Рішення № 32966155, 12.08.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

тел./факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22 ц - 796/7761/2013 Головуючий у І інстанції Мягкоход Ю.В.

Доповідач - Корчевний Г.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Побірченко Т.І., Кравець В.А.,

при секретарі Охневській Т.В.,

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2010 року у справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Печерське відділення № 3715 ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Корчевного Г.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2009 року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Печерське відділення № 3715 ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Києві звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача борг за кредитним договором в сумі 550 016, 91 грн., втому числі сума боргу по кредиту - 485 870 грн., нараховані та несплачені відсотки - 60 844, 97 грн., пеня за порушення сплати відсотків - 3 301, 94 грн.

Обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 відмовляється належно виконувати укладений між ними кредитний договір, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, яку ОСОБА_1 відмовляється добровільно сплачувати, внаслідок чого позивач змушений звернутись до суду з цим позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за договірними зобов'язаннями на загальну суму 550 016, 91 грн.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2010 року позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Печерське відділення № 3715 ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Печерське відділення № 3715 ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Києві, код ЄДРПОУ 02760494, що знаходиться: м. Київ, вул. Пушкінська, 45/2, п/р 2909200, МФО 320241 заборгованість станом на 27.11.2009 р. по Договору відновлювальної кредитної лінії № 2640 від 03.07.2008 р., на загальну суму 550 016 (п'ятсот п'ятдесят тисяч нуль шістнадцять) грн. 91 коп. та судові витрати на загальну суму - 1820 (тисяча вісімсот двадцять) грн., а всього - 551 836 (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 91 коп.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просить суд апеляційної інстанції заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі.

Пославшись на порушення судом норм матеріального та процесуального закону.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлено, що 03.07.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір відновлювальної кредитної лінії № 2640 (а.с. 7-10), відповідно до якого, позивач надав відповідачеві кредит в сумі 485 870 грн., а відповідач в свою чергу, взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з липня 2010 р. не пізніше 23.06.2018 р. сплативши за це 19,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі відповідно до умов Договору.

Незважаючи на зазначену домовленість, відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.11.2009 р. (а.с. 6), відповідач має заборгованість по кредитним відсоткам за період з 01.04.2009 р. по 27.11.2009 р. в сумі 60 844, 97 грн., що є доказом неналежного виконання відповідачем умов вищезазначеного кредитного договору.

Згідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, відповідно до наданого розрахунку заборгованості (а.с. 7), на підставі п. 5.2. Договору, позивач правомірно нарахував відповідачеві пеню за прострочення сплати кредитних відсотків в сумі 3301,94 грн.

Крім цього, позивач просить застосувати положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України, яка регламентує, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене та те, що відповідач грубо порушує умови повернення отриманого кредиту та відсотків по ньому, а також те, що не виявляє бажання погасити заборгованість або розстрочити її, колегія суду вважає, що вимога про дострокове повернення частини кредиту, що залишилась підлягає задоволенню.

Проте судом першої інстанції не враховано, що відповідно до довідки № 3078 від 27.08.2010 року банк вказав про те, що у зв'язку з поданням заяви до суду припинив зараховувати відсотки. Але 08.02.2010 р. ОСОБА_1 сплатила відсотки в сумі - 2000 грн., тобто до постановлення заочного рішення 02.03.2010 року.

Враховуючи, що представником ВАТ «Державний ощадний банк України» не були уточнені позовні вимоги під час розгляду справи в суді першої інстанції в зв'язку з надходженням грошових коштів на їх рахунок (сплата відсотків), то вони були безпідставно стягнуті з ОСОБА_1

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків в рішенні суду не спростовують та містяться лише на формальних міркуваннях.

Тому колегія суду вважає, що заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2010 року підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2010 року - в частині стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Печерське відділення № 3715 ВАТ «Державний ощадний банк України» в м. Києві, код ЄДРПОУ 02760494, що знаходиться: м. Київ, вул. Пушкінська, 45/2, п/р 2909200, МФО 320241 заборгованість станом на 27.11.2009 р. по Договору відновлювальної кредитної лінії № 2640 від 03.07.2008 р., на загальну суму 550 016 (п'ятсот п'ятдесят тисяч нуль шістнадцять) грн. 91 коп. - змінити та ухвалити в цій частині нове рішення зменшивши заборгованість станом на 27.11.2009 р. по Договору відновлювальної кредитної лінії № 2640 від 03.07.2008 р., до 548 016 (п'ятсот сорок вісім тисяч нуль шістнадцять) грн. 91 коп.

В решті заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 березня 2010 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: