Постанова № 32964295, 09.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2013 року Справа № 812/6018/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Драчової М.С. (довіреність № 4 від 26.02.2013),

Оселедько І.В. (довіреність № 17 від 31.07.2013),

відповідача: Попової І.С. (довіреність № 1763 від 29.07.2013),

Колеснікової Т.В. (довіреність № 1761 від 29.07.2013),

Козакової А.Б. (довіреність № 1762 від 29.07.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною, стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації, Алчевської міської ради, у якому позивачем заявлено такі вимоги:

- визнати бездіяльність департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації щодо не розподілення субвенцій з погашення заборгованості з різниці в тарифах на місцевий бюджет Алчевської міської ради незаконною;

- визнати бездіяльність Алчевської міської ради щодо не передбачення у місцевому бюджеті видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із затвердженням тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат незаконною;

- стягнути з департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» матеріальну шкоду (нанесені збитки за рахунок різниці в тарифах) в сумі 8216405,00 грн.;

- стягнути з департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» матеріальну шкоду в сумі 2664047,40 грн.;

- стягнути з Алчевської міської ради на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» матеріальну шкоду (нанесені збитки за рахунок різниці в тарифах) в сумі 13946188,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що тарифи на послуги з центрального водопостачання та водовідведення позивачу до 22.07.2010 встановлював виконавчий комітет Алчевської міської ради, відповідно до п.п.2 п.«а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». З 22.07.2010 набрав чинності Закон України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», відповідно до якого встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Починаючи з липня 2010 року тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Алчевське ВУВКГ» розбалансовані. Обсяг заборгованості КП «Алчевське ВУВКГ» з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення складає 22162593,00 грн. За період з 2009 року по теперішній час позивачу не надавались субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Постановою КМУ від 20.03.2013 № 167 затверджений Порядок та Умови надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Відповідно до Додатку 1 до Порядку та Умов на місцевий бюджет Луганської області розподілено субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 194118,2 тис.грн.

Відповідно до п.13 Порядку та Умов, п.4 та п.5 Положення про департамент фінансів Луганської обласної державної адміністрації, департамент зобов'язаний розподіляти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Проте департаментом фінансів ЛОДА не виконуються дані положення, до наступного часу не розподіляються субвенції з погашення заборгованості з різниці в тарифах на місцевий бюджет Алчевської міської ради. Така бездіяльність відповідача призвела до зростання заборгованості позивача перед товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» за покупну питну воду, заборгованість становить 19012926,77 грн.

Згідно з п.4 і п.5 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції станом на 01.07.2010) у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування витрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до прикінцевих положень набрав чинності з 01.01.2005. На підставі цього Алчевська міська рада у період з 01.01.2005 по 27.01.2011 повинна була передбачати у місцевому бюджеті видатки на відшкодування витрат, що пов'язані із затвердженням тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат. Алчевська міська рада у період з 01.01.2005 по 27.01.2011 при прийнятті місцевого бюджету на відповідний рік не передбачала видатки на відшкодування витрат.

Бездіяльність відповідачів призвела до матеріальної шкоди позивача за нанесені збитки за рахунок різниці в тарифах в сумі 22162593,00 грн. та матеріальної шкоди щодо сплати позивачем 3% річних, інфляційних витрат на загальну суму 2664047,40 грн., що позбавляє позивача ресурсу для проведення ремонтних робіт мереж водопостачання та водовідведення, які знаходяться на його балансі.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача відмовилися від позову в частині позовних вимог, заявлених до Алчевської міської ради.

Ухвалою суду від 31 липня 2013 року прийнято відмову позивача від адміністративного позову в частині позовних вимог, заявлених до Алчевської міської ради та закрито провадження у справі в цій частині (а.с.111-112).

Також, ухвалою суду від 31 липня 2013 року прийнято та приєднано до матеріалів справи № 812/6018/13-а заяву комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» від 31 липня 2013 року про зміну позовних вимог у справі за позовом комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною, стягнення матеріальної шкоди (а.с.113).

У заяві про зміну позовних вимог (а.с.100-101) позивачем заявлено такі вимоги:

- визнати бездіяльність департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації щодо не розподілення субвенцій з погашення заборгованості з різниці в тарифах на місцевий бюджет Алчевської міської ради незаконною;

- стягнути з департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» матеріальну шкоду (нанесені збитки за рахунок різниці в тарифах) в сумі 22162593,00 грн.;

- стягнути з департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації на користь комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» матеріальну шкоду в сумі 2664047,40 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, про що надали письмові заперечення проти позову (а.с.50-54), у яких зазначили таке.

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про Державний бюджет України на 2011 рік» субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, передбачено не було.

У 2012 році відповідно до ст.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам здійснювалося відповідно до порядку та умов, затверджених Постановою КМУ від 11.06.2012 № 517, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості, який подається до місцевого фінансового органу. Позивачем у 2012 році такі договори не оформлювалися та не подавалися.

У 2013 році Постановою КМУ від 20.03.2013 № 167 затверджено Порядок та умови надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості, який подається до місцевого фінансового органу. Станом на 29.07.2013 до департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації узгоджених усіма учасниками договорів про організацію взаєморозрахунків, оформлених відповідно до Порядку та умов, та реєстрів договорів ні від управління фінансів Алчевської міської ради, ні від комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» не надходило.

У зв'язку з чим підстава для виділення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах не теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відсутня.

У судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні, викладеним у запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - КП «Алчевське ВУВКГ») зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області, про що 06.07.1999 за № 1 384 120 0000 000581 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12).

Згідно довідки АБ № 683528 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) КП «Алчевське ВУВКГ» здійснює такі види діяльності за КВЕД-2010: 36.00 Збір очищення та постачання води; 37.00 Каналізація, відведення і очищення стічних вод; 42.21 Будівництво трубопроводів; 71.20 Технічні випробування та дослідження тощо (а.с.13).

14 квітня 2011 року КП «Алчевське ВУВКГ» отримано Ліцензію серії АГ № 500010 на вид господарської діяльності: центральне водопостачання та водовідведення; строк дії ліцензії з 31.03.2011 по 30.03.2016 (а.с.14).

Протоколами засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Луганської області № 3 від 22.06.2012, № 36 від 20.07.2012, № 83 від 06.11.2012, № 10 від 26.04.2013 та розрахунком обсягу заборгованості за минулі роки з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення, що надані населенню КП «Алчевське ВУВКГ», підтверджено, що за позивачем існує обсяг дебіторської заборгованості з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення, надані населенню, у розмірі 22162593,00 грн., який утворився на 1 березня 2013 року (а.с.15-24).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів (ч.2 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями (ч.3 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг (ч.4 ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету (ч.5 ст.31 «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про Державний бюджет України на 2011 рік» субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з центрального водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, передбачено не було.

Згідно ст.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - Порядок № 517), яким визначено механізм перерахування і надання у 2012 році такої субвенції.

Відповідно до п.4 Порядку № 517 підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Пунктом 9 Порядку № 517 визначено перелік документів, що подаються до місцевого фінансового органу, зокрема договір про організацію взаєморозрахунків, укладений в установленому порядку.

Місцеві фінансові органи узагальнюють подані відповідно до пункту 9 цих Порядку та умов документи та надсилають щомісяця до 5 і 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням обласних і Київської міської та фінансовому управлінню Севастопольської міської держадміністрацій договори про організацію взаєморозрахунків та реєстри договорів для формування та подання щомісяця до 7 і 22 числа Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, договори про організацію взаєморозрахунків (п.10 Порядку № 517).

Казначейство перевіряє договори про організацію взаєморозрахунків та подає Мінфіну інформацію про обсяг заборгованості. Мінрегіон узагальнює подані відповідно до пункту 10 цих Порядку та умов документи, формує узагальнений реєстр договорів про організацію взаєморозрахунків та подає його щомісяця до 10 і 25 числа Мінфіну. Мінфін на підставі інформації, поданої Казначейством, та узагальненого реєстру договорів про організацію взаєморозрахунків, поданого Мінрегіоном, приймає рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом, яке доводиться до відома Казначейства (п.11 Порядку № 517).

Казначейство перераховує субвенцію відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. № 1132 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 96, ст. 3399), і Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого Мінфіном. Розрахунки проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка. (п.12 Порядку № 517).

Згідно п.13 Положення № 517, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації розподіляють субвенцію між бюджетами районів, районів у мм. Києві та Севастополі і міст обласного значення на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків, а також можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенції без розподілу її між зазначеними бюджетами за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Механізм перерахування і надання у 2013 році такої субвенції визначено Порядком та умовами надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 167 (далі - Порядок № 167).

Суд зазначає, що Порядком № 167 визначено механізм перерахування і надання субвенції аналогічний за змістом, визначеному Порядком № 517.

З огляду на вищевикладені положення Порядку № 167 та Порядку № 517 суд приходить до висновку, що КП «Алчевське ВУВКГ», з метою отримання субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, мало займати активну позицію та вчиняти певних дій щодо, зокрема укладення договору про організацію взаєморозрахунків, підготування документів, перелік яких визначено п.9 Порядку № 167 та 517, подання таких документів до місцевого фінансового органу. Без вчинення певних дій отримання субвенції надавачом послуг є неможливим.

Представники відповідача повідомили суду, що станом на час розгляду адміністративної справи до департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації узгоджених усіма учасниками договорів про організацію взаєморозрахунків, оформлених відповідно до Порядків № 167 та 517, та реєстрів договорів ні від управління фінансів Алчевської міської ради (місцевого фінансового органу), ні від КП «Алчевське ВУВКГ» (надавача послуг) не надходило.

Представниками позивача не надано суду будь-яких доказів на спростування таких тверджень представників відповідача.

Суд вважає, що не надходження таких документів, у свою чергу, унеможливило й надіслання департаментом фінансів Луганської обласної державної адміністрації Мінрегіону зведеного реєстру таких договорів разом з їх копіями, а Казначейству і його територіальним органам, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, договорів про організацію взаєморозрахунків.

За таких обставин судом встановлено відсутність з боку відповідача бездіяльності, яка б порушувала права та інтереси позивача щодо отримання субвенції з погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України).

У відповідності із ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Аналізуючи вищевикладене суд не вбачає бездіяльності відповідача щодо прав позивача, тому підстави для звернення до суду з даним адміністративним позовом у позивача відсутні. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди є похідними від вимоги щодо вирішення публічно-правового спору, а відтак у їх задоволенні слід також відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 09 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 серпня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до департаменту фінансів Луганської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності незаконною, стягнення матеріальної шкоди, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 14 серпня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова