ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" серпня 2013 р.Справа № 916/1518/13
За позовом: Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО";
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ";
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Одеської об'єднаної державної фінансової інспекції;
про стягнення
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Костенко П.П. (за довіреністю).
Від відповідача: Лісецька Н.В. (за довіреністю).
Від третьої особи: Кошель Р.С. (за довіреністю); Чебаненко Є.Б. (за довіреністю).
СУТЬ СПОРУ: 10.06.2013 року за вх. №2400/13 Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеської об'єднаної державної фінансової інспекції про стягнення 26 583,48 грн.
Позивач на заявлених вимогах наполягає.
Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені у відзиві.
Третя особа, Одеська об'єднана державна фінансова інспекція, у судових засіданнях підтримувала позицію позивача, надаючи суду письмові пояснення по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Між Комунальним підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" був укладений договір №21/2 від 01.09.2008 року з доповненнями № 21/12 від 01.02.2012 року про користування електоропорами з дозволом монтажу кабелю згідно виконавчої схеми від трансформаторних підстанцій (ТП) належних позивачу, до торгівельних павільйонів відповідача, розташованих у місті Одесі.
Використовування однієї електроопори по договірним зобов'язанням оцінено по 34,52 грн. на місяць (з ПДВ).
Проте відповідач, грубо порушуючи договірні зобов'язання, після часткової оплати, припинив погашати заборгованість, що утворилася. Станом на 15.04.2012 року не стягнута заборгованість з відповідача, склала 21 750,68 грн.
За додатковою угодою сторонами були внесені зміни з доповненнями до договору, згідно яким позивач надав відповідачеві для виробничо-технічного користування електроопори в кількості 70 е/опор.
Відповідач, прийнявши з 01.02.2012 року в своє користування 70 електроопор, зобов'язався по тому ж тарифу щомісячно оплачувати рахунки позивача у розмірі 24,68 грн. за одну опору, проте, не дивлячись на численні листи і звернення, необгрунтовано від оплати рахунків ухилявся.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків від 17.11.2009р., заборгованість відповідача по неоплаченим рахункам позивача, склала 10 996,50 грн.
За наслідками ревізії заборгованість відповідача склала 4 832 грн. 80 коп. Таким чином загальна заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" станом на 15.03.2013 роки складає 26 583,48 грн., що є грубим порушенням договірно-фінансової діяльності з боку відповідача.
18.07.2013 року за вх. №21875/13 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" було надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Враховуючи відсутність актів приймання-передачі опор зовнішнього освітлення по договору та відсутність щомісячних актів виконаних робіт, у позивача відсутні докази фактичного користування Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" опорами зовнішнього освітлення згідно договору та додаткової угоди до нього у кількості 70 одиниць.
12.08.2013 року за вх. №24486/13 Одеська об'єднана державна фінансова інспекція подала до суду письмові пояснення стосовно предмету спору, згідно яких просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" про стягнення матеріальної шкоди.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.
Як вище встановлено господарським судом, 01 вересня 2008 року було укладено договір № 21/2 між Комунальним підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО" (позивач - за договором „Підрядник") з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" з іншого боку (відповідач - за договором „Замовник").
Відповідно до п. 1.1 договору, Підрядник надає Замовнику 27 опор зовнішнього освітлення для монтажу кабелю згідно виконавчої схеми від трансформаторних підстанцій (ТП) належних позивачу, до торгівельних павільйонів відповідача, розташованих у місті Одесі.
Розрахунки за використовування електроопор здійснюються по узгодженому сторонами тарифу. Використовування однієї електроопори по договірним зобов'язанням оцінено по 34,52 грн. на місяць з ПДВ (п. 3.1 договору).
Підставою для оформлення первинних платіжних документів (рахунків), був договір № 21/2 від 01.09.2008р. по якому відповідач отримав від позивача для виробничого користування 27 електроопор. Ні яких Актів виконаних робіт вказаним договором не передбачено, і не обмовлено сторонами.
Господарським судом визначено, що відповідач неналежним чином виконував умови договору, тому станом на 15.04.2012р. у нього утворилась заборгованість 21 750,68 грн., що підтверджене актом ревізії Одеської державної фінансової інспекції від 15.04.2013р.
За додатковою угодою від 01.02.2012 року, в п. 1 до договору № 21/2 від 01.09.2008р. сторонами були внесені зміни з доповненнями, згідно яким позивач надав відповідачеві для виробничо-технічного користування електроопори в кількості 70 е/опор.
Відповідач, прийнявши з 01.02.2012 року в своє користування 70 електроопор, зобов'язався по тому ж тарифу щомісячно оплачувати рахунки позивача у розмірі 24,68 грн. за одну опору, проте не сплатив їх використання.
За наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО", заборгованість відповідача склала 4 832,80 грн.
Суд зазначає, що ревізією дотримання цін при наданні опор встановлено, що в порушення ст.4 ЗУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року та п.10 Наказу Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" не нараховано та не сплачено на загальну суму 26 583,48 грн., у тому числі за 2012 рік 21 750,68 грн. та за 2013 рік 4 832,80 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків).
Органам державної фінансової інспекції, відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.
На виконання п. 46 положень Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (зі змінами), Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було надіслано обов'язкові для виконання вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією.
Законні вимоги службових осіб Державної фінансової інспекції є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються - ч.2 ст. 15 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.
Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 15.03.2013 роки складає 26 583,48 грн., що є грубим порушенням договірно-фінансової діяльності з боку відповідача.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).
Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМ" (67470, Одеська область, Роздільнянський район, с. Єгорівка, код ЄДРПОУ 22470373, ІНН 224703715242, р/р 260031335, АБ „Південний", МФО 328209) на користь Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „ОДЕСМІСЬКСВІТЛО" (65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, буд. 37, код ЄДРПОУ 03350568, ІНН 033505615447, р/р 26003212454, в ПАО „Марфін Банк", МФО 328168) суму боргу у розмірі 26 583,48 грн., та 1 720,50 грн. судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 14 серпня 2013 року.
Суддя Меденцев П.А.
Судове рішення № 32960714, Господарський суд Одеської області було прийнято 12.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1518/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: