Рішення № 32960535, 09.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.13р. Справа № 904/4086/13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 420 грн. 30 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Миколайчук С.В., дов. №181 від 03.01.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" суму страхового відшкодування в розмірі 2 393 грн. 06 коп., в порядку регресу, на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4597608, а також 22 грн.62 коп. пені, 04 грн. 62 коп. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" його не було своєчасно повідомлено про настання страхового випадку, не надано можливості огляду транспортного засобу, встановлення причин ДТП і розмірів збитків. Крім того, із посиланням на ст. 12 вказаного Закону, вказує що з урахуванням умов полісу № АВ/4597608 сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка складає 1000 грн. 00 коп. Також вказує, що відповідно до положень ст.. 27 вказаного Закону нараховані позивачем 3% річних та пеня не є його фактичними затратами і не підлягають відшкодуванню в порядку регресу. Просив в позові відмовити.

Представник позивача в призначені судові засідання не з'явився, у наданих на адресу суду заявах № 11/5753 від 04.06.13р., № 11/6184 від 17.07.13р., № 11/6297 від 30.07.13р. просив розглянути справу без участі представника позивача.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2012р. по вул. Промисловій поблизу будинку 50/52 в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля марки „Сканія" реєстраційний номер АМ0716ВА під керуванням Хоменка Анатолія Івановича та автомобіля марки „Фольцваген" реєстраційний номер АА4496АР під керуванням Джафарова Азера Джаліла огли.

Відповідно до постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 13.12.2012р. по справі № 3-3509/12, ДТП сталась з вини Хоменка А.І., який не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки „Фольцваген" реєстраційний номер АА4496АР, що призвело до пошкодження автомобілів.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 13.12.2012р. по справі № 3-3509/12 Хоменка А.І. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення й застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до додатку № 28-0199-0157/850 від 29.09.11р. до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-0157 від 26.04.11р., цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану пошкодженням, знищенням або втратою автомобіля марки „Фольцваген" реєстраційний номер АА4496АР застраховано у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Українська страхова група".

Таким чином, у ТОВ „Порше Лізинг Україна", як у власника пошкодженого автомобіля, виникло право вимоги до позивача про страхове відшкодування.

Відповідно до рахунку № А059260 від 13.11.12р. ТОВ „Апекс со", складеного на замовлення ТОВ „Порше Лізинг України", вартість ремонтних робіт та використаних матеріалів при ремонті автомобіля „Фольцваген" реєстраційний номер АА4496АР складає 5832 грн. 01 коп.

На підставі заяви ТОВ „Порше Лізинг Україна" про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 13.11.2012р., страхового акту № ЗСКА-2069 від 03.12.12р., розрахунку суми страхового відшкодування від 03.12.12р. позивач на виконання умов додатку № 28-0199-0157/850 від 29.09.11р. до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-0157 від 26.04.11р. здійснив страхове відшкодування в розмірі 2 393 грн. 06 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 16102 від 04.12.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи - Хоменка Анатолія Івановича застрахована у відповідача, що підтверджується полісом ОСЦПВВННТЗ № АВ/4597608.

Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27, ч. 36.5 ст. 36. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", ч. 2 ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 2 393 грн. 06 коп., 22 грн.62 коп. пені, 04 грн. 62 коп. 3% річних.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є Хоменко А.І. цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи Хоменко А.І., відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплати страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за додатком № 28-0199-0157/850 від 29.09.11р. до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-0157 від 26.04.11р. від позивача.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову.

Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п.. 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Тобто зазначена стаття передбачає наявність у страховика права не пред'явлення регресного позову, а не відсутність цього права.

Однак, позивачем при зверненні з позовом, не враховано норм ч. 18 ст. 9 Закону України "Про страхування", якими закріплено визначення поняття "франшиза", а також норм ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якими передбачено особливості застосування франшизи в межах договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Так, при зверненні позивача з регресною вимогою до відповідача, сума страхового відшкодування має обов'язково зменшуватися на суму франшизи, встановленої в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ „СК" Українська страхова група" є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню в сумі страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 1 393 грн. 06 коп., оскільки позивачем не була врахована франшиза у сумі 1000 грн. 00 коп., відповідно до наданого відповідачем оригіналу полісу № АВ/4597608.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 04 грн. 62 коп., то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, із завдання майнової шкоди.

Зобов'язання страховиків у вигляді здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку є грошовим, і в разі прострочення його виконання, як наслідок, настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України у вигляді сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (постанова ВГСУ від 15.11.2011р. у справі № 44/157, постанова ВГСУ від 10.03.2011р. у справі № 47/378).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 22 грн. 62 коп. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Зазначені вище вимоги обгрунтовуються позивачем спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме ч. 36.5 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 26.09.2012р. у справі № 4/17-3520-2011 зазначені спеціальні норми регулюють відносини страховика і страхувальника за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, а страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування та звертається з регресними вимогами, не є суб'єктом цього договору, що виключає можливість стягнення на його користь пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, офіс 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 1 393 грн. 06 коп. (одну тисячу триста дев'яносто три грн. 06 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 04 грн. 62 коп. (чотири грн.. 62 коп.) 3% річних, 993 грн. 56 коп. (дев'ятсот дев'яносто три грн. 56 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь Повне рішення складено -13.08.13р.