Постанова № 32964528, 12.08.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року Справа № 811/2145/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мирошниченка В.С.

за участю: секретаря судового засідання - Озерної М.О.

представника позивача - Наговського С.М.

представника відповідача - Скрипника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «СтальМонтаж-Конструкція» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2013 р. №0001202240, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі ОДПІ ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.13 р. №0001202240, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149 819,00 грн., у тому числі за основним платежем - 99 879,00 грн. та за штрафними санкціями - 49 940,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посилання податкового органу на встановлені в актах перевірки порушення вимог податкового законодавства є необгрунтованими. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП «Глобал-Торг» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочину, є безпідставним припущенням. Господарські операції між позивачем та ПП «Глобал-Торг» мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Угоди, укладені між позивачем та ПП «Глобал-Торг» недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги щодо дійсності правочину, які передбачені Цивільним кодексом України були дотримані.

Таким чином позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких вказується, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України у зв'язку з порушенням позивачем норм Цивільного кодексу України під час здійснення господарських операцій з ПП "Глобал-торг" без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. В результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 99 879,00 грн., а тому прийняти податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.05.2013 р. посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «СтальМонтаж-Конструкція» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах із ПП «Глобал-Торг» (код ЄДРПОУ 37297827) за за лютий 2013 р., за наслідками якої складений акт за №98/22-4/37059306 (а.с. 7-30).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 р. №0001202240, яким ПП «СтальМонтаж-Конструкція» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149 819,00 грн., у тому числі за основним платежем - 99 879,00 грн. та за штрафними санкціями - 49 940,00 грн. (а.с. 31).

Позиція податкового органу про недійсність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Глобал-Торг» ґрунтується на висновках Акту перевірки ПП «Глобал-Торг» з іншими контрагентами від 21.05.13 р. (а.с. 84-86), оскільки усі операції купівлі-продажу вказаного підприємства не спричиняють реального настання правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «СтальМонтаж-Конструкція» зареєстровано виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 31.03.2010 р. Відповідно до КВЕД основними видами діяльності є: будівництво житлових і нежитлових будівель, будівництво інших споруд, н.в.і.у., знесення, покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., будівництво трубопроводів (а.с. 70-73). Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість та взятий на облік в ДПІ у м. Кіроовграді (а.с.74).

Також судом встановлено, що між ПП «СтальМонтаж-Конструкція» та ПП «Глобал-Торг» укладений договір підряду від 28.12.12 р. №43 щодо виконання робіт з утилізації тепла відхідних димових газів (а.с. 40). Реальність операцій підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 54-55), актом приймання виконаних робіт (а.с.56 - 62), податковою накладною (а.с. 88).

Оплату за виконані роботи позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 89-91).

Також представником позивача надано до суду документи, що підтверджують реальність виконання ПП «Глобал-Торг» робіт, обумовлених договором підряду від 28.12.12 №43, а саме - основний договір підряду від 03.12.12 №21/02, укладений між ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» та ПП «СтальМонтаж-Конструкція» про виконання будівельно-монтажних робіт з утилізації димових газів (а.с. 112-117).

У відповідності до вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (далі ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 зазначеного Кодексу, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Представником позивача надано підтверджуючі документи, що з метою виконання договору підряду від 03.12.12 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат», позивачем 28.12.12 р. укладено договір з ПП Глобал-Торг», який містить субпідрядний характер, в обґрунтування чого до суду надано копії договорів, податкові накладні та акти виконаних робіт.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем за господарськими операціями з ПП "Глобал-Торг» щодо придбання робіт (послуг) безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю приватного підприємства «СтальМонтаж-Конструкція», яке мало в штатному розкладі 26 працівників, автотранспортну техніку (а.с. 109-111). Крім цього позивач має відповідні дозволи на роботи підвищеної небезпеки (а.с. 104-105), ліцензію на заняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (а.с. 106-108).

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198.6 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат та податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому контрагентом.

Як вбачається з матеріалів перевірки Кіровоградської ОДПІ та встановлено судом, фактичною підставою для зменшення позивачу витрат та податкового кредиту щодо взаємовідносин позивача з ПП "Глобал-Торг"стали висновки податкового органу про те, що договір підряду, укладений між ПП «СтальМонтаж-Конструкція» та ПП «Глобал-Торг» не спричиняє реальних правових наслідків та має ознаки нікчемності. Такий висновок грунтується на акті перевірки ПП "Глобал-Торг" з іншими контрагентами (а.с. 84-86).

Суд вважає таку позицію Кіровоградської ОДПІ ДПС безпідставною, оскільки замовник не може нести відповідальність у випадку порушення податкового законодавства своїм контрагентом (продавцем чи постачальником). Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податків до бюджету, це тягне встановлену законом юридичну відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Крім того, підставою визнання вказаних правочинів нікчемними з боку Кіровоградської ОДПІ є відсутність спрямованості на настання реальних правових наслідків, що підтверджується актом перевірки ( а.с. 7-30, 84-86) та наданим відповідачем запереченням (а.с. 97-98).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З наведеного свідчить, що відсутність наміру сторін правочину на настання правових наслідків є ознакою фіктивного правочину, який може визнатися недійсним виключно судом.

З системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які, на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави, не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ПП "Глобал-Торг», того, що правочин укладений між ними суперечить моральним засадам суспільства та спрямований на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість виконаних робіт, отримав податкову накладну, акт виконаних робіт, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано податковий кредит, суд погоджується з позицією приватного підприємства «СтальМонтаж-Конструкція» щодо правомірності формування таких витрат і податкового кредиту за господарськими операціями з ПП "Глобад-Торг».

Всупереч ст.71 КАС України відповідач не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001202240 від 17.06.13 р.

З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також враховуючи відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку про підтвердження факту реальності господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.п.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 498,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Державною казначейською службою у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (нині - Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 17, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов приватного підприємства "Стальмонтаж-Конструкція" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0001202240 від 17 червня 2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149 819,00 грн., у тому числі за основним платежем - 99 879,00 грн. та за штрафними санкціями - 49 940,00 грн.

3. Присудити приватному підприємству «СтальМонтаж-Конструкція» судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (нині - Кіровоградська ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Кіровоградській області) грошові кошти в розмірі 1 498 грн. (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім грн. 00 коп.).

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

5. Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 14.08.2013 р.

Суддя Мирошниченко В.С.