Постанова № 32970764, 23.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р. Справа № 804/6997/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судових засідань - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Бортник А.В., Плетенець Н.А.,

представників відповідача - Вікулової І.С., Волошиної В.В., Упіровець В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» до Криворізької Південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.05.13 №0000572220, №0000562220, №0000582220, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Юністіл», звернувся до суду з позовом до Криворізької Південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 13.05.13 №0000572220, №0000562220, №0000582220. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки акту перевірки в частині заниження показників у загальній сумі 35 129 665 грн. у зв'язку із реалізацією товарів нижче собівартості не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності позивача та приписам податкового законодавства щодо визначення доходів від операційної діяльності та собівартості виготовленої продукції. Відображені показники «адміністративних витрат» - 6 588 085 грн., «витрат на збут» - 1 249 687 грн., «фінансових витрат» - 29 384 596 грн. та «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» - 8 380 855 грн. відповідають первинним документам, що підтверджують понесення позивачем витрат, а саме розрахунковим, платіжним та іншим документам. Щодо висновків відповідача стосовно заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 2 505 654 грн. позивачем зазначено, що при визначені бази оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг розмір податкових зобов'язань з ПДВ визначався, виходячи із договірної вартості, але не нижче звичайних цін, не порушуючи п.188.1 ст.188 ПКУ. Донарахування податкових зобов'язань з ПДВ в частині перевищення собівартості над ціною реалізації ПКУ не передбачено. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Криворізька Південна МДПІ Дніпропетровської області ДПС, просив відмовити в задоволені позову, зазначивши, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки позивача, якою встановлено: факти реалізації продукції нижче собівартості, не спрямованість фінансово-господарської діяльність позивача на отримання прибутку, а лише для збільшення витрат, адже господарська діяльність, пов'язана з переробкою давальницької сировини здійснювалась позивачем лише у березні-травні 2012р., в інших календарних місяцях перевіряємого періоду лінія гарячого оцинкування знаходилась у стані простою. За змістом податкового законодавства включення до складу витрат тих витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату є неправомірним, так як така діяльність не спрямована на отримання прибутку, а відтак не є господарською. Також перевіркою встановлено безпідставне заниження доходу від реалізації товарів за 4 кв.2011р. на суму 179 920 грн., що виявлено при співставленні даних бухгалтерського обліку на підставі первинних документів та даних податкової звітності. На порушення п.150.1 ст.150 з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ позивачем завищений показник від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду у загальні сумі 8 380 855 грн. Враховуючи встановлені порушення щодо заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у період з 01.01.11 по 31.12.12 за рахунок реалізації товарів нижче собівартості придбаних та реалізованих товарів, податковим органом зазначається, що позивачем сформовані податкові зобов'язання з ПДВ від реалізації готової продукції та реалізації робіт (послуг) за ціною нижче собівартості готової продукції та виконаних робіт, у зв'язку з чим позивачем, на думку податкового органу, занижені податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2 505 654 грн. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволені позову з підстав, наведених в акті перевірки від 22.04.13 №533/222/35601339 та в письмових запереченнях (том 11 а.с.66-80).

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши за правилами ст. 86 КАС України докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення від 13.05.13 №0000572220, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 45 903 960 грн., №0000562220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 371 798,25 грн., та №0000582220, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 505 654 грн., прийняті на підставі акту перевірки від 22.04.13 №533/222/35601339 (далі - Акт перевірки). Згаданий акт перевірки складений податковим органом за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юністіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12, проведеної службовими особами відповідача на підставі направлень від 04.03.13 №328/222, від 13.03.13 №405/222, від 13.03.13 №407/153, від 27.03.13 №479/222, від 13.03.13 №408/172, виданих МДПІ, керуючись пп.20.1.4 п.20.1 ст.2.0 ПКУ, на виконання вимог абз.1,2,4 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 ПКУ, та відповідно до наказу МДПІ від 21.02.13 №295 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Юністіл» (код ЄДРПОУ 35601339)».

За висновками Акту перевірки, службовими особами МДПІ встановлено допущення позивачем таких порушень: - п. 135.2 ст. 135, пп. 135.4.1 п. 135 ст.135, п. 137.1 ст. 137, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139. ст.139, пп.138.10.5 п.138.10 ст. 138, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у загальній сумі 45 903 960,00 грн. за звітний (податковий) період - рік 2012; занижений податку на прибуток у загальній сумі 280 314 грн., у тому числі: ІV квартал 2011р. - 70 804 грн., ІІ квартал 2012р. - 333 887 грн., ІІІ квартал 2012р. - (-) 156 427,00 грн., ІV квартал 2012р. - 32 050 грн.; - п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 2 505 654 грн. за грудень 2012р.

Наведені висновки зроблені відповідачем на підставі таких доводів:

- собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) перевищує дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) на 21 091 096,00 грн. за декларацією за 2011 рік та на 13 858 649,00 грн. за декларацією за 2012 рік. У зв'язку з простоєм підприємства (відсутній випуск продукції), нерозподілені загальновиробничі витрати відносилися на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Результатом діяльності позивача за період II - IV квартал 2011р. є отримання збиткового фінансового результату у загальній сумі 35 819 626,00 грн. Включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування сум витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату є, на думку відповідача, неправомірним, так як зазначена діяльність не спрямована на отримання прибутку, внаслідок чого не відповідає визначенню терміну «господарська діяльність». Отже, за позицією податкового органу, ТОВ «Юністіл» занижено показник по рядку 02 Декларації у загальній сумі 34 949 745,00 грн., у тому числі: - IV квартал 2011 р. - 21 091 096,00 грн., 2012 рік - 13 858 649,00 грн.

- платником податків - позивачем завищені показники «Адміністративних витрат» за І квартал 2012р. - 1 050 551 грн., адже у січні 2012р. ТОВ «Юністіл» самостійно здійснено коригування кредитового сальдо по бух. рах. 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» шляхом виправного бухгалтерського запису: Дт 632 Кт92 1 050 550,51 грн., а в податковому обліку зазначене коригування не знайшло свого відображення. Включення зазначених витрат до складу валових витрат підприємства у IV кварталі 2010 року підтверджено Актом перевірки №283/232/35601339 від 27.02.12.

- платником податків - позивачем перевищені витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, над доходами за 2011 рік - 1 221 034,00 грн. - IV квартал 2011 року - бух, рахункам 92, 93 (Адміністративні витрати та витрати на збут), у т.ч. адміністративні витрати - 1 153 546,00 грн., витрати на збут - 67 488,00 грн., а також перевищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, над доходами за 2012 рік - 5 566 187,00 грн. - бух. рахункам 92, 93 (Адміністративні витрати та витрати на збут), у т.ч.: адміністративні витрати - 4 383 988,00 грн., витрати на збут - 1 182 199,00 грн. Так, у періоді з 01.10.11 по 31.12.12 ТОВ «Юністіл» здійснювало господарську діяльність на підставі укладеного договору переробки давальницької сировини №1 від 08.09.11. На виконання укладеного договору ТОВ «Юністіл» здійснювало господарську діяльність, пов'язану з переробкою отриманої від ТОВ «Юнайтед Стадз Компані» давальницької сировини лише у березні - травні 2012р. У зв'язку з відсутністю сировини (холодно-катаної сталі), в інших календарних місяцях перевіряємого періоду лінія гарячого оцинкування знаходилася у стані простою (відсутність виробничого процесу). При цьому, витрати підприємства, пов'язані з утриманням виробничих потужностей, адміністративні витрати, витрати на збут (заробітна плата та нарахування на заробітну плату, амортизаційні відрахування, послуги оренди виробничих потужностей, адміністративних та складських споруд, придбання електричної енергії тощо) відображені підприємством в податковій Декларації з податку на прибуток;

- ТОВ «Юністіл» безпідставно занижено дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) за IV квартал 2011р. на 179 920 грн., що виявлено при співставленні даних бухгалтерського обліку, первинних документів та даних податкової звітності.

- ТОВ «Юністіл» завищені показник по рядку 06.4 (06.3) Декларації «Фінансові витрати» на загальну суму 29 384 596,00 грн., у тому числі: - IV квартал 2011р. - 11 339 210,00 грн., 2012 рік - 18 045 386,00 грн., до яких віднесені відсотки, нараховані (сплачені) по валютному кредитному договору для придбання основних засобів за 2011 рік - 11 339 210,00 грн. та за 2012 рік - 18 045 386,00 грн., кошти за яким направлені на придбання безперебійної лінії гарячого цинкування від південнокорейської компанії Dongbu Machinary Co., LTD (імпортний контракт №А1 від 14.08.2008р.), використання якого не призвело до отримання доходу. На думку податкового органу, включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, сум витрат, які призводять до отримання збиткового фінансового результату є неправомірним, так як зазначена діяльність не спрямована на отримання прибутку, внаслідок чого не відповідає визначенню терміну «господарська діяльність»;

- платником податків - позивачем завищено показник по рядку 06.5 Декларації «Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік» за 2012 рік у загальній сумі 8 380 855 грн.;

- ТОВ «Юністіл» сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість від реалізації готової продукції та реалізації робіт (послуг) за ціною нижче собівартості готової продукції та виконаних робіт (послуг), адже останнім, як зазначено вище, занижений дохід, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у періоді з 01.10.11 по 31.12.12 за рахунок реалізації товарів (робіт, послуг) нижче собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг). ТОВ «Юністіл» самостійно нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість від реалізації товарів (робіт, послуг) нижче собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) лише в частині матеріальної складової.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Щодо правомірності зменшення відповідачем позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 45 903 960,00 грн. та, як наслідок збільшення останньому грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 280 314 грн.

Положеннями п.135.2 ст.135 ПКУ визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п.135.4 ст.135 ПКУ дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) (пп.135.4.1). за правилами п.137.1 ст.137 ПКУ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено відповідачем в ході перевірки позивача, доходи за 2011р. та 2012р. визначались позивачем в розмірі договірної (контрактної) вартості за датою переходу права власності на підставі первинних документів. Суд не погоджується з доводами відповідача, що з огляду на збитковість операцій позивача протягом певного періоду, відповідні первинні документи не мають прийматись уваги, а для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення такої господарської діяльності, яка направлена на досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Так, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Аналіз наведених законодавчих положень, як і положень Господарського Кодексу України та закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції, дає підстави для висновку, що законодавцем не передбачено обов'язковості отримання доходу від кожної окремої операції, позаяк саме діяльність як сукупність операцій має бути направлена на отримання доходу. Конкретна ж операція може не мати всіх ознак господарської діяльності та її не можна розглядати окремо від інших операцій. На користь викладеного свідчать і положення пп.134.1.1 п.134 ст.134 ПКУ, за змістом яких прибуток, який є об'єктом оподаткування податку на прибуток, визначається, виходячи із суми доходів звітного періоду, а не окремої операції.

Крім того, суд зазначає, що положеннями податкового законодавства не визначено обов'язку платника податку збільшувати в податковій звітності за звітний період показники доходу від реалізації товарів до рівня показників собівартості придбаних та реалізованих товарі за такий період. Також варто зазначити, що за приписами ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку, підставою для якого є саме первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 згаданого Закону).

Отже, доводи відповідача щодо заниження позивачем доходу в ІІ-ІV кв. в сумі 21 091 096 грн., з яких 19 150 461 грн. за ІІ-ІІІ квартал 2011р., та в 2012р. в сумі 13 858 649 грн. не відповідають наведеним законодавчим положенням. Окрім того, звітний період ІІ-ІІІ квартал 2011р. вже був перевірений відповідачем та за змістом акту від 27.02.12 № 283\232\35601339, складеного за такою перевіркою, порушень позивачем в формуванні собівартості продукції не виявлено, донарахування доходу за вказаний період в розмірі 19 150 461 грн. відсутнє.

Висновки відповідача щодо завищення позивачем витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, за період з 01.10.11 по 31.12.12 на загальну суму 45 603 223 грн., з яких амортизаційні витрати завищені на 6 588 085 грн., витрати на збут - на 1 249 687 грн., фінансові витрати на 29 384 596 грн., від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду на 8 380 855 грн., також визнаються судом безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до пп.138.2 ст.138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ). За правилами п.138.10 ст.138 ПКУ до складу інших витрат включаються, зокрема адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством (пп.138.10.2), витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг(пп.138.10.3), фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) (пп.138.10.5).

Як з'ясовано в судовому процесі та підтверджено матеріалами справи, спірні суми витрат визначені позивачем на підставі даних первинних документів, складених за результатами господарської діяльності позивача, які були дослідженні відповідачем в ході проведення перевірки та зауважень до яких податковим органом не заявлено, але які не визнаються останнім такими, на підставі яких, може формуватись податкова звітність лише тому, що у відповідних звітних періодах позивачем не був отриманий дохід від такої господарської діяльності, яка має характер збитковості, тобто, на думку відповідача фактичного здійснення господарської операції не відбулось. Сторонами не заперечується, що у період з 01.10.11 по 31.12.12 позивач здійснював господарську діяльність на підставі укладеного договору переробки давальницької сировини №1 від 08.09.11, за яким ТОВ «Юнайтед Стадз Компані» (ТОВ «Юністад») є замовником, а ТОВ «Юністіл» -виконавцем, який зобов'язується у порядку та на умовах, визначених Договором, з використанням наданої Замовником сировини (давальницької сировини), виконувати роботи по її переробці - оцинкуванню у відповідності з технологічною схемою та технологічною інструкцією (додатки до договору №1,1.1), а також надавати Замовнику послуги, передбачені Договором, а Замовник зобов'язується прийняти результати робот по переробці давальницької сировини (металопродукцію) та надані послуги та оплатити їх у порядку та на умовах, передбачених договором. Так, на виконання укладеного договору позивач здійснював господарську діяльність, пов'язану з переробкою отриманої від ТОВ «Юнайтед Стадз Компані» давальницької сировини у березні - травні 2012р., але в інших календарних місяцях перевіряємого періоду лінія гарячого оцинкування знаходилася у стані простою, у зв'язку з відсутністю сировини.

Суд зазначає, що аналіз положень ПКУ, які врегульовують порядок визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, не дає підстави для висновку, що до витрат платника податку не включаються витрати, пов'язані з утриманням виробничих потужностей, адміністративні витрати, витрати на збут (заробітна плата та нарахування на заробітну плату, амортизаційні відрахування, послуги оренди виробничих потужностей, аміністративних та складських споруд, придбання електричної енергії тощо), якщо у певних звітних періодах дохід платником податку не отримувався, ознак непов'язаності таких витрат з провадженням позивачем господарської діяльності, наведених в пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПКУ, сформовані ним на підставі первинних документі спірні суми витрат не містять. Крім того, як з'ясовано судом та не заперечується відповідачем, у 2012р. позивач отримав дохід від реалізації продукції в сумі 11 017 тис. грн., що вказує на провадження позивачем господарської діяльності, такої діяльності, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Відтак, віднесення позивачем відсотків, нарахованих (сплачених) по валютному Кредитному договору від 13.08.08 №СЯ 08-435/29-1, укладеному з ЗАТ «ОТП Банк» за цільовим використанням (з урахуванням змін до договору №5 від 21.09.10) поповнення обігових коштів, в т.ч. на купівлю холоднокатаного сталевого листа та інших компонентів для здійснення операційної діяльності, оплату послуг, пов'язаних з основною діяльністю та інших операційних витрат, на «фінансові витрати» за 2011 рік в розмірі 1 133 9210 грн. та за 2012 р. в розмірі 18 045 386 грн., всього на суму 29 384 596 грн., також узгоджується з положеннями ПКУ. Доводи відповідача, наведені на обґрунтування своєї позиції, що операція з придбання позивачем безперебійної лінії гарячого цинкування від південнокорейської компанії Dongbu Machinary Co., LTD за імпортним контрактом №А1 від 14.08.08 спрямована винятково на зменшення бази оподаткування, та не має під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньо ділової (господарської) мети, не приймаються судом до уваги. Адже, економічна доцільність одержання позивачем кредитних коштів та спрямування їх на виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, строк виконання яких настав, тобто з метою зменшення власної кредиторської заборгованості, може бути зроблена лише за наслідками проведення експертного дослідження щодо з'ясування понесених позивачем витрат у зв'язку з виконанням названих операцій та одержаних ним економічних та інших вигод, у тому числі і в майбутньому. Податковим органом відповідних висновків експертного дослідження в обґрунтування своєї позиції не надано.

Також судом встановлено, що за висновками попереднього Акту перевірки позивача №283/232/35601339 від 27.02.12 факт завищення позивачем витрат, сплачених нерезиденту ТОВ «Юністад» у вигляді заробітної плати в розмірі 1 050 551 грн. та непідтверджених документально, вже був встановлений податковим органом, у зв'язку з чим останнім було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000282301 від 15.03.12, а позивачем зроблено відповідне коригування у бухгалтерському обліку та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 296 208 грн., яка включає в себе в тому числі і 1 050 551 грн., в Декларації про прибуток підприємства за І квартал 2012 року (код рядка 06.5 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року 33 523 418 грн., а код рядка 07 Об'єкт оподаткування від сих видів діяльності за 2011 рік складає 35 819 626 грн. різниця 35 819 626 - 33 523 418 = 2 296 208 грн.). Отже, податковий орган повторно зазначив в Акті перевірки про завищення позивачем адміністративних витрат за І квартал 2012р. в сумі 1 050 551 грн., що не відповідає вимогам ПКУ.

Суд відмічає, що при оформленні результатів перевірок посадові особи органу державної податкової служби зобов'язані дотримуватись вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.10 (далі - Порядок №984). Згідно з пунктами 4, 5, 6 розділу І Порядку №984, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

В порушення наведених положень відповідач, зазначивши на стор.29-30 акту про завищення позивачем від'ємного значення у ІІ-ІV кварталі 2011р. на суму 8 380 855 грн. та порушення п. 150.1 ст. 150 з урахуванням п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ, не навів об'єктивно та в повній мірі таке порушення з посиланням на первинні документи та докази, що підтверджують наявність його факту, не зауважив, за результатами якої саме господарської діяльності позивачем завищені показники від'ємного значення, які саме документи, що були підставою для вчинення запису у податковому та бухгалтерському обліку, не містять обов'язкових реквізитів первинного документу. Звідси суд робить висновок, що твердження податкового органу про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в розмірі 8 380 855 грн. є надуманим, адже не підтверджений жодним належним та допустимим доказом.

Одночасно слід зазначити, що суд не може підміняти державний орган, на який законом покладений контроль щодо дотримання платником податкового законодавства зокрема шляхом вивчення та перевірки первинних документів, та здійснювати перевірку правомірності формування позивачем показників від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та робити будь-які висновки за такий орган, що свідчило б про вирішення судом питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що доводи позивача стосовно протиправності податкових повідомлень-рішень від 13.05.13 №0000572220, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 45 903 960 грн. та №0000562220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 371 798,25 грн., в тому числі за основним платежем - 280 314 грн., за штрафними санкціями - 91 484,25 грн., ґрунтуються на вимогах закону.

З приводу зменшення відповідачем позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 505 654 грн. у зв'язку із заниженням платником, на думку податкового органу, податкових зобов'язань на означену суму, в тому числі: - за листопад 2011р.на 61 681,00 грн., - за грудень 2011р. на 9 024грн., - за січень 2012р. на 194,00 грн., - за лютий 2012р.на 330 906 грн.. - за березень 2012р. на 36 561,00 грн., - за квітень 2012р. на 2 253 грн., за травень 2012р. на 249 156 грн., за червень 2012р. на 727 337 грн., - за липень 2012р. на 206 707 грн., - за серпень 2012р.на 169 908 грн., - за вересень 2012р. на 240 318 грн., за жовтень 2012р. на 167 026 грн., за листопад 2012р. на 144 868 грн., за грудень на 149 715 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За приписами п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Сторонами визнається, що позивач самостійно задекларував податкові зобов'язання від реалізації товарів (робіт, послуг) згідно наступних податкових накладних: - податкова накладна №30 від 30.11.2011р. на загальну суму 11741837,82 грн., у тому числі ПДВ - 1956972,97 грн.; - податкова накладна №28 від 24.11.2011р. на загальну суму 524219,70 грн., у тому числі ПДВ - 87369,95 грн.; - податкова накладна №24 від 28.12.2011р. на загальну суму 652656,78 грн., у тому числі ПДВ - 108776,13 грн.; - податкова накладна №8 від 31.01.2012р. на загальну суму 6863,41 грн., у тому числі ПДВ - 1143,90 грн.; - податкова накладна №35 від 30.04.2012р. на загальну суму 297068,18 грн., у тому числі ПДВ - 49511,36 грн.; - податкова накладна №117 від 31.05.2012р. на загальну суму 236899,82 грн., у тому числі ПДВ - 39483,30 грн.; - податкова накладна №222 від 30.06.2012р. на загальну суму 310572,64 грн., у тому числі ПДВ - 51762,12 грн.; - податкова накладна №26 від 31.07.2012р. на загальну суму 237782,45 грн., у тому числі ПДВ - 39630,40 грн.; - податкова накладна №7 від 31.08.2012р. на загальну суму 340114,85 грн., у тому числі ПДВ - 56685,82 грн.; - податкова накладна №10 від 27.09.2012р. на загальну суму 134185,16 грн., у тому числі ПДВ - 22364,19 грн.; - податкова накладна №18 від 31.10.2012р. на загальну суму 114740,68 грн., у тому числі ПДВ - 19123,45 грн.; - податкова накладна №20 від 30.11.2012р. на загальну суму 241379,40 грн., у тому числі ПДВ - 40229,90 грн.; - податкова накладна №10 від 29.12.2012р. на загальну суму 140786,70 грн., у тому числі ПДВ - 23 464,45 грн., які були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи. Факт поставки товарів (послуг) за означеними податковими накладними відповідачем не заперечується, поставка позивачем таких товарів (послуг) за цінами, нижче звичайних, відповідачем не виявлена, про не включення позивачем до складу договірної (контрактної) вартості будь-яких сум коштів, що передані платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг, відповідачем не зазначено. За викладених обставин суд доходить до висновку, що визначений позивачем розмір податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період узгоджується з наведеними вимогами ПКУ стосовно порядку визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Також суд зважує, що податковим законодавством не визначений обов'язок платника податку збільшувати базу оподаткування та, як наслідок, податкові зобов'язання з ПДВ в разі перевищення собівартості товарів над ціною їх реалізації.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.05.13 №0000582220, яким зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 505 654 грн.

Отже, відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. Між тим відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення Криворізької Південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 13.05.13 №0000572220, №0000562220, №0000582220 визнанню протиправними, як такі, що не узгоджуються в вимогами Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Криворізької Південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 13.05.13 №0000572220, №0000562220, №0000582220.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юністіл» (код ЄДРПОУ - 35601339) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції відповідно до ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складений 29.07.13.

Суддя А.О. Коренев