Постанова № 32975094, 15.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 р. Справа № 804/7187/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Земляний О.Ю. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська по направленню Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 33115436) податкового повідомлення - рішення № 0000171503 від 08.05.2013 року.

- скасувати податкову вимогу № 0000171503 від 08.05.2013 року, винесену Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, згідно з якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 33115436) було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 923 171,00 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Позивач у судовому засіданні подав заяву про зміну позовних вимог від 26.06.2013 року, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, у якій позивач просить: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.05.2013 року № 0000171503, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 33115436) було відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 6 923 171,00 грн.

У судовому засіданні позивач наголосив на тому, що відповідач протиправно відмовив позивачу в отриманні бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки податковий кредит сформовано ним на підставі належним чином складеної податкової накладної. Відповідачем під час перевірки не встановлено завищення або відхилення податкового кредиту, який задекларовано позивачем.

Позивач зазначає, що не отримання ним фактично на дату перевірки товару в повному обсязі не позбавляє його права на формування податкового кредиту на всю суму ПДВ, яка входить у суму попередньої оплати за товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розписками представників відповідача.

У матеріалах справи знаходяться письмові заперечення відповідача проти позовних вимог у яких зазначено про те, що товар за договором поставки отримано позивачем на дату його перевірки не у повному обсязі, у бухгалтерському обліку позивача рахується дебіторська заборгованість у розмірі 58 425 750,00 грн.

На думку, відповідача позивач не має права на формування податкового кредиту та відповідно право на бюджетне відшкодування у разі нездійснення самої господарської операції, не зважаючи на наявність у позивача належним чином складеної податкової накладної, яка видана його контрагентом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

З 04.04.2013 року по 17.04.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за лютий 2013 року.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт № 2458/15-3/33115436 від 24.04.2013 року.

У вказані акті перевірки зроблено висновок про те, що позивачем порушено п.200.4 ПК України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ в рахунок майбутніх платежів, відображену у рядку 23.2 декларації за лютий 2013 року на загальну суму 6 923 171,00 грн.

Даний висновок обґрунтований тим, що позивач у податковому періоді - січень 2013 року задекларував у складі податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 14 569 439,00 грн., з якої значна сума ПДВ 10 100 000,00 грн. була сплачена позивачем в якості попередньої оплати за товар, придбання якого передбачено договором поставки № С-38 від 03.01.2013 року, який укладено між позивачем та ПАТ «Кременчуцький сталевар ний завод». Станом на день проведення відповідачем перевірки товар за договором поставки отримано не у повному обсязі. У бухгалтерському обліку позивача рахується дебіторська заборгованість у розмірі 58 425 750,00 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача, яким зроблений останнім у Акті № 2458/15-3/33115436 від 24.04.2013 року з наступних причин.

Згідно листів Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 та від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Судом під час розгляду справи встановлено, що між позивачем та ПАТ «Кременчуцький сталевар ний завод» укладено Договір поставки № С-38 від 03.01.2013 року, у відповідності до умов якого ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався розрахуватися за нього.

У п.5.1 договору сторони встановити порядок розрахунків за товар - 100% попередня оплата.

У додаткових угодах до договору поставки, які знаходяться у матеріалах справи, сторони неодноразово змінювали найменування товару, який підлягає поставці, суму договору, умови поставки за Інкотермс та строк протягом якого повинна бути здійснена поставка товару після отримання попередньої оплати.

Згідно останньої Додаткової угоди № 5 від 25.01.2013 року до Договору поставки № С-38 від 03.01.2013 року сторони встановили суму договору у розмірі 90 411 000,00 грн., в т.ч. і ПДВ 15 068 500,00 грн. та визначили строк поставки товару - 164 календарних дні з моменту надходження попередньої оплати за товар на рахунок ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод».

Судом встановлено, що позивачем здійснив на користь ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод» попередню оплату за Договором поставки № С-38 від 03.01.2013 року на загальну суму 60 600 000,00 грн., в т.ч. і ПДВ 10 100 000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, які наявні у матеріалах справи та зазначено у Акті № 2458/15-3/33115436 від 24.04.2013 року.

ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод» виписало на користь позивача податкову накладну № 40 від 18.01.2013 року на суму 60 600 000,00 грн., в т.ч. і ПДВ 10 100 000,00 грн., яка відповідає вимогам статті 201 ПК України та включена до Єдиного реєстру податкових накладних.

З акту перевірки № 2458/15-3/33115436 від 24.04.2013 року (сторінки 9,10 та 11) встановлено, що сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 6 923 171,00 грн., що відображена у оскаржуваному податковому повідомленні рішенні, стосується саме господарської операції позивача з ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод», оскільки саме за цією операцією відповідачем встановлено відсутність на момент перевірки позивача поставки товару на суму 58 425 750,00 грн.

Судом також встановлено, що до податкового кредиту січня 2013 рок позивачем включено суму ПДВ 10 100 000,00 грн. за податковою накладною № 40 від 18.01.2013 року, що вбачається з Додатку № 5 до декларації з ПДВ за січень 2013 року, який знаходиться у матеріалах справи.

Також з декларації з ПДВ позивача за січень 2013 року вбачається, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 6 923 171,00 грн., яке віднесено до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У декларації з ПДВ позивача за лютий 2013 року вказана сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодах 6 923 171,00 грн.

Суд зазначає, що за правилами п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів, передбаченим статтею 201 ПК України.

Відповідно п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Із аналізу наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податків - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги) на підтвердження здійснення такої поставки або на підтвердження суми коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Тобто Податковий кодекс України пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту не лише із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений, як було передбачено підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», але й із сплатою постачальнику товару суми коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Виходячи із системного аналізу приписів п.198.6 ст.198 п.п.201.8., 201.10., 201.11. статті 201 Податкового кодексу України, у разі підтвердження реальності вчинення господарської операції та її зв'язку з господарською діяльністю первинними, розрахунковими документами, належно оформлена податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 14.11.2011 року (номер у ЄРСР 19564805), від 07.02.2012 року (номер у ЄРСР 22204834), від 20.02.2012 року (номер у ЄРСР 22547588), та яка згідно статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України, наявність у позивача податкових накладних, за умови відсутності факту здійснення господарської операції, не є підставою для включення суми до податкового кредиту; віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за товар, який фактично не отриманий, і вартість якого не віднесено до складу валових витрат, є безпідставним.

У матеріалах справи знаходяться копії накладних, які підтверджують факт поставки товару ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод» до позивача на загальну суму 71 420 280,00 грн., в т.ч і ПДВ 11 903 380 грн.

Також у матеріалах справи знаходяться копії договорів та видаткових накладних, які підтверджують факт подальшого продажу позивачем отриманих від ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод» товарно-матеріальних цінностей на користь ПАТ «Стахановський вагонобудівний завод» та ТОВ «Лемтранс».

На підставі викладеного судом встановлено рух активів між позивачем та ПАТ «Кременчуцький сталеварний завод», у зв'язку з чим податковий кредит позивачем сформований у відповідності до норм Податкового кодексу України, а тому позивач має право на бюджетне відшкодування згідно п.200.4 ст. 200 ПК України.

У зв'язку з викладеним оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.05.2013 року № 0000171503, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2013 року у розмірі 6 923 171,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариству з обмеженою відповідальністю «Металургійна транспортна компанія» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 серпня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 15.08.2013 року СуддяС.В. Златін С.В, Златін