Ухвала суду № 32962447, 14.08.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/3087/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" серпня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

при секретарі Музика С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про забезпечення позову у справі за їх позовом до Будівельно-монтажного управління "Житлобуд-2" Публічного акціонерного товариства "Чернігівбуд" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулось до суду з адміністративним позовом до Будівельно-монтажного управління "Житлобуд-2" Публічного акціонерного товариства "Чернігівбуд" про стягнення заборгованості в розмірі 266623,15 грн.

Разом з позовною заявою позивачем до суду надано клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

Представник позивача та представник відповідача в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Згідно частини третьої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України питання про забезпечення адміністративного позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

З аналізу наведеної статті вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Суд у кожному з випадків, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосовуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більше шкоди, ніж та якій можна запобігти.

Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Проте, позивач, звернувшись із клопотанням про забезпечення позову, не навів обставин, які б свідчили про наявність передбачених статтею 117 КАС України підстав для забезпечення позову та не надав жодних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд зазначає, що статтею 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено два способи забезпечення позову: зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчинення певних дій.

Однак, вищевказана стаття не містить такого способу забезпечення позову як накладення арешту на рахунки відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про забезпечення позову, необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 117, 118, 158-160, 165, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Заяць