Рішення № 32960643, 02.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11744/13 02.08.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 253,75 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Гармаш С.М. - представник (дов. № 3645/18 від 11.12.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 253, 75 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2013 було порушено провадження у справі № 910/11744/13 та призначено розгляд справи на 09.07.2013.

В судове засідання 09.07.2013 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 09.07.2013 розгляд справи відкладено на 02.08.2013.

16.07.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отри мано додаткові пояснення по справі.

18.07.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано пояснення на позовну заяву, відповідно до яких, зазначає що не заперечує проти відшкодування шкоди в порядку регресу.

В судове засідання 02.08.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовну заяву в повному обсязі.

В судове засідання 02.08.2013 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.10 між позивачем, як страховиком, та Скуровським Р.Ю, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3052682/05 АВ, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля ВАЗ, д.р.н. АМ 6570 АТ.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України в Житомирській області,, 18.03.11 в смт Романів сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля ВАЗ, д.р.н. АМ 6570 АТ., під керуванням Скурковського Р.Ю. та автомобіля "АЗЛК-21412", д.р.н. 73271 ВВ, під керуванням Макарчук С.І.

Відповідно до постанови Романівського районного суду Житомирської області від 07.04.11. № 3-223/11 гр. Макарчука С.І.. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

21.03.11 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Висновком № 032 про оцінку автомобіля ВАЗ, д.р.н. АМ 6570 АТ матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 6229,75 грн.

Відповідно до страхового акту № 2011/U/OMOD01609 / UIA3720, пошкодження транспортного засобу марки ВАЗ, д.р.н. АМ 6570 АТ, внаслідок ДТП, яка сталася 18.03.2011 р. в смт Романів за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3052682/05 АВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 8384 від 14.04.11 на суму 5763,75 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно правова відповідальність гр. Макарчука С.І. застраховано у відповідача, що підтверджується. полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1159667, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "АЗЛК-21412", д.р.н. 73271 ВВ.

05.11.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № РГ/1609/11/5 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП.

Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Макарчука С.І.., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "АЗЛК-21412", д.р.н. 73271 ВВ, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВЕ/1159667).

Вина водія, який керував автомобілем "АЗЛК-21412", підтверджується постановою Романівського районного суду Житомирської області від 07.04.11

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля ВАЗ, д.р.н. АМ 6570 АТ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1159667), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3052682/05 АВ від 30.08.10, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у Постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 5253,75 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна Акціонерна Страхова Компанія "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул.. Здолбунівська, буд. 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул.. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 5253 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят три) грн.. 75 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2013

Суддя Л.В. Прокопенко