Рішення № 32974019, 18.07.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/15313/2012

пр. № 2/201/10/2013

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого - судді Галічого В.М.

При секретарі - Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом, в якому послався на те, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року, за умовами якого, позивач надав, а ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти. Зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором було забезпечене іпотекою на підставі договору іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яку відповідач добровільно не погашає. За таких обставин позивач з урахуванням уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 217, 218) просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 в сумі 4 005 863, 97 доларів США та 1 008 020, 98 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, магазин № 256 «Гастроном» загальною площею 393,2 кв.м, розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2 загальною площею 169,9 кв.м, на І поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,3 кв.м, а1-1, а2-1 - вітрини а - приямок, а1 - вхід у підвал а2 - приямок, а3 - сходи, а4, а6 - ганки, а5 - навіс, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в п. 33.4 Договору іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 у реєстрі № 356, а саме - 10 605 000, 00 грн., з отриманням витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, що ухвалою суду від 03 грудня 2012 року була об'єднана з позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки (т. 2 а.с. 88), послалася на те, що за договором іпотеки №DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року відповідальність майнового поручителя значно більша і є солідарною з відповідальністю позичальника, а тому просила суд визнати вказаний договір недійсним та запровадити наслідки його недійсності, а також стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь суму сплаченого судового збору.

У судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував повністю, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 зловживає своїми правами та навмисно затягує судовий розгляд справи.

ОСОБА_1 у судові засідання не з'являлася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, поважних причин неявки суду не представила. Враховуючи, що немає підстав вважати причини відсутності ОСОБА_1 поважними, а також приймаючи до уваги, що у справі наявні достатні дані про права та обов'язки сторін, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі у заочному порядку.

Треті особи у судове засідання не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлялися належним чином.

Вислухавши пояснення представника ПАТ КБ «Приватбанк», дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно частин 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року, за умовами якого з урахуванням додаткових договорів № 1 від 25.11.2009 року та № 2 від 17.03.2010 року, позивач надав, а ОСОБА_2 отримав у кредит грошові кошти в розмірі 1 634 850, 00 доларів США на строк з 17.12.2007 року по 15.12.2017 року з обов'язком ОСОБА_2 сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 11,04 % річних. Факт отримання кредитних коштів за кредитним договором підтверджується відповідною заявою на видачу готівки від 17.12.2007 року. 26.11.2010 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» був укладений Додатковий договір № 3 до кредитного договору № DNHLGK00000814 на суму 340 000,00 гривень на строк з 26.11.2010 року по 25.11.2011 року з обв'язком ОСОБА_2 сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 22,08 % річних. В рамках не поновлюваної кредитної лінії по Додатковому договору ОСОБА_2 отримав 93 888, 90 грн., що підтверджується відповідним заявами на видачу готівки від 26.11.2010 року, від 27.12.2010 року, від 25.01.2011 року, від 25.02.2011 року (т. 2 а.с. 15-24).

Отже Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору від 17.12.2007 року він діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладених між сторонами договорів.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконав. Так, судом встановлено, що у зв'язку із порушенням ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором у останнього виникла прострочена заборгованість за укладеними між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитним договором № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року та додатковим договором № 3 від 26.11.2010 року до кредитного договору №DNHLGK00000814 від 17.02.2007 року, яка станом на 28.08.2012 року складає 4 005 863, 97 дол. США, що еквівалентно 32 018 870, 70 гривень та 1 008 020, 98 гривень, що складається з наступного:

1) за кредитним договором № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року - 4 005 863, 97 дол. США, в т.ч.:

- 1 268 174, 80 дол. США - заборгованість по основній сумі кредиту, що еквівалентно 10 136 521, 20 грн., в т.ч. прострочене тіло 124 352, 00 дол. США;

- 208 206, 99 дол. США - заборгованість за відсотками, що еквівалентно 1 664 198, 47 грн., в т.ч. прострочені відсотки 205 369,44 дол. США;

- 49 980, 00 дол. США - заборгованість з комісії, що еквівалентно 399 490, 14 грн., в т.ч. прострочена комісія 49 980,00 дол. США;

- 2 479 502, 18 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання, що еквівалентно 19 818 660,90 грн.;

2) за додатковим договором № 3 від 26.11.2010 року до кредитного договору № DNHLGK00000814 від 17.02.2007 року 1 008 020, 98 гривень, в т.ч.:

- 92 731,77 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, в т.ч. прострочене тіло 92 731,77 грн.;

- 14 483,93 грн. - заборгованість за відсотками, в т.ч. прострочені відсотки 14 483, 93 грн;

- 900 805,28 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання (т. 2 а.с. 33-40).

28.08.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлялися письмові вимоги про усунення порушень від 21.08.2012 року (т. 2 а.с. 41-45), втім адресатами вони були проігноровані.

Зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором було забезпечене іпотекою на підставі договору іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у реєстрі № 356, а 26.11.2010 року до зазначеного договору іпотеки укладений Додатковий договір № 1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у реєстрі № 2113, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку наступне нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: нежиле приміщення, магазин № 256 «Гастроном» загальною площею 389, 2 кв.м., розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2 загальною площею 166,2 кв.м., на І поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,0 кв.м., а, а2 - приямки, а1- вхід у підвал, а3 - сходи, а4, а6 - ганки, а5 - навіс (т. 2 а.с. 25-32). Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно даних витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 31886032 від 02.11.2011 року ОСОБА_1 у порушення п. 18.3 Договору іпотеки без згоди ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснила переобладнання предмету іпотеки, в результаті чого загальна площа предмету іпотеки збільшилася до 393, 2 кв.м., що розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2 загальною площею 169,9 кв.м., на І поверсі приміщення № 1 загальною площею 223,3 кв.м., а1-1, а2-1 - вітрини, а - приямок, а1 - вхід у підвал, а2 - приямок, а3 - сходи, а4, а6 - ганки, а5 - навіс.

Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.03.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у реєстрі № 350, та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради 20.04.2010 року (реєстраційний номер 21089649).

Згідно з п. 33.4 Договору іпотеки вартість предмета іпотеки складає 10 605 000, 00 грн.

В силу приписів ст. 610 ЦК України насамперед передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, згідно до ст. 1056-1 ЦК України визначається розмір процентів та порядок їх сплати за договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З метою задоволення своїх вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (п. 16.7.1 Договору іпотеки).

Відповідно до пункту 16.1 Договору іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» має право вищого пріоритету на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до п. 1 Договору іпотеки в разі невиконання ОСОБА_2 зобов'язань, забезпечених іпотекою, ПАТ КБ «ПриватБанк» має право одержати за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_2

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 16.7 Договору іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрат на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог (п. 16.9 Договору іпотеки).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки позивач має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Стаття 33 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи, що ОСОБА_2 умови кредитного договору та додаткового договору не виконує, заборгованість останнього перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 28.08.2012 року становить 4 005 863, 97 дол. США та 1 008 020, 98 гривень, а отже в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та додатковим договором слід звернути стягнення на предмет іпотеки, визначеному в Договорі іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у реєстрі № 356, з урахуванням внесених до цього договору змін відповідно до Додаткового договору № 1 від 26.11.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, у реєстрі № 2113.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, в тому числі, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» - право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

За приписами ст. 590 ЦК України, а також п. 22 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи викладені вище обставини суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» суд приходить до наступного.

Текст договору застави (іпотеки) повинен містити істотні умови, встановлені статтею 18 Закону України "Про іпотеку", а саме:

1)для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про: для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний

ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

для іноземців, осіб без громадянства-прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або досилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані.

При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду. Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі якщо іпотекою забезпечується повернення позики, кредиту для придбання нерухомого майна, яке передається в іпотеку, договір купівлі-продажу цього нерухомого майна та іпотечний договір можуть укладатися одночасно.

Договори про заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, державної реєстрації прав на це майно.

Договори про заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави та інших застав за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи при укладанні іпотечного договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладання спірного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін. Правочин був спрямований на отримання ОСОБА_2 кредиту за кредитним договором та у його погашенні згідно його умов.

Не можуть бути прийняті судом до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що відповідальність майнового поручителя значно більша і є солідарною з відповідальністю позичальника. Так, кредитний договір № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року не передбачає відповідних обов'язків іпотекодавця, у зв'язку з чим посилання ОСОБА_1 на п.20, 22.1 Договору іпотеки необґрунтовані, оскільки в даному випадку відсутні наслідки недійсності спірного Договору іпотеки в цілому.

Крім цього, зміст пунктів 2 та 33.2 спірного Договору іпотеки відповідає вимогам, викладеним у п.2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" (істотні умови), ст. 12 Закону України "Про заставу" та ст. 584 ЦК України (зміст договору).

Також судом не можуть бути прийняті до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що п. 16.5 Договору іпотеки дає право Банку вимагати у позивача відновлення предмета іпотеки у випадку його пошкодження. Однак зміст зазначеного пункту спірного Договору іпотеки відповідає ч. 5 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ст. 8 Закону України "Про заставу", а також ст.ст. 580, 587 ЦК України.

ОСОБА_1, мотивуючи підвищений рівень своєї відповідальності, посилається на численні пункти Договору іпотеки, згідно яких «іпотека забезпечує зобов'язання Позичальника у повному обсязі». Проте аналогічні приписи пунктів спірного Договору іпотеки містяться й у ст. 7 Закону України "Про іпотеку", ст. 19 Закону України "Про заставу", ч. 2 ст. 589 ЦК України.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено судом, спірний договір іпотеки має усі істотні умови, визначені законом та був укладений сторонами, що мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільне і відповідало їх внутрішній волі.

Таким чином суд приходить до висновку, що обґрунтованого ЦК України підстав для визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 17.03.2010 року, не має, а отже у задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.

Одночасно з цим суд вважає, що звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання договору іпотеки та чисельними апеляційними скаргами на ухвалу суду про відкриття провадження у справі свідчить про небажання нести відповідальність за раніше прийняті нею рішення, а також підтверджує недобросовісне використання нею процесуальних прав.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 16, 22, 525, 526, 553, 572, 589, 610, 614, 629, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити в повному обсязі.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNHLGK00000814 від 17.12.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в сумі 4 005 863, 97 доларів США та 1008 020, 98 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки: нежиле приміщення, магазин № 256 «Гастроном» загальною площею 393,2 кв.м, розташований у житловому будинку літ. А-5 у підвалі приміщення № 2 загальною площею 169,9 кв.м, на І поверсі приміщення № 1, загальною площею 223,3 кв.м, а1-1, а2-1 - вітрини а - приямок, а1 - вхід у підвал а2 - приямок, а3 - сходи, а4, а6 - ганки, а5 - навіс, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ № 14360570, МФО № 305299) з укладанням від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному в п. 33.4 Договору іпотеки № DNHLGK00000814/1 від 17.03.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, у реєстрі № 356, а саме - 10 605 000, 00 грн., з отриманням витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору недійсним - відмовити повністю.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3 219, 00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.М. Галічий