Рішення № 32960117, 07.08.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1623/13

Справа № 235/4084/13-ц

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"7" серпня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Коваленко В.О.,

при секретарі Павленко В.С.

учасники цивільного процесу:

позивач ОСОБА_1 (не з'явився),

представник відповідача не зявився,

представник з-ї особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Красноармійську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноармійської центральної районної лікарні, третя особа Управління пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі про зобов'язання вчинити певні дії, -

В И Р I Ш И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобовязання нарахування заробітної плати за період знаходження у службовому відрядженні до Красноармійської центральної районної лікарні, третя особа Управління пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі і в обґрунтування позовної заяви зазначив, що з 1 вересня 1985 року по теперішній час він працює водієм Красноармійської станції швидкої допомоги, що підтверджується трудовою книжкою. Наказом відповідача від 30 травня 1986 року № 222к/92-ДСП він був направлений у службове відрядження в Поліський район Київської області з 02.06.1986 року для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зоні відчуження в с. Кливини він знаходився у період з 03.06.1986 року по 10.06.1986 року, відпрацював 84 години, що підтверджується довідкою поліської центральної районної лікарні. В зв'язку з находженням у зоні відчуження йому видане посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії, на Чорнобильської АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 10 років (чоловікам у 50 років). 30 червня 2012 року позивач досяг пенсійного віку, визначеного п. 1. ч. 1 ст. 55 вказаного Закону. 9 липня 2012 року позивач звернувся до УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі з заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 ч. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але рішенням управління від 11 жовтня 2012 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки ним не було надано первинних документів, які б підтверджували кількість днів роботи у зоні відчуження за період його знаходження ц відрядженні для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У січні 2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про нарахування йому заробітної плати за період знаходження у відрядженні в зоні відчуження, але йому відмовили, через відсутність табелів обліку робочого часу та звіт про відрядження за 1986 рік та роз'яснено, що заробітна плата йому буде перерахована за відповідним судовим рішенням. З довідки про заробіток для обчислення пенсії № 01/11-1663 від 05.07.2012 року Красноармійської ЦБЛ, вбачається, що за період знаходження позивача у відрядженні з 03.06.1986 р. по 10.06.1986 р. середня заробітна плата, у відповідності до ст. 72 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок» від 12 жовтня 1967 року, позивачу нарахована не була. Позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити йому нарахування заробітної плати за період знаходження у службовому відрядженні в Поліському районі Київської області в с. Кливни для робіт в зоні відчуження з метою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.06.1986 року по 10.06.1986 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відповідач надав заяву про розгляд справи без участі представника, проти задоволення позову не заперечував.

В судове засідання представник 3-ї особи не з'явився, про час та місце розгляду справи 3-я особа сповіщена під розписку, клопотання про перенесення розгляду справи від 3-ї особи до суду не надходило.

Суд вважає, що в матеріалах справи є всі дані про права та взаємовідносини сторін і немає необхідності викликати осіб, що не з'явились до суду.

Відповідно до частини 2 статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд визнає встановленими, згідно із наданими і дослідженими у судовому засіданні доказами, наступні обставини.

Відповідно до трудової книжки позивача ОСОБА_1, з 1 серпня 1985 року по теперішній час працює водієм Красноармійської станції швидкої медичної допомоги /а.с. 7/.

Згідно наказу Красноармійської центральної районної лікарні № 222к/92 ДСП від 30 травня 1986 року позивач ОСОБА_1 направлявся у службове відрядження в Поліський район Київської області з 02.06.1986 року /а.с. 8 - 9/.

Відповідно довідки Поліської центральної районної лікарні позивач ОСОБА_1 знаходився у Поліському районі с. Кливини Київської області з 03.06.1986 року по 10.06.1986 року, відпрацював 84 години /а.с. 10/.

Рішенням УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі від 11 жовтня 2012 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 55 п. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», так як заявником не надані первинні документи, які підтверджують кількість днів роботи у зоні відчуження за період його відрядження на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 12/.

Відповідно до відповіді Красноармійської центральної лікарні № 01/11-388 від 15.02.2013 року в лицьовому рахунку ОСОБА_1 середня заробітна плата помилково в червні 1986 року за період відрядження не нарахована, ОСОБА_1 звертався усно в ЦРЛ в 2013 році про нарахування заробітної плати за період відрядження, але провести ці розрахунки вони не взмозі, тому що ні табелю обліку робочого часу, ні відряджуваного звіту та такий період в ЦРЛ немає /а.с. 17/.

Дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 66 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок» від 12 жовтня 1967 року громадяни звільняються від роботи в установленому порядку на час виконання обов'язків, пов'язаних з військовим обліком, припискою до призовних участків, призивом на дійсну військову службу, учбові та перевірочні збори. За робітниками, службовцями та колгоспниками, залученими до виконання зазначених обов'язків, зберігається середній заробіток за місцем їх постійної роботи.

Відповідно до постанови НКП СРСР від 19 червня 1940 року N 1047 службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах СРСР, затвердженої Мінфіном СРСР, Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 15 лютого 1980 р. N 30 працівникам, які перебували у службовому відрядженні, зберігався середній заробіток за всі робочі дні по графіку, встановленому за основним місцем роботи періоду відрядження.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Облік робочого часу водіїв здійснювався на основі табеля обліку робочого часу, шляхового листа і інших документів (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 16 серпня 1977 р. N 255/16 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автомобілів").

Середній заробіток для оплати за час відрядження обчислювався відповідно до постанови НКП СРСР від 02.04.30 р. "Про середній заробіток і оплату за неповний місяць" і Основних положень по обліку праці та заробітної плати у промисловості і будівництві, затверджених Держкомпраці СРСР, Мінфіном СРСР, ЦСУ СРСР 27.04.73 р.

Відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. N 1497-378 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 6 січня 1988 р. N 12-р) після 1 березня 1988 р. оплата праці осіб, відряджених підприємствами для виконання робіт у зоні ЧАЕС, провадилась у одинарному розмірі тарифної ставки (посадового окладу) і лише у виняткових випадках і на нетривалий термін, на об'єктах, перелік яких погоджувався з Виробничим об'єднанням "Комбінат", - у двократному розмірі понад збережений середній заробіток (лист Міненерго СРСР і Мінатоменерго СРСР, погоджений з галузевим ЦК профспілок від 05.05.88 року).

Працівникам підприємств, організацій і установ, які були відряджені для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганню забруднення навколишнього середовища, а також переведеним у штат ЧАЕС і інших підприємств, нарахування заробітної плати провадилося за місцем відрядження. Таким працівникам надавалась довідка в розрізі видів нарахувань у двох екземплярах, один із яких направлявся в бухгалтерію підприємства, яке відряджало працівника, для відображення по обліку заробітної плати. Відповідно до пункту 18 Тимчасового порядку оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганні забрудненню навколишнього середовища, відрядженому працівнику надавалась (в руки) також довідок установленого зразка про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для надання йому пільг по пенсійному забезпеченню і додатковій відпустці. Сума нарахованої заробітної плати перераховувалась на розрахунковий рахунок підприємств, які командирували зазначених працівників.

Середньомісячна заробітна плата, що зберігалась за працівником за період службового відрядження за його основним місцем роботи, нараховувалась і виплачувалась, відповідно до чинного законодавства, за рахунок коштів підприємства.

Відповідно до Інструкції про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби в запасі (п. 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22 квітня 1982 р. N 95/4-132, за робітниками, службовцями і колгоспниками, призваними на збори, зберігався середній заробіток як по основній, так і по суміщуваній роботі за весь час зборів, включаючи час в дорозі до військової частини і назад та посада (робота).

Згідно п. б розпорядження Ради Міністрів СРСР «Про оплату праці військовослужбовців - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС» № 1031 рс від 23 травня 1986 року на військовозобов'язаних, призваних на збори і безпосередньо зайнятих на роботах з ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції поширюється порядок оплати праці і виплати одноразової винагороди за місцем постійної роботи, передбаченої для робочих та службовців, що виконують такі роботи.

Враховуючи, що в ході судового розгляду справи, знайшов підтвердження факт виконання позивачем робіт протягом 84 годин, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відсутності здійснення відповідачем оплати середнього заробітку під час відрядження позивача, відповідно до вимог діючого на час виконання робіт законодавства, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із звільненням позивача від сплати судових витрат відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України при зверненні до суду, з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Відповідно до ст. 66 Закону СРСР «Про загальний військовий обов'язок», ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 130, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноармійської центральної районної лікарні, третя особа Управління пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Красноармійську центральну районну лікарню ЄДРПОУ 01990884 нарахувати ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, середню заробітну плату за період знаходження у службовому відрядженні в Поліському районі Київської області в с. Кливни для робіт в зоні відчуження з метою ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 03.06.1986 року по 10.06.1986 року.

Стягнути з Красноармійської центральної районної лікарні ЄДРПОУ 01990884 на користь держави судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.О. Коваленко