Постанова № 32964858, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2013 року Справа №827/1261/13-а15 год. 27 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.;

за участю: представника позивача Литвиненко-Мінко Ангеліни Володимирівни, довіреність № 4709/08 від 30.12.2011 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 1552,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закону України "Про зайнятість населення".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, підтримав, надав пояснення, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання відповідач повторно не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, суд не повідомив.

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом першим статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-XII (далі - Закон № 803) встановлено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 803, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з пунктом першим статті 18 Закону № 803, для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Відповідно до абзацу 7 пункту першого статті 19 Закону № 803, Державна служба зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Згідно з абзацом 6 пункту другого статті 19 Закону № 803, Державна служба зайнятості має право укладати за дорученням підприємств, установ і організацій всіх форм власності договори з громадянами при їх працевлаштуванні з попереднім (у разі потреби) професійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також подавати допомогу при переїзді на нове місце проживання та праці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій.

Встановлено, що 25.12.2012 р. ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського міського центру зайнятості з заявою про допомогу у працевлаштуванні та наказом Севастопольського міського центру зайнятості від 25.12.2012 р. № НТ121225 відповідачу надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю (а.с. 8).

На підставі заяви ОСОБА_2, між Севастопольським міським центром зайнятості та відповідачем було укладено договір про професійне навчання № 270112122600002 від 26.12.2012 р., яким передбачено направлення відповідача на професійну підготовку в Державний вищий навчальний заклад "Севастопольський індустріально-педагогічний коледж" строком з 26.12.2012 р. по 25.02.2013 р.

ОСОБА_2 у порушення вимог пункту 3.1.2 договору про професійне навчання № 270112122600002 від 26.12.2012 р. по 25.02.2013 р. самостійно припинила професійну підготовку без поважної причини, та на підставі наказу Державного вищого навчального закладу "Севастопольський індустріально-педагогічний коледж" від 15.02.2013 р. № 25 відрахована з курсів підготовки за пропуски занять без поважних причин.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно зі статтею 12 Закону України № 1533-ІІІ, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Абзацом 2 частини третьої статті 36 Закону України № 1533-ІІІ встановлено, що у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації

Згідно з пунктом 3.1.2 договору про професійне навчання № 270112122500002 від 25.12.2012р., у разі припинення навчання без поважних причин, або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянки стягується загальна сума витрат на професійне навчання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки-розрахунку про начислення матеріальної допомоги ОСОБА_2 загальна сума матеріальної допомоги складає 651,24 грн., з яких матеріальна допомога з 26.12.2012 р. по 31.12.2012 р. складає 105,29 грн.; оплачені послуги банку в розмірі 0,32 грн.; матеріальна допомога з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. складає 545,63 грн., з яких матеріальна допомога з 01.01.2013 р. по 31.01.2013 р. складає 544,00 грн.; оплачені послуги банку в розмірі 1,63 грн. (а.с. 5).

Також, на професійне навчання ОСОБА_2 були витрачені кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 901,46 грн. (зворотній а.с. 5).

Севастопольським міським центром зайнятості на адресу відповідача направлена претензія від 28.02.2013 р. № 777/15 з пропозицією добровільно повернути суму витрат на професійне навчання у розмірі 1552,70 грн. (а.с. 30).

В рахунок сплати заборгованості за пропозицією від відповідача грошових коштів не надходило.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість в сумі 1552,70 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Севастопольського міського центру зайнятості обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума витрат на професійне навчання - стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Севастопольського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь Севастопольського міського центру зайнятості (юридична адреса: вул. Руднева, 40, м. Севастополь, 99053, ЄДРПОУ 0349145, р/р 37176304900001 "повернення за ОСОБА_2.", код платежу 50040400, отримувач Севастопольський міський центр зайнятості, ОКПО 03491145, банк отримувача УДКСУ Гагарінського району в м. Севастополі, МФО 824509) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 1552 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 12.08.2013 р.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В.Мінько