Постанова № 32967557, 13.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 серпня 2013 р. Справа №820/4288/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Русецькому І.В.,

за участю:

представника позивача - Слоневського М.М.,

представника відповідача - Корнієвського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО - РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТАРГЕТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО - РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТАРГЕТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати незаконними дії відповідача, які полягали у проведенні зустрічної звірки ТОВ "ТРП "Таргет" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Аркада-Т", їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2012 року; визнати незаконними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, які полягали у складенні довідки від 30 квітня 2013 року №390/2203/36989273; визнати незаконними дії відповідача щодо встановлення відсутності факту реального вчинення господарських відносин ТОВ "ТРП "Таргет" з ТОВ "Аркада-Т", з ТОВ "Плюс", ТОВ "Нест", ТОВ "Хеммель - Україна", ПрАТ "ГФС "Краснолуцька", ТОВ "Стройтехносервіс", ТОВ "Торговий Дом "Долинское", ВАТ "Донтехгума, ТОВ "Нафтахим", ТОВ "Укрвторресурси", їх вид, обсяг, якість та розрахунки за січень - лютий 2012 року; визнати незаконними дії відповідача, які полягали у самовільному внесенні змін до АІС "Система атоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо ТОВ "ТРП "Таргет" шляхом коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту (їх зняття); зобов'язати відповідача відновити у АІС "Система атоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію щодо ТОВ "ТРП "Таргет", яка була самовільно змінена відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було додержано вимог діючого законодавства при призначенні та під час проведення зустрічної звірки, були порушені приписи Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232, а також висновки довідки за результатами звірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними та наданими позивачем на запит відповідача документами. Відповідно до висновків довідки від 30 квітня 2013 року №390/2203/36989273 неправомірно встановлено, що не має можливості підтвердити реальність здійснення господарських відносин ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» з ТОВ «Аркада-Т» та іншими контрагентами по ланцюгу постачання. Позивач зазначає, що у спірних правовідносинах відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим вважає дії відповідача неправомірними. Крім того, Позивач стверджує, що відповідачем за наслідками звірки самостійно, всупереч закону здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ».

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, надав суду копії витребуваних первинних документів.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, з поданим позовом не погодився, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких останній просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає дії податкового органу такими, що в повній мірі відповідають положенням діючого законодавства, посилався на Акт від 28.08.2012 року №854/22-417/33676769 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада-Т», код ЄДРПОУ 33676769 щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року, січень - червень 2012 року, і відповідно до якого у ТОВ «Аркада-Т» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за вказаний період. Також відповідач на вимогу суду надав витребувані документи, зокрема, роздруківку з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ».

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях проти позову. Також представник відповідача зазначив, що відповідачем дотримано процедуру здійснення зустрічної звірки, дії з її проведення та оформлення відповідають вимогам чинного законодавства.

Протокольною ухвалою суду від 12.08.2013 року було здійснено заміну відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 26.03.2010року, ідентифікаційний код юридичної особи 36989273, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(а.с.29-30)

Фахівцем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС згідно з п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України 30.04.2013 року проведено зустрічну звірку ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Аркада-Т», податковий номер 33676769, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2012 року.

За результатами зазначених заходів складено довідку від 30 квітня 2013 року №390/2203/36989273 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2012 року за період травень, вересень, жовтень, листопад 2012 року».(а.с.10-17)

Згідно висновків зазначеної довідки звіркою ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Аркада-Т» на суму 162933,08грн, в т.ч. ПДВ 27155,51грн., їх вид, обсяг, якість та розрахунки за січень та лютий 2012 року. Також звіркою ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Плюс», ТОВ «Нест», ТОВ «Хеммель-Україна», ПРАТ «ГЗФ «Краснолуцька», ТОВ «Стройтехносервіс», ТОВ «Торговий дом «Долинское», ВАТ «Донтехгума», ТОВ «Нафтахим», ТОВ «Укрвторресурси», їх вид, обсяг, якість та розрахунки за січень та лютий 2012 року.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядком, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 (п.3) встановлено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Але ж, відповідачем, який у спірних правовідносинах є виконавцем проведення зустрічної звірки, не надано суду запитів ініціатора зустрічних звірок - податкового органу, в якому знаходиться на обліку контрагент ТОВ «Аркада-Т» за періоди проведення зустрічної звірки, отримання якого (запиту) передує проведенню зустрічної звірки, відповідно до п. 3 Порядку № 1232 від 27.10.2010 року.

Суд зазначає, що підставою проведення зустрічної звірки є наявність сумнівів стосовно факту здійснення господарських операцій або існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. У випадку коли суб'єкт господарювання, не перебуває на обліку в державній податковій службі (виконавця), підставою проведення зустрічної звірки є запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних надісланий органом державної податкової служби (ініціатором) органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання.

З огляду на зазначене, судом встановлено порушення відповідачем порядку проведення зустрічних звірок в частині недотримання процедури ініціювання такої звірки та відсутності права податкового органу одночасно виступати ініціатором та виконавцем зустрічної звірки без отримання запиту на її проведення по контрагенту платника податків.

Відповідно до п.4 Порядку №1232 від 27.12.2010 року визначено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року №236, для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (п.2.1 Методичних рекомендацій)

Відповідно до п.3.1 Рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС-виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи "Зустрічні звірки" (далі - ІС "Зустрічні звірки").

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Пунктом 7 рекомендацій встановлено, що результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:

у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;

у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.

Вищенаведеними нормами законодавства однозначно встановлено, що зустрічна звірка є співставленням даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тобто зустрічна звірка проводиться щодо платника податків, відносно якого виникли питання у податкового органу, тобто контрагента суб'єкта господарювання, а не щодо самого суб'єкта господарювання, з яким звіряють.

Проте, наведені норми права не передбачають повноважень податкового органу (виконавця звірки) встановлювати порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання, робити висновки про реальність чи товарність здійснення господарських операцій далі, в тому числі і далі по ланцюгу. Такі дії податкового органу можливі в іншій чітко регламентованій процедурі - під час податкових перевірок. Правова суть зустрічної звірки є зовсім іншою.

Відповідач допустив порушення вищенаведених положень законодавства, у мотивувальній частині довідки жодним чином не послався на зіставлення первинних бухгалтерських документів, на їх аналіз, не навів розбіжностей чи неточностей за наслідками аналізу первинних документів, та, як наслідок, склав довідку за наслідками звірки, в якій відобразив порушення податкового законодавства з боку позивача, та, не маючи на те повноважень, встановив неможливість реального здійснення господарських операцій з контрагентом-продавцем та контрагентами-покупцями.

Крім того, в ході розгляду справи судом було оглянуто надані представником позивача копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами.

Судом встановлено, що ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» уклало договір поставки з ТОВ «Аркада-Т» №Т-180112-001 від 12.01.2012 року, згідно умов якого ТОВ «Аркада-Т» (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» (покупець) товар, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити його на умовах договору. Загальна сума договору складається із специфікацій: №1 на суму 15613,34грн., №2 на суму 10368,00грн., №3 на суму 4050,86грн., №4 на суму 11239,80грн., №5 на суму 41800,00грн., №6 на суму 17760,00грн., №7 на суму 34500,60грн., №8 на суму 27600,48грн. На виконання умов договору ТОВ «Аркада-Т» позивачу поставлено товари (стрічка транспортірна, роліки, ремні), про що позивачу виписано накладні та податкові накладні. Розрахунки ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» було проведено у повному обсязі у безготівковій формі.

Суд звертає увагу на те, що зустрічна звірка проводиться щодо платника податків, відносно якого виникли питання у податкового органу, чи відносно якого проводиться документальна перевірка, але ніяк не щодо суб'єкта господарювання, з яким звіряють. Вихідним суб'єктом права, щодо якого проводиться зустрічна звірка є платник податків у сфері відання податкового органу - ініціатора, в даному випадку ТОВ «Аркада-Т». Саме з метою підтвердження господарських відносин такого платника податків ДПІ і ініціюють проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання, одним з яких є ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» .

Довідка не є актом перевірки і не може містити висновки про порушення податкового законодавства ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ», оскільки проводиться з метою підтвердження відносин саме ТОВ «Аркада-Т». Робити висновки про реальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання податковий орган не має права, оскільки це не передбачене наведеними нормами Податкового кодексу України. Метою звірки є отримання податкової інформації щодо платника податків, відносно якого виникає потреба у проведенні такої звірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах за результатами звірки відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб її проведення, складення та відображення висновків.

Стосовно позовних вимог позивача, щодо визнання незаконними дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, які полягали у складенні довідки від 30 квітня 2013 року №390/2203/36989273, суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п.4.6 Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки (додаток 5) у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

З наведених положень Податкового кодексу України та Наказу №236 випливає, що Акт, або Довідка, складені за наслідками зустрічної звірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення такої звірки або неможливості її проведення і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, за змістом вищенаведеного суд зазначає, що право на внесення певної інформації про проведення зустрічної звірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення перевірки. Оскільки зустрічна звірка фактично була проведена відповідачем, він не міг не оформити її результати довідкою. Тобто відповідач діяв відповідно до вимог Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року №236.

Стосовно позовних вимог позивача, щодо незаконного внесення змін до АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" щодо ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» та відновлення даних, які існували до проведення зустрічної звірки, суд зазначає наступне.

Так, спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України де закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п.54.3.2 п.53.3 ст. 54).

За правилами п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу У цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до абз.2 п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах норми чинного законодавства не передбачають.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач у спірних правовідносинах податкового повідомлення-рішення не виносив.

Суд звертає увагу, що дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо коригування у вказаній автоматизованій системі податкових зобов'язань позивача, задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на підставі висновків акту від 28.08.2012 року №854/22-417/33676769 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада-Т», код ЄДРПОУ 33676769 щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року, січень - червень 2012 року.

При вирішенні питання щодо можливості оскарження таких дій в порядку адміністративного судочинства та обрання належного способу судового захисту прав позивача від наслідків таких дій, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що дії суб'єктів владних повноважень можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, якщо такі дії порушують права, свободи та інтереси позивача.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі контрагентів (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами ДПА від 08.12.2008р. № 765, від 30.12.2009р. № 742), затверджені Методичні рекомендації щодо такої взаємодії.

Згідно п.1.3 даного наказу для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, а саме:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пункт 2.14 наказу № 266 передбачає, що інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008р. № 159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, Деталізована база співставлення є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками №5.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком №5, і повинні їм відповідати.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в Деталізованій базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Також суд зазначає, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266.

Як слідує зі змісту п.п.2.10.3 п.2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У розглядуваному випадку відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку. Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача щодо внесення змін до АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі Довідки від 30 квітня 2013 року №390/2203/36989273 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Аркада-Т», їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-лютий 2012 року».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС під час проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» та внесення змін до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ».

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані вище дії вчинені відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому зазначені дії податкової інспекції слід визнати протиправними, з огляду на що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ТРП «ТАРГЕТ» обґрунтовані, але з урахуванням вищевикладеного, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені відповідачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО - РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТАРГЕТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ТОВ "ТРП "Таргет" щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ "Аркада-Т", їх реальності та повноти відображення в обліку за січень - лютий 2012 року, яка оформлена довідкою від 30 квітня 2013 року №390/2203/36989273.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо встановлення при проведенні зустрічної звірки відсутності факту реального вчинення господарських відносин ТОВ "ТРП "Таргет" з ТОВ "Аркада-Т", з ТОВ "Плюс", ТОВ "Нест", ТОВ "Хеммель - Україна", ПрАТ "ГФС "Краснолуцька", ТОВ "Стройтехносервіс", ТОВ "Торговий Дом "Долинское", ВАТ "Донтехгума, ТОВ "Нафтахим", ТОВ "Укрвторресурси", їх вид, обсяг, якість та розрахунки за січень - лютий 2012 року.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по внесенню змін до АІС "Система атоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відносно ТОВ "ТРП "Таргет" шляхом коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити у АІС "Система атоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію щодо ТОВ "ТРП "Таргет", яка була змінена відповідачем.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВО - РЕМОНТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ТАРГЕТ" (61166, м.Харків, пр. Леніна, буд. 40, код ЄДРПОУ 36989273, інші відомості суду не відомі) судовий збір в розмірі 17,20грн. (сімнадцять грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 15 серпня 2013р.

Суддя І.С. Нуруллаєв