Постанова № 32962168, 05.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 р. Справа №805/10204/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 12 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю:

представника позивача - Ошовської О.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 346,20 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2013 року Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Костянтинівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 346,20 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що заявлена до стягнення заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем єдиного податку за звітні податкові періоди листопад 2012 року - квітень 2013 року та складає 1 346,17 грн., а також пені, нарахованої за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання за період з 21 листопада 2012 року по 17 грудня 2012 року, у розмірі 0,03 грн. Узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена підприємцем у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків. З огляду на повідомлені обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 346,20 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 від 19 квітня 2013 року ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 4-5).

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 26), суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи. За таких обставин суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована фізичною особою-підприємцем Костянтинівською районною державною адміністрацією Донецької області 16 квітня 2004 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 4-5). Відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 20 квітня 2004 року за № 229-04, про що свідчить відповідна довідка від 29 квітня 2013 року № 215/10/29-014-8 (арк. справи 3).

25 січня 2012 року відповідач подав до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, правонаступником якої є позивач, заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (арк. справи 10-11). Відповідно до заяви, діяльністю відповідача є роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах, надання інших індивідуальних послуг, ставка єдиного податку 20 %, група 2. На підставі наданої заяви відповідачу видане свідоцтво про сплату єдиного податку Серії НОМЕР_3 від 23 травня 2012 року (арк. справи 9).

Заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 1 346,17 грн. утворилася внаслідок несплати у повному обсязі єдиного податку за наступні звітні податкові періоди: листопад 2012 року - у розмірі 213,97 грн., грудень 2012 року - у розмірі 214,60 грн., січень-квітень 2013 року по 229,40 грн.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку.

Підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 293.7 статті 293 Податкового кодексу України, у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно рішення Костянтинівської міської ради від 23 січня 2013 року № 6/14-277 ставка єдиного податку для платників другої групи, яким у справі є відповідач, на місяць становить 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, що складає 214,60 грн. у 2012 році та 229,40 грн. у 2013 році.

Як підтверджується зворотними боками облікових карток, які містяться в матеріалах справи, за відповідачем з урахуванням часткової сплати обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року у розмірі 1 346,17 грн. (арк. справи 13-20, 29-31).

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання.

Згідно зворотного боку облікової картки платника з єдиного податку з фізичних осіб за відповідачем обліковується пеня у сумі 0,03 грн. (арк. справи 13-20, 29-31).

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Костянтинівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією податкову вимогу від 22 лютого 2013 року № 15, конверт з якою було повернуто на адресу податкового органу з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 8).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 22 лютого 2013 року (дата формування податкової вимоги) по 05 серпня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 15 від 22 лютого 2013 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 346,20 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 1 346,20 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 20 коп. на користь місцевого бюджету, р/р 31519970700239, код платежу 18050406, УДКС у м. Костянтинівка, банк одержувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 05 серпня 2013 року.

Повний текст постанови складений 09 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.