Постанова № 32967160, 08.08.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/6266/13-а

08 серпня 2013 року 15год. 36хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Пономаренко Є.А.;

відповідача: представник Сергієнко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогосподарство "Козацька лава"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги , -ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогосподарство "Козацька лава" (далі - позивач) - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкової вимоги від 28.05.2013 року №179-19.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в адміністративному позові. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що виникненню податкового боргу передує узгодження грошового зобов'язання. В період з 19.03.2013 по 28.03.2013 року відповідач проводив фактичну перевірку позивача з питань касової дисципліни, однак за результатами такої перевірки жодних рішень відповідач не приймав та не направляв позивачу, грошові зобов'язання не визначалися. Крім того, згідно оскаржуваної податкової вимоги податкова застава виникає раніше формування податкового боргу. Підставою для виникнення податкового боргу є узгодження суми грошового зобов'язання та несплата його в установлений строк. Враховуючи, що орган податкової служби не визначав позивачу суму грошового зобов'язання та не узгоджував його в установленому законом порядку, то його подальші дії щодо формування та направлення позивачу податкової вимоги є протиправними. Щодо неправомірності зазначення в податковій вимозі суми ПДВ в розмірі 0,53 грн. представник позивача будь-яких аргументів не наводив. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених в запереченнях. Пояснив, що податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі акту перевірки та направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Конверт повернуто до податкового органу з відміткою про неможливість вручення. А відтак, податкове повідомлення-рішення, відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважається врученим платнику податків. Зважаючи, що податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржене, сума штрафних (фінансових) санкцій у встановлений строк не сплачена, а відтак, грошові зобов'язання є узгодженими. Просив в задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі,

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників сторін, дослідивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити.

При цьому суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогосподарство "Козацька лава" зареєстроване як юридична особа. Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження позивача - 69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Сорок років Рад. України, будинок 86-а, квартира 47 (а.с.6, 7).

Працівниками відповідача проведено перевірку підприємства позивача, результати якої оформлено актом перевірки, дата реєстрації якого в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 28.03.2013, реєстраційний номер 0075/08/00/22/31376819, дата реєстрації в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання 01.04.2013 року, реєстраційний номер 0010/08/29/22/31376819 (а.с.12-13, 34-38).

За результатами перевірки на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2013 № 0000762211, яким до ТОВ "Автогосподарство "Козацька лава" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 614 167,29 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене податковим органом на адресу позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, вказаний лист повернувся до податкового органу з відміткою поштового органу про неможливість вручення (а.с.33).

28.05.2013 року відповідачем сформовано податкову вимогу № 179-19, якою повідомлено позивача, що станом на 28.05.2013 року сума податкового боргу ТОВ "Автогосподарство "Козацька лава" становить 3614166,98 грн., у тому числі: з податку на додану вартість - 0,53 грн., штрафні санкції - 3614166,45 грн. (а.с.10). Вказаною вимогою також попереджено, що починаючи з 01.05.2013 року на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховуються пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України.

Позивач вважає податкову вимогу протиправною з тих підстав, що податкового повідомлення-рішення він не отримав, а отже сума грошового зобов'язання не є узгодженою, податкова застава виникає раніше формування податкового боргу, а саме з 01.05.2013 року.

Даючи правову оцінку діям відповідача щодо формування та направлення податкової вимоги, правомірності самої вимоги, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту постанови - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.153 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковий борг, відповідно до пп. 14.1.175 ст. 14 ПК України, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Податковий орган встановивши в результаті перевірки позивача порушення вимог законодавства, відповідно до пп. 54.3.3 ст. 54 ПК України податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2013 року № 0000762211 застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 3614167,29 грн. (а.с.32).

Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447, затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі по тексту постанови - порядок). Відповідно п. 3.5 - 3.10 Порядку, після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Аналогічна норма міститься і в ПК України - пункт 58.3.

Податкове повідомлення-рішення направлено позивачу 12.04.2013 року, що підтверджується копіями конверта, квитанції органу поштового зв'язку, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.33). Зважаючи, що конверт повернувся до податкового органу 16.04.2013 року через неможливість пошти вручити відправлення позивачу, податкове повідомлення-рішення, в силу вимог п. 58.3 ст. 58 ПК України, п. 3.10 Порядку, вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою.

Позивач не надав суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому або адміністративному порядку.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Зважаючи, що позивач суми грошового зобов'язання в установлений строк не сплатив, процедури адміністративного або судового оскарження не розпочав, а відтак, сума, визначена в податковому повідомленні-рішенні від 12.04.2013 року набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи, що позивачем не сплачено узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, відповідач правомірно направив позивачу податкову вимогу.

Щодо покликання позивача на неправомірність зазначення в податковій вимозі норми про виникнення податкової застави з 01.05.2013 року, суд зазначає таке. Відповідно до пп. 89.1.2. п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Відповідно до п. 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1113, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2012 р. за № 1909/22221, податкова вимога, окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, податковий орган при формуванні та надісланні позивачу податкової вимоги від 28.05.2013 року діяв в межах повноважень та в порядку, передбаченому чинним законодавством, податкова вимога відповідає формі, затвердженій Порядком № 1113.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька