Постанова № 32965498, 08.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2013 р. Справа №2а-15097/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі :

головуючого - судді Спасової Н.В.

при секретарі судового засідання - Нартові Д.В.

за участю:

представників позивача Беро А.Л., Жаркової О.Г.,

представника відповідача Радченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року закрите акціонерне товариство «Візаві» (надалі - позивач, ЗАТ «Візаві»), у наступному Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест», звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку), у наступному Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010 № 0000661322/18967/10/15-16-23/5.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2010 року, залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 року, позовні вимоги ЗАТ «Візаві» задоволені, податкові повідомлення-рішення від 03.06.2010 № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5 та № 0000661322/18967/10/15-16-23/5 скасовані.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013р. скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2010р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010р. в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5, справу № 2а-15097/10/0570 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Приймаючи таке рішення по справі, Вищий адміністративний суд України вказав на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні за адвокатські та консультаційні послуги, оскільки наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі наданих послуг не містять інформацію, що дає змогу здійснити перевірку щодо їх фактичного надання. Отже, наявність таких актів приймання - передачі наданих послуг за відсутності у позивача розрахунків виконаної роботи, відомостей щодо переліку наданих послуг, зазначення безпосередніх виконавців та отримувачів консультаційних послуг тощо, не свідчить про дотримання позивачем положень п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням викладеного, предметом розгляду даної справи є позовні вимоги ТОВ «Візаві Інвест» про скасування податкового повідомлення рішення від 03.06.2010 № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5.

Звертаючись до суду з позовом, на обґрунтування зазначених позовних вимог позивач вказував, що спірне рішення було прийнято податковим органом за наслідками проведеної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р., якою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вказує, що податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення ним вказаних вимог законодавства.

Позивач зазначає, що у перевіряємому періоді позивач отримував консультаційні та адвокатські послуги за договорами № 108/104/1 від 04.08.2006р. з АК «Правіс» та №221/104/10 від 21.08.2008р. з АФ «Головань і партнери», тобто отримував послуги, що використовуються у власній господарській діяльності, що підтверджувалось відповідними актами. По цим господарським операціям постачальниками послуг видавалися податкові накладні, суми за якими були включені позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість. Отже, приписи Закону України «Про податок на додану вартість» були позивачем дотримані.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначили, що договорами, укладеними ЗАТ «Візаві» з АФ «Головань і партнери» та АК «Правіс» було передбачено оформлення приймання-передачі наданих послуг актом без детального визначення складових цих послуг, тривалості роботи юристів, зазначення конкретних виконавців та замовників. Домовленість сторін про підтвердження факту наданих юридичних послуг у такий спосіб обумовлювалося необхідністю збереження адвокатської таємниці. На запитання суду яким чином та на підставі чого при підписанні актів приймання-передачі наданих послуг позивач перевіряв правильність зазначення часів, що підлягають оплаті, визначення їх вартості по тому чи іншому тарифу та обґрунтованість загальної суми, визначеної до сплати, представник відповідача зрозумілої відповіді не надала, зазначивши, що ці відомості перевірялись та погоджувалися відповідальними особами позивача (бухгалтером, юристом та іншими особами - замовниками юридичних послуг).

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірне рішення правомірним посилаючись на те, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат консультаційні та адвокатські послуги, отримання яких не підтверджено відповідними документами. Акти здачі-приймання не містять змісту та обсягу господарських операцій. Вважають, що документом, який би підтверджував фактичне отримання послуг є звіт про їх надання. Позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ у складі ціни придбаних послуг без їх документального підтвердження, що є порушенням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволені позовних вимог. Наполягала, що долучені до матеріалів справи копії довіреностей на адвокатів та копії судових рішень, в яких в якості представників ЗАТ «Візаві» зазначені прізвища працівників АФ «Головань і партнери» та АК «Правіс» свідчать лише про участь зазначених осіб у судовому засіданні, в якому було ухвалене рішення. Проте позивачем не надано ані податковому органу, ані суду жодного документу, з якого можна було би встановити кількість та тривалість судових засідань, в яких брали участь адвокати АФ «Головань і партнери» та АК «Правіс», з'ясувати чи складались юристом якісь документи та скільки часу на їх складання було витрачено. Проте саме від встановлення зазначених фактів залежить визначення суми, що підлягала сплаті за договорами про надання юридичних послуг. Також представник відповідача вказувала на не підтвердження жодним документом факту надання консультаційних послуг у формі усної чи письмової консультації, хоча договором визначено, що за консультацією ЗАТ «Візаві» у тому числі звертається з письмовим запитом, відповідь на який надається у формі пояснення. Виходячи з відсутності у позивача будь-яких документів, що підтверджували факт надання позивачу АФ «Головань і партнери» та АК «Правіс» юридичних послуг саме на суму 299 815,85 грн., представник відповідача наполягала на порушенні позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Закрите акціонерне товариство «Візаві» (ідентифікаційний код 24068600) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.12.1995р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 306814 (т. 1 а.с. 49). В спірному періоді ЗАТ «Візаві» було платником податку на додану вартість згідно свідоцтву про реєстрацію платника податку на додану вартість № 40378902 від 27.04.2005р. (т. 1 а.с. 53).

У наступному, Закрите акціонерне товариство «Візаві» було реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» (ідентифікаційний код 24068600), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АА №277640, довідкою АА №700847 з ЄДРПОУ від 09.11.2012р. та статутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест»

У період з 29.03.2010р. по 13.05.2010р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проводилася планова виїзна документальна перевірка ЗАТ «Візаві» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт від 20.05.2010р. № 654/15-16-23/5/24068600 (т. 1 а.с. 10-40).

За змістом акта перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), без документального та візуального підтвердження факту виконання консультаційних та адвокатських послуг, та їх подальшого застосування в господарській діяльності на загальну суму 59962 грн., у т.ч. листопад 2007 року - 9733 грн., грудень 2007 року - 4911 грн., січень 2008 року - 11333 грн., березень 2008 року - 9984 грн., червень 2008 року на суму 5792 грн., липень 2008 року - 1783 грн., вересень 2008 року - 15776 грн., лютий 2009 року - 650 грн. (т. 1 а.с. 24);

Позивач, не погоджуючись із такими висновками податкового органу надіслав на адресу СДПІ у м. Донецьку заперечення до акту перевірки (т. 1 а.с. 41-42), які були відхилені відповідачем (т. 1 а.с. 43-45).

На підставі вказаного акта перевірки СДПІ у м. Донецьку прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 89 943,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 59 962,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29 981,00 грн. (т. 1 а.с. 46).

04.08.2006р. між ЗАТ «Візаві» і Адвокатською конторою «Правіс» укладено договір № 108/104/1 про надання юридичних послуг, предметом якого є надання юридичних послуг зі здійснення правового забезпечення господарської та зовнішньоекономічної діяльності клієнта, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, надання усних і письмових довідок щодо законодавства, складання заяв, скарг, інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта у судах всіх рівнів, інших державних органах, перед юридичними та фізичними особами, представництво інтересів клієнта у процесі дізнання та досудового слідства, надання інших видів юридичної допомоги (т. 1 а.с. 72-75).

28.01.2008р. між ЗАТ «Візаві» і Адвокатською фірмою «Головань і партнери» укладено договір № 221/104/10 про надання юридичних послуг, предметом якого є надання юридичних послуг, аналогічних вищевказаним (т. 1 а.с. 76-79).

У додатках до цих договорів сторони вказали тарифну сітку погодинної оплати послуг виконавця із зазначенням прізвищ адвокатів, які будуть безпосередньо надавати юридичні послуги позивачу (т. 1 а.с. 192, 193).

На підтвердження виконання договорів Адвокатською конторою «Правіс» та Адвокатською фірмою «Головань і партнери» Закритим акціонерним товариством «Візаві» надані акти прийому-передачі (т. 1 а.с. 81, 82, 84, 86, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101), рахунки, що виставлялися позивачу до сплати за юридичні послуги (т. 1 а.с. 194-204) на загальну суму 299 815,85 грн., у т.ч. ПДВ 59 962,00 грн.

Адвокатською конторою «Правіс» та Адвокатською фірмою «Головань і партнери» були виписані та видані позивачу податкові накладні (т. 1 а.с. 80, 83, 85, 87, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100). Суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ у відповідних періодах 2007-2009р.р., що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2007р., грудень 2007 року, січень 2008 року, березень 2008 року, червень 2008 року, липень 2008 року, вересень 2008 року, лютий 2009 року (а.с. 102-136).

У акті перевірки відповідач вказує, що акти прийому-передачі не є підтвердженням фактів виконання консультаційних та адвокатських послуг та їх подальшого застосування в господарській діяльності позивача, зазначаючи, що вони мали бути підтверджені адвокатськими висновками, звітами виконавців, тощо.

Позивачем до матеріалів справи надані видані довіреності адвокатам (т. 2 а.с. 5-12) та рішення Донецького окружного адміністративного суду, Донецького апеляційного адміністративного суду, господарського суду Донецької області, Донецького апеляційного господарського суду, які приймалися за наслідками судових розглядів адміністративних та господарських справ, в яких брали участь адвокати - співробітники Адвокатської контори «Правіс» та Адвокатської фірми «Головань і партнери» (т. 2 а.с. 13-32).

02.08.2006 генеральним директором ЗАТ «Візаві» прийнято наказ № 229-од «Про використання юридичних послуг у господарській діяльності підприємства», згідно з яким з метою оперативного прийняття керівних рішень, здійснення правового забезпечення господарської і зовнішньоекономічної діяльності підприємства, надання консультацій і роз'яснень з юридичних питань, надання усних і письмових висновків відносно застосування законодавства, складання скарг, заяв, інших документів правового характеру, представництва інтересів підприємства в судах усіх рівнів, інших державних органів, перед юридичними та фізичними особами, представництва інтересів підприємства у процесі дізнання та досудового слідства, надання інших видів юридичної допомоги наказано договірно-правовому відділу організувати укладення договору з Адвокатською конторою «Правіс» на надання юридичних послуг, після укладення якого забезпечити своєчасне надання інформації і первинних документів, необхідних для надання послуг, забезпечити оформлення довіреностей на представників АК «Правіс» для представництва інтересів підприємства у судах усіх рівнів, інших державних органах, перед юридичними та фізичними особами (т. 2 а.с. 26).

Також, до матеріалів справи надані копії податкових накладних, на підставі яких включенні суми податку на додану вартість до суми податкового кредиту відповідних звітних періодів (т. 1 а.с. 80, 83, 85, 87, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100).

Суми податку на додану вартість у загальному розмірі 59 962,00 грн. позивачем включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах 2007-2009 років.

Крім того, до суду наданий лист адвокатського об'єднання «Головань і Партнери» №150/112 від 07.08.2013р. із додатком - перелік юридичних послуг, в якому перелічені юридичні послуги, які були надані Адвокатською конторою «Правіс» та Адвокатською фірмою «Головань і партнери» Закритому акціонерному товариству «Візаві».

Суд зазначає, що у вказаному переліку відсутні відомості щодо кількості витрачених годин на надання послуги, не зазначено виконавців, а окремі послуги наведені в узагальнюючому вигляді (складанні документів по справі, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань поточної господарської діяльності), що не дає можливості встановити конкретні послуги, що були отримані ЗАТ «Візаві».

При цьому, суд звертає увагу, що за змістом розділу 4 договорів від 04.08.2006р. № 108/104/1 та від 28.01.2008р. м № 221/104/10 та додатків №1 до цих договорі оплата послуг залежить від обсягу часу та певного спеціаліста (спеціалістів).

Також, із зазначених договорів вбачається, що ЗАТ «Візаві» повинен був сплачувати не абонентську плату, а платежі за певні послуги, в залежності від обсягу часу, що його витрачено спеціалістом.

Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» який діяв в спірний період, встановлено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно абзацу першого пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Абзацами першим, другим пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом наведених положень право платника податку на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість») суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у отримувача послуг належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Ці обставини відповідно до частини 1 ст.138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та/або зменшення сум бюджетного відшкодування з цього податку.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Позивачем до перевірки не надані розрахунки наданих послуг, не зазначено кому із осіб надавались юридичні послуги, хто саме із юристів консультував та виготовляв документи.

Зазначені в актах дані про виконання роботи мають бути доступні для перевірки щодо їх фактичного надання, проте наданими до перевірки та до суду документами вказані в актах дані не підтверджуються.

Так, не вбачається можливим встановити певні юридичні (адвокатські, консультаційні) послуги, які отримувало ЗАТ «Візаві» від АК «Правіс», АФ «Головань і партнери».

Узагальнюючий опис вказаних послуг суд не бере до уваги, оскільки такий опис не підтверджує здійснення певних операцій, а лише носить узагальнюючих характер відносин суб'єктів господарювання, що позбавляє можливості встановити реальність відповідних господарських операцій між ЗАТ «Візаві» та АК «Правіс», АФ «Головань і партнери».

Також, за окремими рядками наданих рахунків зазначено консультаційні та адвокатські послуги без зазначення певного виконавця, але з різними цінами одиниці.

Таким чином, сформований ЗАТ «Візаві» податковий кредит не підтверджується належним чином складеними первинними документами, які б відображали певні господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підставі наведеного суд вважає правомірним висновок податкового органу щодо заниження податку на додану вартість на 59 962,00 грн. за правовідносинами ЗАТ «Візаві» та АК «Правіс», АФ «Головань і партнери».

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент прийняття спірного рішення. встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд вважає, що спірним рішенням Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку обґрунтовано визначене ЗАТ «Візаві» податкове зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому суд відхиляє посилання представника позивача на необхідність дотримання адвокатської таємниці при складанні актів приймання-передачі наданих адвокатських та консультаційних послуг, оскільки розділом 3 Договорів про надання юридичних послуг № 108/104/1 від 04.06.2006 року та № 221/104/10 від 28.01.2008 року встановлений обов'язок АК «Правіс», АФ «Головань і партнери» не розголошувати третім особам відомості щодо питань, з яких позивач звертався до адвокатів, суть наданих консультацій, порад, роз'яснень чи інших відомостей, одержаних спеціалістами від Виконавця. Отже, правила дотримання адвокатської таємниці не поширюється на взаємовідносини, що виникають безпосереднього між сторонами даних договорів, у тому числі на відносини Клієнта (позивача по даній справі) та Виконавця (АК «Правіс», АФ «Головань і партнери») щодо оформлення первинних документів на підтвердження реальності надання та отримання юридичних послуг.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2010 року № 0000651322/0/18966/10/15-16-23/5 - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08 серпня 2013 року. Повний текст постанови виготовлений 13 серпня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.