Рішення № 32965484, 05.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9475/13 05.08.13

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" ДоФізичної особи-підприємця Богатого Іллі Валерійовича Простягнення 27 048,72 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Мазурок Я.В. № 155/1/23-5743 від 21.12.2012р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - Матвійчук О.К., дов. б/н від 18.07.2013р. до 17.07.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Богатого Іллі Валерійовича про стягнення 27 048,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року порушено провадження по справі № 910/9475/13, розгляд справи призначено на 12.06.2013 року.

10.06.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

12.06.2013 року представники позивача у судове засідання з'явились.

12.06.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року розгляд справи відкладено на 19.07.2013 року.

17.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

19.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів.

19.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.07.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

У судовому засіданні розглядаються клопотання відповідача про витребування доказів.

Представник відповідача подані клопотання про витребування доказів підтримав.

Клопотання відповідача про витребування доказів судом задоволено.

19.07.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представники позивача проти клопотання про продовження строку розгляду справи не заперечили.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013 року розгляд справи відкладено на 05.08.2013 року.

29.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на відзив.

29.07.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

05.08.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів.

05.08.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

Представники позивача та відповідача надали суду усні пояснення по справі.

Представник позивача надав суду для огляду копії документів.

Суд оголошує перерву для дослідження матеріалів справи. Після перерви суд продовжує розгляд справи.

05.08.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Представники позивача та відповідача надали суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду для огляду документи по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін судом відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи та формуляр, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.08.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012р. між КП «Київжитлоспецексплуатація» (підприємство за договором) та ФОП Богатим Ілльою Валерійовичем (споживач) був укладений договір № 1972 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів, предметом якого є надання послуг за теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії в гарячій воді та експлуатаційних витрат, обслуговування та утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м.Київ, вул.. Вишгородська, 28/1, кім. А.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане нежитлове приміщення на період дії договору № 1972 обслуговувалось енергопостачальною компанією -Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" на підставі договору № 260027 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2005р.

Згідно умов п.п.2.2.1, 2.2.2, 2.3.6 договору № 1972, дирекція розподіляє надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби, в кількості та в обсягах згідно з заявкою орендаря (звернення-доручення) та надає послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію (додаток № 1), проводить засобами дирекції технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем опалення, ГВП, абонентських уводів згідно з доданою калькуляцією, а абонент своєчасно та в повному обсязі відшкодовує на розрахунковий рахунок дирекції вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до звернення-доручення відповідача, облік спожитої теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Додатками №1,2,3 до договору № 1972 сторони погодили тарифи на теплову енергію та порядок здійснення розрахунків, умови припинення подачі теплової енергії.

Умовами п.2 додатку № 2 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у дирекції акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

За актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО та ГВП нежилих приміщень № 1972/8 за жовтень 2012р., № 1972/7 за листопад 2012р., № 1972/10 за грудень 2012р., № 1972/8 за січень 2013р., № 1972/13 за лютий 2013р., № 1972/9 за березень 2013р., б/н за квітень 2013р. позивачем було надано відповідачу послуги по договору № 1972 на загальну суму 32855,68 грн., з яких 25613,87 грн. вартості послуг залишились відповідачем неоплаченими.

Відповідно відзиву на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, вказує що позивач не надав доказів фактичного надання послуг за договором від 01.07.2012 № 1972, не надав доказів оренди відповідачем приміщення вул. Вишгородська, 28/1, кім. А., що приміщення знаходилось в аварійному стані і не було придатне для використання за призначенням.

Відповідно заперечень на відзив від 29.07.2013 року позивач зазначає, що оскільки Відповідач направляв інших осіб для виконання п.2 додатку №2 договору №1972 від 01.07.2012 року, то Позивач і вручав платіжні документи по Договору даним особа, які і розписувались за отримання актів виконаних робіт та платіжних вимог-доручень. Умовами Договору не передбачено направлення поштою платіжних документів на адресу Відповідача

Договір № 1972 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 01.07.2012р., предметом якого є надання послуг в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: м.Київ, вул.. Вишгородська, 28/1, кім. А. споживачу - ФОП Богатому І.В. підписаний як зі зсторони позивача, так і відповідачем.

Умовами п.6.1 договору визначено термін дії договору з 01.07.2012р. по 01.07.2013р.

Доказів визнання договору № 1972 неукладеним, недійсним чи його розірвання, суду не надано.

Згідно заперечень на відзив від 29.07.2013 року позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що в спірний період нежиле приміщення, використовувалось ЗАТ "Алма-України" не відповідає фактичним обставинам, оскільки договір оренди не укладався з ЗАТ "Алма-України", спірне приміщення не здавалося в оренду іншим організаціям, а передано відповідачу згідно акту про фактичне використання від 01.07.2012 року.

Також позивач посилається на рішення судів: рішення господарського суду м. Киева від 29.05.2013 р справі №910/5155/13, яким задоволено позов КП «Київжитлоспецексплуатація» до ФОП Богатий І.В. про стягнення 55597,68 грн фактичне використання нежилого приміщення за адресою: м. Київ, Вишгородська, 28/1 літ. А та рішення Господарського суду міста Києва у справі №5011-11/409-2012-32/539-2012, яким було встановлено, що фактично орендував нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1 літ. ТОВ «Укрсоюзторг», який здав Орендодавцю КП «Київжитлоспецексплуатція» спірне майно 10.06.2011 року, і в подальшому не займав його.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно письмових пояснень позивача від 17.07.2013 року зазначено, що після укладення договору з ТОВ "Суріана" позивач припинив нарахування відповідачу по договору № 1972 від 01.07.2012 року.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.03.2013 року укдаденого між департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та ТОВ "Суріана" предметом якого є нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, літера "А".

Відповідно Акту № 28 від 02.04.2013 приймання-передачі нежилих приміщень площею 608, 30 кв.м. на вул. Вишгородській 28/1, літера "А".

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи є належні докази, щодо підтверджуєть позовні вимоги Позивача, а саме: копія договору №1972 від 01.07.2012 року, копія акту про фактичне використання нежилих приміщень який підписано Відповідачем і є як невід'ємною частиною договору №1972, копія договору з енергопостачальною організацією, розрахунки нарахувань з копіями облікових карток ПАТ «Київенерго» (що підтверджує фактичне споживання теплової енергії відповідачем), копія калькуляції, копії актів виконаних робіт з реєстрами про вручення.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 25613,87 грн. за період жовтень 2012 року по квітень 2013 року.

Листом за вих.№ 12-04-13/51 від 12.04.2013р. ТОВ «Суріана» дійсно повідомила позивача про намір з 02.04.2013р. укласти договір про надання послуг з опалення та технічного обслуговування групи нежилих приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Вишгородська, 28/1, кім. А, у зв'язку зі зміною їх власника (договір купівлі-продажу нежилих приміщень № 15/13).

Враховуючи наявність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.03.2013 року між департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та ТОВ "Суріана" предметом якого є нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 28/1, літера "А" та письмові пояснення позивача від 17.07.2013 року, що після укладення договору з ТОВ "Суріана" позивач припинив нарахування відповідачу по договору № 1972 від 01.07.2012 року, суд приходить до висновку, що борг підлягає стягненню з відповідача за період з жовтня 2012 року по 02 квітня 2013 року в сумі 24508, 73 грн.

Згідно п.2 додатку №2 договору №1972 від 01.07.2012 року Споживач (Відповідач) щомісячно з 14 по 18 число отримує у Позивача платіжні документи.

Доказів здійснення відповідачем оплати суми 24508, 73 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

Позивачем заявлені до стягнення 1180,24 грн. пені за період з грудня 2012р. по травень 2013р., 11,62 грн. інфляційних втрат та 242,99 грн. річних за період з листопада 2012р. по травень 2013 р.

Пунктом 3.4 додатку №2 до договору передбачено, що у випадку несплати за користування послугами до кінця розрахункового періоду підприємство нараховує споживачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Згідно ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача суд приходить до висновку задовольнити частково за перілд з з грудня 2012р. по 02 квітня 2013 в сумі 581,99 грн. пені, 123,33 грн. - 3% річних, інфліційні складають 11, 62.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати щодо судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Богатого Іллі Валерійовича (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 5. кв. 132, ідентифікаційний номер 3080312150) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м.Київ-034, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 24508, 73 (двадцять чотири тисячі п'ятсот вісім) грн. 73 коп. основного боргу, 581, 99 грн. (п'ятсот вісімдесят одну) грн. 99 коп. пені, 11 (одинадцять) грн. 62 коп. інфляційних втрат, 123, 33 (сто двадцять три) грн. 33 коп. 3% річних, 1604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 54 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 12.08.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська