Постанова № 32962141, 31.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 р. Справа № 804/9573/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяБукіна Л. Є., при секретарі судового засіданняЧервяченко Д.В., за участю: представників позивача представника відповідача Коваль І.О., Шевченко М.І., Димарьова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» (далі - позивач, ЗАТ НВО «Орбіта») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якого на момент розгляду справи судом є Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська), в якій просило визнати протиправним та скасувати прийняте ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року №0000262206.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковим органом не було направлено позивачу запит про надання пояснень та документальних підтверджень, не повідомлено позивача про проведення перевірки, безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про визнання правочинів нікчемними. Крім того, позивач вважає, що він не може нести відповідальність за несплату податків свого контрагента. Факти укладення нікчемних угод не можуть встановлюватися у актах перевірок податкових органів.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні доводам позовної заяви. Додатково пояснили, що у порушення вимог Податкового кодексу України перевірку проведено без дослідження первинних документів.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала, посилаючись на те, що податковим органом не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсервіс», позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 186 500 грн., а тому податкове повідомлення-рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб податкової служби під час здійснення податкового контролю, врегульовано положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

ведення обліку платників податків, в порядку, визначеному в главі 6 ПК України;

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в порядку, визначеному в главі 7 ПК України;

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (згідно глави 8 ПК України), а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом встановлено, що позивач - ЗАТ НВО «Орбіта» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Відповідно до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 08.02.2013 року №233 та письмового повідомлення про проведення перевірки від 08.02.2013 року №6077/10/22-617 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЗАТ НВО «Орбіта» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» за лютий-березень 2011 року.

Позивачем до акту перевірки направлено письмові заперечення від 26.02.2013 року, на які податковим органом надано відповідь від 05.03.2013 року за №9551/10/22-617, згідно якої підтверджено висновки акту перевірки від 13.02.2012 року №597/226/30540020.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року №0000262206, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 186540 грн., за фінансовими санкціями у розмірі 2 грн.

Відповідно до Акту перевірки від 13.02.2013 року №597/226/30540020, оформленого за результатами перевірки, податковим органом зроблені висновки про порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України, п.201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на суму 186 500,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішеннями Державної податкової служби України від 05.04.2013 року, Міністерства доходів і зборів України від 25.06.2013 року податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 року №0000262206 залишено без змін.

Щодо правомірності проведення перевірки слід зазначити наступне.

В акті перевірки податковий орган посилається на висновок відділу податкової міліції по відпрацюванню підприємства ЗАТ НВО «Орбіта», відповідно до якого «керівнику підприємства Бойку В.О. було вручено запит від 17.05.2012 року щодо надання копій документів за вказаний період, на наданий запит було отримано лист від підприємства №96 від 21.05.2012 року, в якому посадові особи підприємства повідомляють, що не мають можливості надати первинні документи за період лютий-березень 2011 року. На підставі вище викладеного не можливо підтвердити реальне здійснення фінансово-господарських операцій підприємства ЗАТ НВО «Орбіта» з підприємством ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» згідно податкової декларації з ПДВ лютий-березень 2011 року у зв'язку з відсутністю первинних документів».

У судовому засідання представники сторін не заперечували факту направлення податковим органом запиту від 17.05.2012 року та надання відповіді на нього, інших запитів платнику податків не направлялось.

Порядок надання платниками податків документів врегульовано статтею 85 ПК України.

Згідно п.85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому відповідачем не враховані положення п.85.9 ст.85 ПК України.

Так, згідно п.85.9 ст.85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

На момент проведення перевірки відповідачу було відомо про вилучення первинних документів правоохоронним органом, проте відповідачем у порушення вимог статті 85 ПК України не перенесено терміну проведення перевірки до дати отримання копій вилучених документів або забезпечення доступу до них.

Згідно п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З урахуванням ненадання позивачем податковому органу документальних підтверджень на запит, відповідач повинен був провести позапланову виїзну перевірку, проте, як було зазначено, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку.

Згідно п.79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок платників податків.

Відповідно до п. 83.1. ст. 83 ПК України для посадових осіб державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, податковим органом перевірку проведено без дослідження первинних документів щодо взаємовідносин позивача з контрагентом, що є порушенням вимог статті 83 ПК України.

Згідно п.79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом не дотримано вимог зазначеної норми, оскільки наказ про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки не вручено представнику ЗАТ НВО «Орбіта», а направлено простою поштою.

У ході проведення перевірки встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 186 540,0 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» згідно договорів на виконання будівельних робіт від 24.01.2011 року №0003-БР, від 07.02.2011 року №0005-БР. Протягом січня-квітня 2011 року позивачем отримано від ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» роботи з ремонту власного приміщення на суму 2016,6 тис. грн. (у тому числі за лютий-березень на суму 1286,320 тис. грн. з ПДВ 214,386 тис. грн., а саме: лютий 2011 року - 67220 грн., березень 2011 року - 147 166,67 грн. (згідно АРМу «Контрагенти» до складу податкового кредиту віднесено суму 119 320,0 грн.). Розрахунки між підприємствами проводились грошовими коштами та векселями.

Основним видом діяльності за перевіряє мий період ЗАТ НВО «Орбіта» було надання послуг з оренди власних нежилових приміщень. Перевіркою встановлено, що послуги, придбані у ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» були придбані для власних потреб.

Податковим органом враховані висновки Акту податкової перевірки контрагенту позивача - ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» від 29.10.2012 року №4557/225/33857907, проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, відповідно до якого встановлено наявність порушення ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс», встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні і продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2011 по 28.02.2011 року.

ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська 28.09.2011 року ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» знято з податкового обліку на підставі ухвали господарського суду від 15.09.2011 року про визнання банкрутом.

Однак, суд не погоджується з висновками акту перевірки і, як наслідок, правомірністю прийнятого податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Акт перевірки ЗАТ НВО «Орбіта» не містить фактів які б спростовували підтвердження первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися. З'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків проведено поверхнево без посилання на достовірні факти.

При цьому, в обґрунтування висновків Акту перевірки перевіряючі однобічно обмежилися виключно цитуванням окремих частин та висновку акту про результати документальної перевірки контрагента позивача, без посилань на будь-які докази, в тому числі первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що могли б достовірно підтвердити або спростувати наявність зазначених в них обставин.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту визначає п. 198.1 ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій повинно досліджуватись податковим органом з урахуванням даних фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Відповідність податкових накладних за спірними взаємовідносинами вимогам ст.201 ПК України не заперечується відповідачем.

Також, суд вважає помилковим твердження відповідача щодо припинення діяльності ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» на момент здійснення господарських операцій із позивачем, виходячи із наступного.

Відповідач в акті перевірки посилається на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2011 року про ліквідацію ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс», яка у подальшому скасована Дніпропетровським апеляційним господарським судом 28.11.2011 року, остаточне рішення про припинення ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» у зв'язку із визнанням його банкрутом прийнято Господарським судом Дніпропетровської області 13.12.2012 року, відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено 28.12.2012 року. Тобто на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача - ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс» не перебував у стадії ліквідації.

Межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальних характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником податків. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що були вчинені іншими особами, згідно з законом неможливе.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 року у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Податковим органом не доведено наявність порушень, безпосередньо допущених ЗАТ НВО «Орбіта» при отриманні послуг від ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс».

Отже, оскільки здійснена відповідачем в Акті перевірки кваліфікація операцій є бездоказовою та суперечить даним первинних документів, вона не може слугувати підставою для висновків щодо недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, визначення платникові податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що в результаті проведеної раніше планової виїзної перевірки порушення позивачем податкового законодавства при вчиненні господарських операцій з ТОВ «НВФ «Юса-Інтерстройсірвіс», встановлені не були, що підтверджується актом перевірки від 23.07.2012 р. № 1949/225/30540020. Проведення повторної перевірки, за результатами якої винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення, суперечить вимогам п.п. 78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України.

За таких обставин суд доходить висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 11.03.2013 року №0000262206, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1865,43 грн. та заявлено клопотання про покладення судових витрат на відповідача. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням вимог частини 1 статті 94 КАС України, суд вважає за можливе присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 1865,43 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 11.03.2013 року №0000262206, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства Науково-виробниче об'єднання «Орбіта» здійснені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1865,43 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять гривень 43 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 05.08.2013 року.

Головуючий суддя Л.Є. Букіна