Постанова № 32960914, 05.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2013 р. Справа№ 5011-26/17131-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія " Скарбниця "

на рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2013

у справі № 5011-26/17131-2012 (суддя: Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія " Скарбниця "

до Публічного акціонерного товариства " Страхова компанія " Універсальна "

про стягнення 6719,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія " Скарбниця " звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства " Страхова компанія " Універсальна " про стягнення 6719,10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2013 у справі № 5011-26/17131-2012 позов задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2013 у справі № 5011-26/17131-2012 частково і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 № 5011-26/17131-2012 у справі № 5011-26/17131-2012 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 прийнято до розгляду справу № 5011-26/17131-2012. Розгляд апеляційної скарги призначений на 22.04.2013 об 11:15.

22.04.2013 позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-26/17131-2012 відкладено на 27.05.2013 о 12:15.

27.05.2013 позивач та відповідач в судове засідання повторно не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Також, сторонами не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-26/17131-2012 відкладено на 17.06.2013 об 11:10.

17.06.2013 позивач та відповідач в судове засідання повторно не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, сторонами не виконано вимоги ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 розгляд апеляційної скарги у справі № 5011-26/17131-2012 відкладено на 05.08.2013 об 11:00.

05.08.2013 позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

30.06.2011 р. на вул. Кн. Романа у м. Львові трапилась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля " БАЗ " ( д. н. АТ 1697АА ), що належить на праві власності Головчину Роману Григоровичу під керуванням водія Соханицького Івана Івановича та автомобіля " Хонда Аккорд " ( д. н. ВС 4422 АТ ), що належить на праві власності Гуляку Ярославу Олександровичу під керуванням останнього.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю " Хонда Аккорд " ( д. н. ВС 4422 АТ ), який був застрахований у позивача, згідно договору страхування транспортних засобів № 136/1401/АТ/10 від 03.11.2010 р.

Дорожньо - транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля " БАЗ " ( д. н. АТ 1697 АА ) - Соханицького Івана Івановича, що підтверджується постановою Пустомитівського районного суду Львівської області № 3-1237/11 від 20.07.2011 р.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №0406/11 від 04.07.2011 р. розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля " Хонда Аккорд " ( д. н. ВС 4422 АТ ) становить 6 186, 10 грн.

На виконання умов договору страхування транспортних засобів № 136/1401/АТ/10 від 03.11.2010 р., на підставі заяви страхувальника, висновку автотоварознавчого дослідження № 0406/11 від 04.07.2011 р., розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту № 170/К/11 від 13.09.2011 р. приватне акціонерне товариство " Акціонерна страхова компанія " Скарбниця " виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 6186,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням 2631 від 13.09.2011 р.

Цивільно - правова відповідальність Соханицького Івана Івановича за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля " БАЗ " ( д. н. АТ 1697АА ) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1200822 застрахована у відповідача ( публічного акціонерного товариства " Страхова компанія " Універсальна " ), а тому позивач просить суд стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в розмірі 6186, 10 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 83,00 грн. вартість довідки ДАІ та 450,00 грн. вартість експертизи, а всього 6719, 10 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, вирішуючи спори, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, наприклад, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини (стаття 1188 ЦК України). Отже, за цих обставин обов'язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеню вини.

Зазначена позиція суду знайшла своє відображення в рекомендаціях Вищого господарського суду від 29.12.2007, № 04-5/239 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 N 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

У цьому разі преюдиціальне значення для господарського суду відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України будуть мати вирок суду з кримінальної справи або постанова суду щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені, або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом.

З оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню лише частково, а саме в розмірі 2583,05 грн., тобто в розмірі 50% від розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля " Хонда Аккорд " ( д. н. ВС 4422 АТ ), згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 0406/11 від 04.07.2011 р., оскільки згідно довідки ДАІ № 8834081 винуватцями ДТП, яке трапилось 30.06.2011 р. на вул. Кн. Романа у м. Львові є обидва водія, тобто Соханицький Іван Іванович та Гуляка Ярослав Олександрович.

Проте, рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи, оскільки ними не встановлюється факт протиправності поведінки певної особи та наявності її вини.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів притягнення Гуляка Я.О. до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв'язку з вчиненням даної ДТП.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак судом першої інстанції не враховано, що питання наявності протиправної поведінки та вини завдавача шкоди, як необхідної підстави для її відшкодування відповідачем за нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не доведено, а господарські суди в межах своєї компетенції не можуть встановлювати вину осіб у порушенні правил ДР, що передбачено ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а відповідно до ст. 221 вказаного кодексу тільки судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів наділені повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст. 124 КупАП.

З метою всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи та винесення законного, та обґрунтованого рішення суд апеляційної інстанції звернувся до відповідного ВДАІ та суду з запитом про надання інформації, що підтверджує або спростовує притягнення до адміністративної відповідальності Гуляку Ярослава Олександровича за порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України (протокол про адміністративне правопорушення ВС1№250248 від 30.06.2011)

ВДАІ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області надано копію висновку службової перевірки відповідно до якого протокол про адміністративне правопорушення ВС1 № 250248 від 30.06.2011, складений відносно гр. Гуляка Я.О. було скасовано в зв'язку з чим до адміністративної відповідальності він не притягувався.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, але за мінусом франшизи 510,00 грн., яка передбачена полісом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/1200822.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості експертизи в розмірі 450,00 грн. суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, так-як вартість автотоварознавчого дослідження не може бути стягнута позивачем з винної особи в регресному порядку і є господарськими витратами позивача під час визначення і сплати розміру страхового відшкодування.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат пов'язаних з отриманням довідки ДАІ в розмірі 83,00 грн., так-як зазначені витрати не є витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2013 у справі № 5011-26/17131-2012 прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню, з прийняттям рішення про задоволення позову частково в розмірі 5676,10 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, вимоги Приватного акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" підлягають задоволенню частково, то розмір господарських витрат який підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" становить 1359 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 71 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2013 у справі № 5011-26/17131-2012 скасувати частково, прийняти нове рішення яким позов Приватного акціонерного товариства " Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" задовольнити частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2013 у справі № 5011-26/17131-2012 викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" ( 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48-А, код ЄДРПОУ 20113829 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" ( 79000, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, код 13809430 ) 5676 (п'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 10 коп. страхового відшкодування, 1359 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 71 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.»

4. В іншій частині рішення залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 48-А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Скарбниця" (79000, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, код 13809430) 726 (сімсот двадцять шість) грн. 74 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

6. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-26/17131-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.