Рішення № 32970050, 12.06.2013, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/2117/13-ц

Провадження №: 2/332/861/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі

судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Фурдак В. И.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, позові указав що відповідно до умов Договору про відступлення прав вимог № 1 від 25 грудня 2008 року (надалі - Договір), укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Первісний кредитор) та ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» (надалі - Новий кредитор), Первісний кредитор передав, а Новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за Кредитним договором № 5-1703-057ФД від 11 травня 2007 року (надалі - Кредитний договір).

Заміна кредитора у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги була реалізована на підставі статей 512-516 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав інпіій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди на то боржника (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

11 травня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Банк «Фінанси та Кредит" та фізичною особою - громадянином України яким є - ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5-1703-057ФД.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» надало Відповідачу-1 (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0001 % та терміном користування до 11 травня 2010 року.

Відповідно до умов зазначеного Договору, Відповідач-1 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Згідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит.

Згідно п. 3.3. Кредитного договору Відповідач-1 зобов'язався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 277,78 грн. та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, за прострочення повернення кредитний ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

У порушення умов Договору, Відповідач-1, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 25 046 (двадцять п'ять тисяч сорок шість) грн. 10 коп., із яких 8 857,18 грн. - тіло кредиту, 4 324,98 грн, - відсотки та комісійні доходи, 11 863,94 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, укладений договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених ним.

У відповідності до норм статті 629 Цивільного кодексу України, договір с обов'язковим для виконання сторонами, а всі його умови, з моменту укладення договору, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. В цьому і полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та фізичною особою - ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач-2), було укладено договір поруки № 5-1703-057П від 11 травня 2007 р., згідно до умов якого Відповідач-2 зобов'язався відповідати перед Первісним кредитором за порушення обов'язків за Кредитним договором, як солідарний боржник. Відповідач-2 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Відповідач-1.

Відповідно до Договору поруки Відповідач-2 як поручитель, поручається за виконання Відповідачем-1 обов'язків, які виникли на підставі Договору. Відповідачі відповідають перед Позивачем за порушення обов'язків за Договором, як солідарні боржники.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Норма ст. 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (у випадку повного погашення заборгованості за кредитним договором), а також у разі зміні зобов'язання (зміна умов, що були визначені при укладенні первісного договору поруки, а відповідно, коли встановлено часткову відповідальність поручителя, коли поручитель поручився не за все зобов'язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним розміром відшкодування) без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується осяг його відповідальності. Договором Поруки Відповідача-2 встановлено не часткову, а повну відповідальність Поручителя щодо виконання основного зобов'язання,

Таким чином, відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В судове засідання представник позивача не з*явився, звернувся до суду з заявою в якій просить розглянути позов без його участі.

Відповідач в судове засідання не з*явився, про слухання справи повідомлений, поважних причин неявки до суду не надав , заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила, судом прийняте рішення про заочний розгляд справи в силу ст.. 224 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, суд вважає позов таким , що підлягає задоволенню з наступних підстав.

відповідно до умов Договору про відступлення прав вимог № 1 від 25 грудня 2008 року (надалі - Договір), укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - Первісний кредитор) та ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» (надалі - Новий кредитор), Первісний кредитор передав, а Новий кредитор набув право вимоги до боржника реального та належного виконання обов'язків за Кредитним договором № 5-1703-057ФД від 11 травня 2007 року (надалі - Кредитний договір).

Заміна кредитора у зобов'язаннях шляхом відступлення права вимоги була реалізована на підставі статей 512-516 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав інпіій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди на то боржника (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

11 травня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Банк «Фінанси та Кредит" та фізичною особою - громадянином України яким є - ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5-1703-057ФД.

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» надало Відповідачу-1 (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,0001 % та терміном користування до 11 травня 2010 року.

Відповідно до умов зазначеного Договору, Відповідач-1 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені Кредитним договором повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Згідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит.

Згідно п. 3.3. Кредитного договору Відповідач-1 зобов'язався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами в розмірі 277,78 грн. та нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, за прострочення повернення кредитний ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

У порушення умов Договору, Відповідач-1, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 25 046 (двадцять п'ять тисяч сорок шість) грн. 10 коп., із яких 8 857,18 грн. - тіло кредиту, 4 324,98 грн, - відсотки та комісійні доходи, 11 863,94 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, укладений договір є підставою для виникнення у його сторін певних прав та обов'язків, визначених ним.

У відповідності до норм статті 629 Цивільного кодексу України, договір с обов'язковим для виконання сторонами, а всі його умови, з моменту укладення договору, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. В цьому і полягає сенс цивільно-правового договору, як правової форми узгодження волі сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та фізичною особою - ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач-2), було укладено договір поруки № 5-1703-057П від 11 травня 2007 р., згідно до умов якого Відповідач-2 зобов'язався відповідати перед Первісним кредитором за порушення обов'язків за Кредитним договором, як солідарний боржник. Відповідач-2 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Відповідач-1.

Відповідно до Договору поруки Відповідач-2 як поручитель, поручається за виконання Відповідачем-1 обов'язків, які виникли на підставі Договору. Відповідачі відповідають перед Позивачем за порушення обов'язків за Договором, як солідарні боржники.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Норма ст. 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (у випадку повного погашення заборгованості за кредитним договором), а також у разі зміні зобов'язання (зміна умов, що були визначені при укладенні первісного договору поруки, а відповідно, коли встановлено часткову відповідальність поручителя, коли поручитель поручився не за все зобов'язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним розміром відшкодування) без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується осяг його відповідальності. Договором Поруки Відповідача-2 встановлено не часткову, а повну відповідальність Поручителя щодо виконання основного зобов'язання,

Таким чином, відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 208,209, 224,226,228 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор», (04112, Україна, м. Київ, вул. Шамрила, 4-а, Код ЄДРПОУ:36282034у) заборгованість за Кредитним договором № 5-1703-057ФД від 11

травня 2007 р. на загальну суму - 25 046,10 грн. , а також витрати по сплаті судового збору в рівних частках по 125,23 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його постановив за заявою про перегляд заочного рішення протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя: Н.В.Марченко