Ухвала суду № 32964483, 26.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.справа № 2а-11093/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

при секретарі судового засідання: Фірсік Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фермерського господарства "Раздольное" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі № 2а-11093/09/0470 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Раздольное" до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2009 року Фермерського господарства "Раздольное" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати Рішення №312 від 29 серпня 2008 року винесене Відповідачем на підставі матеріалів документальної ревізії (перевірки) ФГ «Раздольное» з питань нарахування, перерахування та використання коштів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності( Акт перевірки від 22.08.2008 року).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ФГ «Раздольное» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач оскаржує Акт перевірки на підставі якого винесене Рішення, яке складене і винесено з грубим порушенням « Інструкції про порядок проведення перевірок та ревізій по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженою постановою правління ФСС з ТВП № 38 від 19.09.2001 року.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Раздольное" суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не порушено порядок проведення перевірки, оскільки узгодження дати проведеня перевірки було здійснене з головою фермерського господарства ОСОБА_1 в телефонному режимі, що відповідає умовам п. 15.6 «Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду від 19.09.2001р. № 38, в якому визначено, що в окремих випадках ревізія може бути проведена без додаткового попередження страхувальника за взаємною згодою сторін.

За результатами перевірки складено Акт від 22.08.2008р. Для підписання акту відповідальна особа ФГ «Раздольное» - голова фермерського господарства ОСОБА_1 - не з'явився, а в телефонному режимі повідомив, що від письмових пояснень та підпису акту перевірки від 22 серпня 2008 року відмовляється, про що перевіряючими складено акт про відмову від підпису акту перевірки ФГ «Раздольное».

На виконання п. 15.14.4 Інструкції № 38 екземпляр акту перевірки з актом відмови від підпису акту перевірки ФГ «Раздольное» рекомендованим листом з повідомленням, лист від 04.09.2008р. № 04-06/5312 - направлено на адресу господарства. Проте, в зв'язку з відсутністю адресата за адресою, конверт повернувся до виконаної дирекції ДОВ ФСС з ТВП. В зв'язку з цим акт виконавчою дирекцією обласного відділення Фонду було направлено до ФГ «Раздольное» вдруге, копія листа від 22.09.2008р. № 04-06/5761 - який був отриманий адресатом 23.09.2008р. згідно поштового повідомлення.

У визначений Інструкцією № 38 термін заперечення або зауваження відповідачем до акту перевірки від 22 серпня 2008 року до виконавчої дирекції ДОВ ФСС з ТВП не надавалися, що свідчить про узгодженість між сторонами положень акту перевірки.

За матеріалами акту перевірки від 22.08.2008 року в зв'язку з виявленими відповідачем порушеннями з боку позивача директором виконавчої дирекції обласного відділення Фонду винесено Рішення № 312 від 29.08.2008р. Зазначеним Рішенням № 312 у страхувальника не прийнято до заліку витрат в розмірі 5259,68 грн. за порушення порядку витрачання коштів Фонду, в т.ч. 2708,18 грн. - по оплаті листків непрацездатності, 2551,50 грн. - по використанню коштів Фонду на санаторно-курортне лікування (з урахуванням часткової оплати вартості путівки), накладено штраф - 2629,84 грн. (5259,68 грн.*50%), всього фінансових (штрафних) санкцій на загальну суму 7889,52 грн.

За перевіркою матеріалів справи, Фермерське господарство є юридичною особою, що створена і діє відповідно до чинного законодавства України. Голою ФГ відповідно до положень Статуту ФГ «Раздольльное» п.2.3.є ОСОБА_1, а не найманим працівником.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240 не мав права на отримання матеріального забезпечення, оскільки на момент настання страхових випадків не був зареєстрованим в органах Фонду соціального срахування з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах.

09.06.2007 року ОСОБА_1, було отримано санітарно-курортну путівку №000260 до ЗАТ « Санаторій ім.. С.М. Кірова» терміном лікування 21 день.

Відповідно до положень статті 35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

При цьому, за частинами другою та шостою статті 2 цього Закону застрахованою особою є найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Особливості праці фермерських господарств визначаються Законом України від 19 червня 2006 року .№ 973 «Про фермерське господарство» (далі-Закон № 973-ІУ).

Відповідно до статті 1 цього Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою одержання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї.

Статтею 3 Закону № 973-ІУ встановлено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Доходи членів фермерського господарства не можуть бути базою для нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, як це визначено для найманих працівників.

Питання щодо трудових відносин у фермерському господарстві регулює стаття 27 зазначеного Закону, згідно з якою трудові відносини членів фермерського господарства базуються на праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю.

3 огляду на наведене, законодавець розмежовує правове регулювання трудових відносин членів фермерського господарства та найманих працівників, у зв'язку з чим, член фермерського господарства не може працювати у створеному ним фермерському господарстві на умовах трудового договору.

Всупереч наведеному, ОСОБА_1 будучи засновником та членом створеного ним же фермерського господарства, працює у ньому ще й на посаді Голови за трудовим договором .

Щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування членів фермерського господарства і осіб, які працюють у фермерському господарстві, слід зазначити, що згідно частини першої статті 34 Закону № 973-IV члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, встановленому законом.

Частиною першою статті 6 Закону № 2240-ІІІ визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, а саме: це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

При цьому, члени фермерських господарств до наведеного переліку не відносяться.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 будучи засновником (членом) Господарства, не може бути одночасно особою, яка працює в цьому господарстві за трудовим договором (контрактом), а тому не є застрахованою особою в розумінні Закону № 2240-ІІІ.

За частиною першою статті 34 Закону № 973-ІУ члени фермерського господарства і особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 2240-ІІІ особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що особи, перелічені у пункті 2 статті 5 Закон) № 2240-1II, беруть участь у страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на добровільних засадах відповідно до чинного законодавства та лише тоді мають право на матеріальне забезпечення відповідно до частини третьої статті 6 цього Закону.

Між тим, на момент настання страхового випадку ОСОБА_1, відповідно до чинного законодавства, зареєстрованим в органах страхування не був, а тому статусу застрахованої особи, у розумінні частини третьої статті 6 Закону № 2240-ПІ, не набув, а, відтак, і права на матеріальне забезпечення, передбаченого статтею 35 цього ж Закону не мав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Фермерського господарства "Раздольное" не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 червня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Фермерського господарства "Раздольное" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Фермерського господарства "Раздольное" -відмовити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов