Ухвала суду № 32964637, 05.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц/6689/2013 Головуючий в 1 інстанції Старовецький В.І.

Категорія 26 Доповідач Канурна О.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого Бугрим Л.М.

суддів Канурної О.Д., Ткачук С.С.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 червня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення суми моральної шкоди, завданої ушкодження здоров'я,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я на виробництві, задоволені частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, спричиненої працівнику професійним захворюванням, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків 16000 грн.

Стягнуто на користь держави з Державного підприємства «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533 судовий збір в сумі 229,40 грн.

З вказаним рішенням суду не погодився позивач і оскаржив його в апеляційному порядку. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду не відповідає принципам справедливості, винесено без урахування фактичних обставин справи, зокрема, тяжкості отриманих ним ушкоджень здоров'я, глибини, характеру, тривалості страждань та ступеню втрати ним працездатності, тобто ухвалено з порушенням норм матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, збільшивши розмір стягнутого грошового відшкодування за завдану моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я.

В судове засідання позивач і представник позивача не з'явилися, хоча своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, направив до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працював в якості гірника підземного, забійника на підземних роботах повний робочий день у шахті. Працюючи у шкідливих умовах праці, позивач отримав професійні захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів, хронічну вертоброгенну попереково-крижову радікулопатію.

Висновком МСЕК від 22.08.2011 року позивачу було встановлено 65% втрати професійної працездатності за сукупністю: 30% у зв'язку з професійним захворюванням - хронічне обструктивне захворювання легенів; 25% у зв'язку з професійним захворюванням - хронічна вертоброгенна попереково-крижова радікулопатія. 27 лютого 2013 року обласною травматологічною МСЕК м. Донецька позивачу було повторно за сукупністю встановлено 85% втрати професійної працездатності, з яких 50% - у зв'язку з професійним захворюванням - хронічне обструктивне захворювання легенів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 237-1 КЗпПУ позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Висновок суду відповідає нормам закону та грунтується на матеріалах справи.

З обставин справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 тривалий час працював у відповідача на підземних роботах повний робочий день у шахті.

Під час роботи в шкідливих і небезпечних умовах праці отримав професійні захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів; хронічну вертоброгенну попереково-крижову радікулопатію, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с. 7).

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про внесення змін та доповнень до постанови Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпПУ, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачу доведений сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції: копією трудової книжки, із якої вбачається, що позивач був звільнений з роботи згідно наказу № 770к від 25.08.2011 року за станом здоров'я по п. 2 ст. 40 КЗпПУ, актом розслідування професійного захворювання, довідками МСЕК, витягами з історії хвороби.

Таким чином, дії відповідача не відповідали нормам охорони праці, тобто наявна протиправність дій останнього.

Матеріалами справи підтверджено прямий причинний зв'язок між професійними захворюваннями позивача ОСОБА_1 і шкідливими умовами праці, порушенням Закону України "Про охорону праці" з боку відповідача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд прийшов до обгрунтованого висновку про порушення прав позивача.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції не врахував, що він відчуває фізичні страждання, значно втратив професійну працездатність, став інвалідом II групи, відчуває себе неповноцінною людиною для суспільства та сім'ї, не заслуговують на увагу, оскільки задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди та визначивши її в розмірі 16 000 грн., суд в повній мірі врахував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 9 постанови №4 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» про те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості. Визнаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд навів в рішенні відповідні мотиви.

Суд першої інстанції врахував конкретні обставини справи, засади розумності, виваженості і справедливості.

Апеляційний суд не приймає до уваги також інші доводи апеляційної скарги позивача, оскільки суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які уклалися між сторонами і дав їм належну оцінку.

Виходячи із встановлених судом обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального закону, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: