Постанова № 32968349, 08.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Справа №805/10593/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Галущак С.М. (дов.)

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державного підприємства «Шахтоуправління

«Південнодонбаське №1»

до Управління Державної виконавчої служби Головного управління

юстиції у Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, знаття арешту з майна

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (надалі - позивач, ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про:

- визнання бездіяльності відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо ненадання відповідей на листи ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» від 26.03.2013 №481 та від 29.05.2013 №1087 щодо погодження підприємству списання майна, яке є непридатним у господарській діяльності, а саме: будівлі складу тари РГЦ, підвального приміщення РГЦ, теплиці, будівлі буд цеху та не виключення його з-під арешту, протиправною;

- зняття арешту з будівлі складу тари РГЦ, нарядної РГЦ, підвального приміщення РГЦ, теплиці, будівлі буд цеху, що входить до складу майна ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», на яке накладено арешт постановою від 18.10.2006 по зведеному виконавчому провадженню №7/189.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на листи підприємства та не зняття арешту з вказаного нерухомого майна обмежує право підприємства розпоряджатися цим майном, що є порушенням ст.319 Цивільного кодексу України та унеможливлює отримання погодження Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на списання майна, як органа, який уповноважений управляти цим майном відповідно до Порядку розпорядження державним майном, що належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого наказом Міненерговугілля України від 29.07.2011 №332.

Представник позивача в судовому засіданні від 08.08.2013 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Письмових заперечень відповідач до суду не надав.

У судовому засіданні від 08.08.2013 представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» зареєстровано Виконавчим комітетом Вугледарської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, буд.4).

Відповідно до статуту Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» воно засновано на державній власності згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України від 27 січня 2006 року №57 та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента України від 25 липня 2005 року №1123 «про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільної промисловості».

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області від 18.10.2006 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №7/189 був накладений арешт на все нерухоме майно, що належить ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», що розташоване за адресою: Донецька область, м.Вугледар та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».

На підставі вказаної постанови в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено відповідний запис 2 про арешт нерухомого майна, який було змінено на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2011 по справі №2а/0570/16190/2011 та постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 по справі №2а/0570/9887/2012 шляхом виключення з-під арешту конкретного нерухомого майна підприємства, а саме:

- будівлі за адресою: Донецька область, м.Вугледар, вул.Трифонова, буд.22;

- гуртожитку по вул.13 Десантників, 11;

- гуртожитку по вул.13 Десантників, буд.19;

- адміністративній будівлі (колишній дитячий садок) по вул.Шахтарська, буд.16а;

- спорудження їдальні №16 по вул.13 Десантників, буд.19а.

Як вбачається із пояснень представника позивача, на теперішній час на підприємстві виникла необхідність у списанні об'єктів нерухомого майна, яке непридатне для експлуатації. Оскільки постановою від 18.10.2006 відповідачем накладено арешт на все нерухоме майно підприємства, останнє не може отримати згоди Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як органу управління, на списання цього майна.

Позивач листом №481 від 26.03.2013 звернувся до відповідача за погодженням списання непридатного у господарській діяльності майна: будівлі складу тари РГЦ, будівлі нарядної РГЦ, підвального приміщення РГЦ, будівлі теплиці, будівлі буд цеху шляхом внесення змін до постанови від 18.10.2006 б/н про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконанню зведеного виконавчого провадження №7/189, а саме, виключення з-під арешту зазначеного майна та внесення відповідних змін до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна підприємства.

У доповнення до зазначеного звернення, на підтвердження факту неможливості здійснити зазначену операцію, 29.03.2013 за вих.№526 підприємством до відповідача додатково була направлена копія листа Департаменту майнових відносин та управління корпоративними правами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.03.2013 №12-01/885, у якому Міністерство зазначає, що після надання підприємством відомостей про відсутність обтяжень на нерухоме майно, буде розглянуто питання про його списання.

У зв'язку з неотриманням підприємством відповіді, 29.05.2013 за №1087 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» вдруге направило листа до відповідача з цих питань, яке ним було отримано 03.06.2013 згідно поштового повідомлення.

Відповідно до п.1 Порядку списання об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 №1314 (надалі - Порядок), цей Порядок визначає механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами (далі - майно).

У відповідності до п.4 Порядку списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха та відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном).

Згідно п.9 Порядку Для встановлення факту непридатності майна і неможливості та /або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб'єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб'єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб'єкта управління його представники та інші фахівці.

Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб'єкта господарювання.

Як вбачається із пояснень представника позивача, на виконання п.9 Порядку на підприємстві було створено відповідну комісію. Головою комісії призначено Грачова Є.І. - головного інженера ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».

Відповідно до п.13 Порядку Комісія:

1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;

2) проводить огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, поетажних планів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухгалтерського обліку;

3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції;

4) установлює конкретні причини списання майна (моральна застарілість чи фізична зношеність, непридатність для подальшого використання суб'єктом господарювання, зокрема у зв'язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі);

5) визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об'єкта, що підлягає списанню;

6) здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;

7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за встановленою типовою формою.

Комісією, яка була утворена на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» було складено:

- акт обстеження технічного стану будівель від 04.12.2012;

- характеристика земельної ділянки РГЦ;

- акт неможливості реалізації будівель РГЦ;

- техніко-економічне обґрунтування доцільності списання будівель.

Проаналізувавши вказані, документи суд робить висновок, що будівля нарядної РГЦ (інв.№79337, загальною площею 50 м-2), будівля складу тари РГЦ (інв.№79338, загальною площею 50 м-2), будівля підвального приміщення РГЦ (інв.№79339, загальною площею 162 м-2), будівля буд цеху РГЦ (інв.№23, загальною площею 156 м-2), будівля теплиці (інв.№45, загальною площею 132 м-2), які знаходяться на балансі позивача, не можуть бути реалізовані як будівлі, тому що не придатні до подальшої експлуатації та ремонту.

У пункті 14 Порядку зазначається, що за результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання;

3) акти на списання майна;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

У протоколі засідання комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача, чи розукомплектованого.

Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів.

В акті на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна.

У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії чи стихійного лиха, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються причини, що призвели до неї.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб'єкта господарювання.

В матеріалах справи є копія протоколу позмінних робочих зборів трудящих ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» від 04.12.2012, відповідно до якого було одноголосно постановлено списати з балансу шахти будівлі РГЦ, нарядну РГЦ, будівлю складу тари РГЦ, будівлю підвального приміщення РГЦ, буд цех РГЦ, будівлю теплиці РГЦ.

Суд зазначає, що вказаний протокол та додані до нього документи, а саме: акт обстеження технічного стану будівель від 04.12.2012, характеристика земельної ділянки РГЦ, акт неможливості реалізації будівель РГЦ, техніко-економічне обґрунтування доцільності списання будівель - відповідають нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч.4 ст.60 вказаного Закону у разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Враховуючи особливість списанні державного майна, суд робить висновок, що позивач надав до відповідач всі необхідні документи, які підтверджують необхідність списання державного майна.

Державний виконавець відповідно до статті 7 Закону України "Про виконавчу службу" зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Згідно п.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

На момент розгляду справи судом відповідь на лист позивача отримана не була, постанова про зняття арешту з майна боржника також не була винесена.

Частиною 4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до судового розгляду доказів, які б підтвердили обґрунтованість бездіяльності відповідача.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області щодо ненадання відповідей на листи ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» від 26.03.2013 №481 та від 29.05.2013 №1087.

Зняти арешт з будівлі складу тари РГЦ; нарядної РГЦ, підвального приміщення РГЦ, теплиці, будівлі буд цеху, що входять до складу майна ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», на яке накладено арешт постановою від 18.10.2006 по зведеному виконавчому провадженню №7/189.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (ЄДРПОУ 34032208, місцезнаходження: 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, буд.4) 34 (тридцять чотири) гривні 41 (сорок одну) копійку судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 8 серпня 2013 року, повний текст буде виготовлено 13 серпня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.