Постанова № 32967208, 24.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року (11 год. 31 хв.)Справа № 808/5382/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Філоненко Ю.М.

за участю представників:

позивача: Іоффе В.Л.

відповідача: Панцакова С.Ю.

спеціалістів: Пісоцької О.Г., Коваленко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю

Науково-виробнича фірма «Сведа, ЛТД»

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Сведа, ЛТД» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2013 №0001152211, №0001162211, №0001172211.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» в період з 01.01.2010 по 31.12.2012 здійснювало діяльність з виготовлення та продажу власної продукції (вимірювальних приладів промислового використання) на митній території України та за її межами. Для виготовлення вимірювальних приладів позивач купував комплектуючі (комплекти пневматики, ролики, електродвигуни, перетворювачі, мотор - редуктори тощо) у фізичних осіб - підприємців: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Комплектуючі були поставлені позивачу фізичними особами - підприємцями на підставі видаткових накладних, за які ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» розрахувалося у безготівковому порядку. Також під час здійснення поставок фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, видавалися податкові накладні, які відповідають вимогам законодавства щодо форми та порядку їх оформлення. Тож на думку позивача ним додержано вимог податкового законодавства. Акт перевірки не містить доказів безтоварності наведених операцій. На момент вчинення правочинів всі вказані фізичні - особи були зареєстрованими суб'єктами господарювання - підприємцями, також ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 були зареєстровані платниками податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номера платника ПДВ.

Також вказує на невірність позиції ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про не надання ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» до перевірки належним чином оформлених документів, що свідчать про транспортування комплектуючих від вищенаведених контрагентів - постачальників, а саме подорожніх листів (товарно - транспортних накладних), оскільки ним не укладалися договори про перевезення вантажу автомобільним транспортом з фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі. Так як комплектуючі не є габаритним або небезпечним вантажем, Позивач використовував для перевезення власні службові легкові автомобілі, для чого оформлявся подорожній лист службового легкового автомобіля, копії яких він надав до матеріалів справи.

Крім того, позивач зазначає, що з 2005 року ФОП ОСОБА_7 знаходяться на одній виробничій території з ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД», оскільки орендує у позивача нежитлове приміщення площею 10 кв. м для адміністративного та складського використання згідно договору № 2 від 01.01.2005, тому доставка товару від вказаного контрагенту за допомогою автомобільного транспорту взагалі не здійснювалася. На підставі вищевикладеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. 30673 від 24.07.2013), зокрема зазначає, що фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ НВФ «Cведа, ЛТД» код за ЄДРПОУ 13627108 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, якою встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1 ст. 44 п. 138.2 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Податковим органом надано запит посадовим особам позивача № 4043/10/22-1106 від 25.04.2013 про надання документів, що підтверджують транспортування товарів (комплектуючих) від контрагентів-постачальників: ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_7), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_1), ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_2), ОСОБА_5 (іпн. НОМЕР_3), ОСОБА_6 (іпн. НОМЕР_4), ОСОБА_8 (іпн. НОМЕР_5), ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_6) на адресу ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД». Документи в ході перевірки не надавалися, відповідь станом на день підписання акту перевірки (13.05.2013) не надано. До перевірки не надані належним чином оформлені подорожні листи, які б підтверджували транспортування ТМЦ (комплектуючих) від контрагентів-постачальників. Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 із змінами і доповненнями - основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Вищезазначене порушення має вплив на оподаткування податком на додану вартість, окрім порушень встановлених по контрагенту: ФОП ОСОБА_9, код НОМЕР_6, що не була платником податку на додану вартість.

Також відповідач вказує на встановлене ним порушення пп. 139.1.12 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, підприємством безпідставно завищено суму витрат по р. 05.1 декларації з податку на прибуток на загальну суму 109 834 грн.

Крім того, зважаючи на те, що податкові зобов'язання ПП «Актив Груп» за травень 2010 року по контрагенту ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» не задекларовані, податкові зобов'язання ТОВ «За-Стройбуд» за жовтень 2010 року по контрагенту ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» не задекларовані в порушення вимог п 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.4.5 п 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» неправомірно завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4 580 грн., в т.ч. за травень 2010 року у сумі 1 712 грн., жовтень 2010 року у сумі 2 868 грн. З урахуванням вищевикладеного просить відмовити в задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні, 24.07.2013 до участі у справі залучено у якості спеціаліста - начальника виробничого відділу ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» Коваленко Олександра Валерійовича та спеціаліста по обліку готової продукції ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» Пісоцьку Оксану Григорівну, які пояснили, що вони є відповідальними особами позивача, які отримували від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 комплектуючі для виробництва вимірювальних приладів. Для отримання комплектуючих в їх розпорядження надавався службовий автомобіль та вони відповідно до виданих довіреностей отримували товарно - матеріальні цінності у згаданих фізичних осіб - підприємців. Після виконання завдання водієм службового автомобіля позивача ними на зворотному боці подорожного листа підтверджувалося виконання обслуговування.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача та спеціалістів, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

В період з 08.04.2013 по 22.04.2013, відповідно до наказу №345 від 27.03.2013 та на підставі направлень №454, №459, №455, №456, №484, №480, №462, №462, №463, фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ТОВ НВФ «Cведа, ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 127/22-1108/13627108 від 13.05.2013.

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД»:

- п. 5.1 ст. 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 28.02.2011 №114, наказу Міністерства Фінансів України № 1213 від 28.09.2011 підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 всього у розмірі 883 006 грн., в т.ч. по періодам 1 квартал 2010 року - 30634 грн., півріччя 2010 року - 270283 грн., 3 квартали 2010 - 745398 грн., 2010 рік - 661078 грн., 1 квартал 2011 року - 50616 грн., 2 квартал 2011 року - 390 грн., 2-3 квартали 2011 року - 32584 грн., 2-4 квартали 2011 року - 25262 грн., 3 квартали 2012 року - 68543 грн., 2012 рік - 146050 грн.;

- п 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, наказу ДПАУ від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу ДПАУ від 17.03.2008р. № 159), наказу ДПАУ від 25.01.2011 за № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення та подання податкової звітності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 за № 197/18935, що призвело до:

завищення р.19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, зокрема: 01.2010 - 7961 грн., 02.2010 - 7327 грн., 10.2010 - 3490 грн., 11.2010 - 9308 грн., 12.2010 - 29477 грн., 10.2012 - 22421 грн., 11.2012 - 24963 грн., 12.2012 - 33837 грн.

завищення р. 22.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, зокрема: 01.2010 - 7961 грн., 02.2010 - 7327 грн., 10.2010 - 3490 грн., 11.2010 - 9308 грн., 12.2010 - 29477 грн., 10.2012 - 22421 грн., 11.2012 - 24963 грн., 12.2012 - 33837 грн.

заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 420820 грн. в т.ч. по періодам: 05.2010 - 4298 грн., 06.2010- 81038 грн., 07.2010 - 77446 грн., 08.2010 - 38088 грн., 09.2010 - 33892 грн., 10.2010 - 15279 грн., 11.2010 - 29419 грн., 03.2011 - 8628 грн., 04.2011 - 33036 грн., 07.2012 - 21127 грн., 08.2012 - 27188 грн., 09.2012 - 23785 грн., 10.2012 - 27462 грн., 11.2012 - 134 грн.

На підставі Акту перевірки № 127/22-1108/13627108 від 13.05.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС винесені податкові повідомлення - рішення від 22.05.2013:

№ 0001152211, яким ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 1 059 149,50 грн., в т.ч. 852 372 грн. за основним платежем та 206 777,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0001162211, яким ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 515 610 грн., в т.ч. 420 820 грн. за основним платежем та 94 790 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

№ 0001172211, яким ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 123 496 грн. за звітні податкові періоди жовтень, листопад, грудень 2010 року та жовтень, листопад, грудень 2012 року.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0001152211, № 0001162211, № 0001172211 від 22.05.2013 позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав

Щодо встановленого порушення п. 5.1 ст. 5 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2 , пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 44.1 ст. 44 п. 138.2 п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та завищення валових витрат і витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту по господарським операціям з придбання у фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 комплектуючих до вимірювальних приладів.

Згідно змісту п. 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового законодавства.

Порушення вищевказаних норм податкового законодавства виявлено відповідачем на підставі того, що ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» до перевірки не надано належним чином оформлених документів, що свідчать про транспортування комплектуючих від вищенаведених контрагентів - постачальників, а саме подорожніх листів (товарно - транспортних накладних). ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 власних та орендованих транспортних не мають, що унеможливлює здійснення перевезень та як наслідок поставку товару на адресу позивача.

Суд не погоджується з висновками акту перевірки в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв по 1 квартал 2011 року включно, до валових витрат зараховуються будь-які суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. За п. 5.2.1 п. 5.2 даного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті відносяться до валових витрат. Згідно п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності щодо податку на прибуток з 2 кварталу 2011 року, встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності (п. 138.1 ст. 138 ПКУ). Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України). За п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 1 січня 2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. У пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1.статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовлення товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Також відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Також нормами Податкового кодексу України який набрав чинності щодо податку на додану вартість з 01.01.2011 року, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1); датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2). Згідно п. 198.3 ст. 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. При цьому, за п. 201.1 ст. 201 платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

З вищевказаного вбачається, що згідно норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України підставою для віднесення до складу валових витрат та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є сукупність умов щодо реального придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат. Також нормами Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу забороняється включати до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, складеними зареєстрованими як платники податку особами.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» здійснює діяльність з виготовлення та продажу власної продукції - вимірювальних приладів промислового використання на митній території України та за її межами, для чого він придбає згідно договорів, які залучені до матеріалів справи, відповідні комплектуючі, в тому числі у фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 Передача вищевказаних товарів здійснена сторонами згідно видаткових накладних, оплата за товар відбувалася в безготівковому порядку. Також фізичними особами - підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, як зареєстрованими платниками податку на додану вартість, виписувалися на адресу позивача податкові накладні. Всі первинні документи долучені позивачем до матеріалів справи.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що означені вище операції позивача з фізичними особами - підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 були належним чином оформлені, документально підтверджені; документи мають необхідні реквізити, скріплені підписами повноважних осіб і печаткою підприємств, що відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995. Податкові накладні, складені вказаними суб'єктами господарювання, відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми та порядку їх оформлення. Відповідачем під час розгляду справи не доведена безтоварність вказаних операцій. Також відповідач не заперечив належну реєстрацію вищевказаних фізичних осіб суб'єктами господарювання - підприємцями та реєстрацію фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в якості платників податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номера платника.

Також суд не погоджується з твердженнями податкового органу в акті перевірки, що позивачем не надано до перевірки належним чином оформлених документів, що свідчать про транспортування комплектуючих від вищенаведених контрагентів - постачальників, а саме подорожніх листів (товарно - транспортних накладних).

Суд приймає до уваги той факт, що позивачем не укладалися договори про перевезення вантажу автомобільним транспортом з фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі. Позивач надав до матеріалів справи докази перебування у його власності транспортних засобів: автомобілів «Славута», «Lada», «ВА3», «Skoda Octavia», які він використовував для перевезення комплектуючих, що були придбані у фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, оскільки вони не є габаритним або небезпечним вантажем.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. За п. 1 ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою КМ України від 25.02.2009 № 207 зі змінами та доповненнями, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідні: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів визначався Інструкцією про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженою Наказом Держкомстату від 17.02.1998 № 74, який діяв до 16.04.2013.

Згідно п. 1.1 Інструкція встановлює єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які використовують їх у службових поїздках за власними потребами За п. 1.2 Інструкції до категорії службових легкових автомобілів відносяться легкові автомобілі, які знаходяться на балансі юридичних осіб всіх форм власності і використовуються для задоволення власних потреб. Подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми N 3 є підставою для списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів (п. 1.3).

Відповідно до п. 2.1 Інструкції перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог даної Інструкції подорожній лист службового легкового автомобіля типової форми № 3. Перед видачею водієві подорожнього листа диспетчер (або інша відповідальна особа перевізника) заповнює його таким чином: за завданням керівництва підприємства у графі 1 розділу I "Завдання водієві" записує найменування і адресу замовника, до якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання або прізвище, ініціали та посаду відповідальної особи підприємства у розпорядження якого надається автомобіль; у графі 2 - час прибуття автомобіля до замовника, у графі 3 - час вибуття відповідно до заявки чи графіка роботи (год., хв.) або відповідно до моменту початку та кінця обслуговування посадової особи (п. 2.2).

Згідно п. 2.4 Інструкції після виконання завдання відповідальна особа, в чиє розпорядження було надано автомобіль, у відповідному рядку на зворотному боці подорожнього листа підписом і штампом стверджує виконання обслуговування.

Як було зазначено в судовому засіданні спеціалістами - начальником виробничого відділу ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» Коваленко Олександром Валерійовичем та спеціалістом по обліку готової продукції ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» Пісоцькою Оксаною Григорівною, вони є відповідальними особами позивача, які отримували від фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 комплектуючі для виробництва вимірювальних приладів. Для отримання комплектуючих в їх розпорядження надавався службовий автомобіль та вони відповідно до виданих довіреностей отримували товарно - матеріальні цінності у згаданих фізичних осіб - підприємців. Після виконання завдання водієм службового автомобіля позивача ними на зворотному боці подорожного листа підтверджувалося виконання обслуговування.

Позивачем надані до матеріалів справи копії подорожніх листів службового автомобіля, які оглянуті судом в судовому засіданні та встановлено, що вони не мають недоліків, які б усували можливість ідентифікації проведеної дії позивача.

Суд погоджується з позицією позивача щодо безпідставності вимог відповідача надати документи транспортування товару від ФОП ОСОБА_7, яка орендує у позивача нежитлове приміщення площею 10 кв. м для адміністративного та складського використання згідно договору №2 від 01.01.2005, тобто знаходиться на одній з позивачем виробничій території.

Також суд приймає до увагу ту обставину, що станом на 01.01.2013 у позивача рахуються на складі комплектуючі, придбані в 2010 році на суму 67 248,71 гривень та в 2012 році на суму 224 471,49 гривень, тобто їх вартість до складу валових витрат та витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, не включалася, що не було враховано відповідачем під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» не допускало порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України під час відображення у податковому обліку господарських операцій придбання комплектуючих для виробництва вимірювальних приладів промислового використання у фізичних осіб - підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Щодо встановленого актом перевірки порушення позивачем пп. 139.1.12 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України і неправомірного віднесення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів 2 - 4 кварталу 2011 року вартості товарів, придбаних у фізичних осіб - підприємців, що сплачують єдиний податок.

Судом встановлено, що норма пп. 139.1.12 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України, порушення якої встановлено відповідачем, була виключена з 01 січня 2012 року. Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Оскільки на час проведення перевірки з 08.04.2013 по 22.04.2013 норма пп. 139.1.12 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України була виключена, тобто з боку законодавця відбулося скасування відповідальності особи, то у ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не було підстав притягати ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» до відповідальності у 2013 році за порушення пп. 139.1.12 п. 139. 1 ст. 139 Податкового кодексу України у 2 - 4 кварталах 2011 року.

Що стосується встановленого відповідачем порушення позивачем п 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п 7.4 пп. 7.7.1, пп. 7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» під час віднесення до податкового кредиту 4580 грн. по операціям з ПП «Актив Групп» та ТОВ «За - Стройбуд», які не задекларували свої податкові зобов'язання.

Суд наголошує на тому, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв до 01 січня 2011 року, не висувалося вимог для платника податків щодо можливості віднесення до складу податкового кредиту вартості придбаних товарів (робіт, послуг) лише при декларуванні продавцем - контрагентом своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Судом встановлено, що ПП «Актив Груп» була виписана позивачу податкова накладна від 27.05.2010 № 589, сума ПДВ за якою включена позивачем до складу податкового кредиту травня 2010 року. Анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Актив Груп» згідно даних акта перевірки відбулося 22.11.2010. ТОВ «За - Стройбуд» була виписана позивачу податкова накладна від 04.10.2010 № 041001 та від 20.10.2010 № 201002, сума ПДВ за якими включена позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2010 року Анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «За - Стройбуд» згідно даних акта перевірки відбулося 23.12.2011. Таким чином, суд вважає, що з боку позивача порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» не було.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відтак, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а не особа, яка вступила з ним у договірні правовідносини і не порушила при цьому норми діючого законодавства України. Позивач не повинен нести відповідальність за діяння інших юридичних та фізичних осіб, в тому числі ПП «Актив Груп», ТОВ «За - Стройбуд». Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, контролювати показники податкової звітності іншого платника податку, в тому числі декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувач оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Таким чином, ТОВ НВФ «Сведа, ДТД» правомірно формувало податковий кредит травня та жовтня 2010 року і завищення його на загальну суму 4 580 грн. не було.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участі» у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ НВФ «Сведа, ЛТД» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС № 0001152211, № 0001162211, № 0001172211 від 22.05.2013 - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Сведа, ЛТД» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 22.05.2013 №0001152211.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 22.05.2013 №0001162211.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 22.05.2013 №0001172211.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Сведа, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13627108) 5822,96 грн. (п'ять тисяч вісімсот двадцять дві гривні) 96 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Артоуз