркуші справи 28, 34), оплата наданих послуг проводилась в безготівковій формі, шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ПП «Одеська технопромислова група» (Том ІІ, аркуші справи 33, 37) за виставленими рахунками (Том ІІ, аркуші справи 26, 32).

Між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ТОВ «Укрхолод» 28.11.2011 року укладено договір транспортного експедирування №28/11/11, за яким ТОВ «Укрхолод» від свого імені та за рахунок ТОВ «Мейкер-Одеса» забезпечує здійснення перевезення вантажів ТОВ «Мейкер-Одеса» автомобільним транспортом у міському, приміському й міжміському сполученні, виконує пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції: розроблення маршруту перевезення; пошук перевізника; або самостійне перевезення, організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу; інші операції, пов'язані з перевезенням (Том І, аркуші справи 160).

На підтвердження виконання та отримання послуг з перевезення вантажів від ТОВ «Укрхолод» позивач надає товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт (Том І, аркуші справи 127, 132, 138, 142, 147, 151, 155), з яких можливо встановити обсяг господарських операцій, перевізника, вантажовідправника, вантажоодержувача, адреси пунктів навантаження та розвантаження, відомості про товар, його кількість, транспортні засоби, водіїв, тощо.

При наданні послуг зазначених послуг ТОВ «Укрхолод» виписано позивачу податкові накладні №601 від 30.11.2011 року, №177, №178, №179 від 09.12.2011 року, №201, №202 від 10.12.2011 року, №381 від 21.12.2011 року (Том І, аркуші справи 128, 133, 139, 143, 148, 152, 156), оплата наданих послуг проводилась в безготівковій формі, шляхом перерахування позивачем коштів на рахунок ТОВ «Укрхолод» (Том І, аркуші справи 158-159) за виставленими рахунками (Том І, аркуші справи 126, 131, 137, 141, 146, 150, 154).

З наданих до суду доказів вбачається, що необхідність залучення ПП «ОСОБА_6», ПП «Вітас Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ТОВ «Укрхолод», ПП «Орвіл-Трейдінг» до організації перевезень вантажу виникла у позивача в зв'язку із придбанням та реалізацією товарів на підставі договорів поставки між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ТОВ «Роквул Україна», «Філія» Житомирський завод ізоляційних матеріалів» ТОВ «ОБІО», ТОВ «К2», ТОВ «Южстрой», ТОВ «Прогрес-профіль», ПП «МайстерПрофіБуд», ТОВ «Хай Рейз Констракшинз» (Том І, аркуші справи 163-172, 226-243) що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, картками рахунків, тощо (Том І, аркуші справи 125, 129-130, 134-136, 140, 144-145, 149, 153, 157, 176, 183-184, 194-197, 210-215, 219-220, 224, 246, Том ІІ, аркуші справи 3, 7-8, 25, 29-30, 35-36).

Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «ОСОБА_6», ПП «Вітас Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ТОВ «Укрхолод», проте ці документи не були прийняті до уваги при проведенні перевірки враховуючи наявність актів про неможливість проведення перевірок цих підприємств іншими податковими органами та встановлені в цих актах обставини щодо нікчемності угод контрагентів позивача.

Однак, слід зазначити, що згідно із положеннями ст. 215, 216, 228 ЦК України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, тобто якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В даному випадку недійсність правочину встановлена законом та визнання його недійсним судом не вимагається.

До моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Інших підстав для визнання правочину нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Враховуючи викладене, висновки про нікчемність угод контрагентів є необґрунтованим, оскільки податковим органом не наведено жодної підстави та не надано належних доказів для визнання укладеною позивачем угоди - нікчемним правочином.

Посилання податкового органу на невідповідність сум податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів по базам автоматичного співставлення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не може бути підставою для висновку про відсутність факту здійснення господарських операцій та позбавлення позивача права на формування податкового кредиту, оскільки він не може нести відповідальність за дії контрагента, який не визначив податкові зобов'язання, якщо надасть всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому, не виконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Слід зазначити, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача були діючими підприємствами, мали свідоцтва платників податку на додану вартість, що зазначено в актах перевірок щодо них.

Таким чином, враховуючи надання доказів щодо здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «ОСОБА_6», ПП «Вітас Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ТОВ «Укрхолод», необґрунтованість доводів відповідача, які ґрунтуються тільки на актах перевірок контрагентів без дослідження первинних документів по цим операціям, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби неправомірно нараховані позивача податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за цими операціями за податковим повідомленням - рішенням №0000022303 від 27.03.2013 року за основним платежем у розмірі 13849,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 870,3 грн. та за податковим повідомленням - рішенням №0000032303 від 27.03.2013 року за основним платежем у розмірі 11800,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5203,83 грн.

При цьому, суд погоджується з нарахуванням позивачу сум грошового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток по операціям з ПП «Орвіл-Трейдінг», виходячи з наступного.

Між ПП «Орвіл-Трейдінг» та ТОВ «Мейкер-Одеса» 01.10.2010 року укладено договір на здійснення вантажно-розвантажувальних робіт (Том ІІ, аркуші справи 14-15), за яким позивачу виписана податкова накладна №3509 від 28.10.2010 року (Том ІІ, аркуш справи 18), яка включена позивачем до податкового кредиту в жовтні 2010 року на суму 616,67 грн. податку на додану вартість

На підтвердження виконання ПП «Орвіл-Трейдінг» вантажно-розвантажувальних робіт суду надано акт здачі-прийняття робіт (Том ІІ, аркуш справи 17) та докази оплати наданих послуг в безготівковій формі за виставленим рахунком-фактурою (Том ІІ, аркуш справи 16, 19).

Проте, суд критично ставиться до зазначених доказів, оскільки в матеріалах справи міститься вирок Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2012 року по справі №1/1522/1245/12 (№1522/10373/12), який набрав законної сили 25.02.2012 року та яким керівника ПП «Орвіл-Трейдінг» - ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.5, 205 ч.2 КК України (Том ІІ, аркуші справи 52-55).

З зазначеного вироку вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрував на своє ім'я ПП «Орвіл-Трейдінг» за винагороду без наміру займатись підприємницькою діяльністю, фінансово-господарську діяльність підприємства не здійснював, первинні та бухгалтерські документи не підписував, печатку підприємства не отримував, а тому суд не може врахувати підписані ним первинні документи (податкову накладну, акт приймання-передачі послуг, договір, тощо) як належні докази здійснення господарських операцій між позивачем і ПП «Орвіл-Трейдінг» та вважає правомірним нарахування податкових зобов'язань за операціями з цим підприємством.

Крім того, суд не погоджується з доводами позивача щодо неправомірності дій відповідача в частині викладення в акті перевірки №4816/22-3/37170007 від 13.12.2012 року висновків про нікчемність угод між позивачем і його контрагентами, оскільки Державною податковою інспекцією в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби такі висновки не робились, в акті перевірки викладені факти порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а в описовій частині акту дані про нікчемність угод викладені як обставини, що встановлені актами про неможливість проведення перевірок контрагентів ТОВ «Мейкер-Одеса».

Також, суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності у податкового органу підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки, передбачених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, враховуючи надання позивачем витребуваних первинних документів протягом 10 днів, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставиною для проведення документальної позапланової перевірки є наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації щодо виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Слід зазначити, що позивач отримав запити податкового органу щодо надання первинних документів та пояснень стосовно господарських операцій з ПП «ОСОБА_6», ПП «Вітас Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ТОВ «Укрхолод», ПП «Орвіл-Трейдінг», надав протягом 10 робочих днів документи, проте вони були надані не в повному обсязі, зокрема, оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, журнали ордери, тощо, не надавались, а тому враховуючи наявну інформацію від інших податкових органів та не надання всіх документів, відповідач мав право провести таку перевірку (Том І, аркуші справи 116-117, Том ІІ, аркуші справи 56-61).

Крім того, податковим органом додержано вимоги п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України щодо прийняття наказу №1251 від 28.11.2012 року про проведення перевірки та належного повідомлення позивача про її проведення з врученням 28.11.2012 року цих документів (Том І, аркуші справи 76, 77).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000022303 від 27.03.2013 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 13849,17 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 870,3 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000032303 від 27.03.2013 року в частині нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 11800,33 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5203,83 грн. по операціям з ПП «ОСОБА_6», ПП «Вітас Плюс», ПП «Одеська технопромислова група», ТОВ «Укрхолод», а позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки, визнання угод нікчемними та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень в частині нарахування грошових зобов'язань по операціям з ПП «Орвіл-Трейдінг», такими що задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкер-Одеса» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мейкер-Одеса» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року, визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ТОВ «Мейкер-Одеса» та ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2012 року по 31.10.2010 року, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000022303, №0000032303 від 27.03.2013 року, прийнятих на підставі акту перевірки від 13.12.2012 року «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мейкер-Одеса» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ПП «ОСОБА_6» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року; ПП «Вітас Плюс» за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року; ПП «Одеська технопромислова група» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року; ПП «Орвіл-Трейдінг» за період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року» - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000022303 від 27.03.2013 року в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 13849,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 870,3 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000032303 від 27.03.2013 року в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 11800,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5203,83 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05.08.2013 року.

Суддя Л.І. Свида

05 серпня 2013 року.

.