Постанова № 32975179, 14.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року 12:45Справа № 808/6628/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Максименко Л.Я.

при секретарі судового засідання Приймаку Є.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про:стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі-позивач) звернулась із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку у сумі 962,84 грн.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 962,84 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою встановлених сум єдиного податку за червень-жовтень 2010 року. Просить стягнути вказану суму у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, факсимальним зв'язком надійшло клопотання від 14.08.2013 вх. № 33216, просить суд розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не прибув, не надав на адресу суду будь-яких заяв або заперечень щодо позову. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі доказами.

Враховуючи неприбуття у судові засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

ФОП ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець державним реєстратором 27.03.2006 про що видане свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та зроблено запис за №21030000000021577. ФОП ОСОБА_1 взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків 27.03.2006 за №М-639.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (був чинний на момент виникнення спірних відносин далі за текстом - Указ №727/98), фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень мають право займатися підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 15.12.2009 ФОП ОСОБА_1 подав до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя заяву про право затосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до Указу №727/98 починаючи з січня 2010 року.

Ставка єдиного податку із заявленого відповідачем виду діяльності складає 200 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2 Указу №727/98, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно п. 5.4.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181-ІІІ), яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів під час виникнення податкового боргу у відповідача, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як встановлено із матеріалів справи, за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку у розмірі 962,84 грн., який виник: 20.07.2010-нараховано по розрахунку №942771 від 29.01.2010-200,00 грн., зменшено за рахунок переплати на 37,16 грн., залишок до сплати - 162,84 грн.; 20.08.2010-нараховано по розрахунку №942771 від 29.01.2010-200,00 грн.; 20.09.2010-нараховано по розрахунку №942771 від 29.01.2010 - 200,00 грн.; 20.10.2010-нараховано по розрахунку №942771 від 29.01.2010-200,00 грн.; 20.11.2010-нараховано по розрахунку №942771 від 29.01.2010-200,00 грн.

Підприємець єдиний податок за 2010 рік сплачував не в повному обсязі, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 962,84 грн., що підтверджується друком облікової картки платника податків.

Статтею 6 Закону № 2181-ІІІ, передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя вживала заходи передбачені ст. 6 вищезазначеного Закону, а саме: відповідачу були виставлені податкові вимоги від 21.07.2010 №1/847 та від 20.12.2010 № 2/1574, які направлялись відповідачу поштою.

Доказів оскарження податкових вимог відповідачем не надано.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20 ст 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У відповідності до п. п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи те, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України не сплачено в повному обсязі суму податкового боргу з єдиного податку, позовні вимоги ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області слід визнати законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1) на користь Державного бюджету у Комунарському району (р/р 31515970700005, код платежу 18050400, призначення платежу «єдиний податок з фізичних осіб», ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015 код отримувача 38025435) податковий борг по єдиному податку у розмірі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 84 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко