Рішення № 32960533, 14.08.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 серпня 2013 р. Справа № 903/755/13

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"

до відповідача: фізичної особи-підприємця Новосада Анатолія Ярославовича

про стягнення 47 027грн. 44коп.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: Гаврилюк Д.Ю.- представник за довіреністю №2591/06-03 від 12.12.2012р.

від відповідача: н/з

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця Новосада А.Я. 47027,44 грн., в тому числі 45924,58 грн. основного боргу згідно договору №2013/ТП-ПР-4-6-77 від 02.01.2013р. на постачання природного газу за регульованим тарифом, 622,79грн. пені, 11,50грн. інфляційних нарахувань та 468,5 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В судовому засіданні на виконання ухвали суду від 25.07.2013р. представник позивача подав суду довідку з ЄДРПОУ, копію банківської виписки та акти звіряння розрахунків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Про дату та час розгляду справи в господарському суді Волинської області відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

02.01.2013 р. між позивачем - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (Постачальник) та відповідачем - фізичною особою-підприємцем Новосадом А.Я. (Споживач) було укладено договір №2013/ТП-ПР-4-6-77 на постачання природного газу за регульованим тарифом з додатками №1 та №2.

Відповідно до п.1.1 договору Постачальник протягом 2013р. здійснює Споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.6 договору визначено, що послуги з постачання газу документально оформляються підписаним Сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку.

На виконання умов договору позивачем за період з січня 2013р. по березень 2013р. було протранспортовано та передано відповідачу, а останнім прийнято природного газу загальною вартістю 46824,58грн., що підтверджується актами прийомки-передачі природного газу №NU-00000000206 від 31.01.2013р., №НВВ00000284 від 25.02.2013р. та №NU-00000000422 від 21.03.2013р.

Зазначені акти прийомки-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів.

Пунктами 4.6, 4.7 договору сторонами передбачено, що оплата вартості послуг з постачання природного газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу. Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за 5 календарних днів до початку місяця поставки газу. Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. У випадку неоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Проте, підприємець Новосад А.Я. взяті на себе згідно договору зобов'язання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті протранспортованого в січні-березні 2013 року природного газу не виконав.

Заборгованість відповідача становить 45924,58грн., що стверджується актами прийомки-передачі природного газу, банківською випискою від 20.12.2010р. та актом звіряння взаємних розрахунків, який скріплений підписами та печатками сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На момент розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 45924,58 грн., не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем в акті звіряння взаємних розрахунків та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.2.2 договору на постачання природного газу сторонами передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до розрахунку позивач, за прострочення платежів за період з лютого 2013р. по липень 2013р., нарахував відповідачу 622,79грн. пені.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем нараховано відповідачу 11,50 грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2013р. по травень 2013р. та 468,57грн. трьох процентів річних за період з 06.02.2013р. по 22.07.2013р.

Таким чином, перевіривши методику та періоди нарахування пені, інфляційних нарахувань та річних, з відповідача слід стягнути 622,79грн. пені, 11,50 грн. інфляційних нарахувань та 468,57 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір по справі в розмірі 1720,50грн., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 546, 549, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Новосада Анатолія Ярославовича (45400, м.Нововолинськ, вул.Ломоносова, 20, код ЄДРПОУ 2564503879) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" (м. Луцьк, вул. І.Франка, 12, код ЄДРПОУ 03339459) 47027грн. 44 коп. (в тому числі 45924,58 грн. основного боргу, 622,79грн. пені, 11,50грн. інфляційних нарахувань та 468,57 грн. - 3% річних), а також 1 720грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

14.08.13

Суддя О. Г. Сур'як