Ухвала суду № 32964988, 23.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 621/268/13-к председательствующий 1-й инстанции

Шахова В.В.

Провадження № 11п/790/190/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Долгова Ю.Д.,

суддів Аверіної Н.В., Устименко В.Є.,

при секретарі Стрельнікової О.О.,

за участю прокурора Смірнової О.Є.,

адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянула у судовому засіданні, в місті Харкові, кримінальне провадження № 11КП/790/190/13 за апеляційними скаргами прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3. на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючий, мешкав по АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 15 вересня 1995 року - за ч. 2 ст. 140, ст. 17. ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 2 років виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку;

- 24 травня 1999 року за ч. 3 ст. 213, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України до 5 років, 1 місяця 29 днів позбавленні волі, із конфіскацією майна;

- 13 листопада 2002 року за ч. 3 ст. 289 КК України до 10 років позбавлення волі, із конфіскацією майна, 20 травня 2011 року звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 10 місяців 6 днів,

засуджений до позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК України - на 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки . На підставі ст.. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_3 призначено 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

не працюючий, мешкав по АДРЕСА_2

раніше судимий:

- 20 червня 2001 року - за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 17 липня 2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавленні волі; - 12 листопада 2008 року за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту на 6 місяців;

- 4 вересня 2009 року за ч. 2 ст. 289, ст.. 69 КК України до 3 років позбавлення волі,

засуджений до позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК України - до 2 років, за ч. 3 ст. 185 КК України - до 3 років. На підставі ст.. 70 КК України, за сукупністю злочинів, ОСОБА_4 остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.

З ОСОБА_3 і ОСОБА_4 стягнуто солідарно 1764 грн. витрат на залучення експерта.

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 засуджені за скоєння крадіжок чужого майна.

Згідно вироку, в ніч на 22 листопада 2012 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, біля будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, з салону автомобіля ГАЗель, який належить ОСОБА_5, викрали набір автомобільного інструменту вартістю 138 грн., мобільний телефон, вартістю 290 грн., дві картки мобільних операторів «Лайф» та «МТС», вартістю 10 грн. кожна, авто-компресор вартістю 213 грн., чим спричинили ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 661 грн.

В кінці листопада 2012 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, шляхом вільного доступу проникли в сарай, розташований на території домоволодіння 13 по пров. Левківському, в місті Зміїв, який належить ОСОБА_5, діючи повторно, викрали зварювальний апарат вартісю 603 грн., автомобільну мийку вартістю 839 грн., два шуруповерти з зарядним пристроєм, загальною вартістю 920 грн., та інші інструменти, всього на загальну суму 3114 грн.

В ніч на 28 листопада 2012 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_4 шляхом вільного доступу до салону автомобіля «Москвич» 2140, що належить ОСОБА_6, таємно викрали з автомобіля авто магнітолу і підлокітник, загальною вартістю 146 грн.

В ніч на 30 листопада 2012 року, близько 22 год., ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знаходячись біля будинку АДРЕСА_5 шляхом вільного доступу до акумуляторного відсіку автомобіля «МАЗ», що належить ОСОБА_7, таємно викрали акумулятори «Атлант», на загальну суму 2800 грн.

1 грудня 2012 року, близько 21-30 год., ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_6, шляхом вільного доступу до салонну автомобіля «ЗАЗ Таврія», що належить ОСОБА_8, таємно викрали автомагнітолу, вартістю192 грн. та інше майно, на загальну суму 329 грн.

Крім того, в ніч 1 грудня 2012 року, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_7, шляхом вільного доступу до салону автомобіля ВАЗ 2106, що належить ОСОБА_9, таємно викрали автмагнітолу, вартістю 382 грн., та інші речі, на загальну суму 568 грн.

Справу у розглянуто у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, за скороченою процедурою.

Прокурор в апеляційній скарзі, доводи якої змінено, просить вирок скасувати у повному обсязі і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилається на те, що суд помилково визначив стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 судові витрати у солідарному порядку. Вважає, що у мотивувальній частині вироку суд не кваліфікував дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а лише послався на кваліфікацію дій, дану органом досудового слідства.

Обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок змінити та зменшити йому призначене покарання. Посилається на пом'якшуючі обставини, такі як щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей 2003 та 2005 року народження, матері пенсійного віку, відсутність претензій матеріального і морального характеру з боку потерпілих.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги про скасування вироку з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, засудженого ОСОБА_3, який просив звільнити його від покарання на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Дії ОСОБА_3 і ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України. Суд, на підставі доказів, що наведені у вироку, визнав їх винними і засудив саме за цими статтями Кримінального кодексу України, визначивши кваліфікацію дій обвинувачених у відповідності до скоєного.

Разом з тим, суд помилково встановив солідарний порядок стягнення з обвинувачених процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експерта, оскільки ст.. ст.. 122, 124 КПК України такого порядку стягнення не передбачає. Тому колегія суддів у цій частині вирок змінює і застосовує дольовий порядок стягнення.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку і призначення нового розгляду у суді першої інстанції за мотивами, що викладені в апеляції прокурора.

Покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України.

Суд в достатній мірі урахував, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за корисливі злочини і знову скоїв низку крадіжок, у тому числі злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, який відноситься до розряду тяжких злочинів. Тому суд обґрунтовано визнав обтяжуючою обставиною рецидив злочину.

Крім того, судом у повному обсязі враховані дані про особу ОСОБА_3, склад його сім»ї, інші пом'якшуючи обставини, на які ОСОБА_3 посилається в апеляційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано визначив ОСОБА_3 розмір покарання у мінімальних межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, оскільки воно є необхідним і достатнім для його виправлення.

Підстав для зміни вироку у частині призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2013 року відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_4, у частині стягнення процесуальних витрат, змінити. Виключити з вироку вказівку про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 процесуальних витрат у солідарному порядку.

З ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ стягнути витрати по проведенню експертиз, по 882 грн., з кожного.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - з дня вручення копії ухвали.

Головуючий

Судді