Постанова № 32958076, 09.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2013 року Справа № 812/6092/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Лагутіна А. А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.;

за участю представників сторін:

від позивача: Ємельяненко А.В. (довіреність № 04-05/4-04 від 02.01.2013 року, працює: провідний юрисконсульт відділу правової роботи),

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 299287,90 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2013 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» (далі - Відповідач), у якому зазначив, що відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ, п. 8 Постанови КМУ від 03.05.1995 року № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. При цьому, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, установлюється норматив зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

У порушення зазначеної норми Закону відповідач не працевлаштував необхідну кількість інвалідів у 2012 році. Так, з необхідної кількості інвалідів, розрахованої виходячи з 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік замість 25 інвалідів було працевлаштовані лише 15.

Сума розрахованої адміністративно-господарської санкції за нестворене робоче місце для інваліда за 2012 рік склала 294284,80 грн. Вказану санкцію відповідач повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2012 року, однак не зробив цього.

Розмір пені в сумі 5003,10 грн. підтверджується розрахунком позову на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій.

Позивач просив суд стягнути з відповідача несплачену адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у 2012 році у розмірі 294284,80 грн. та пеню за прострочення терміну сплати санкції у розмірі 5003,10 грн., а всього - 299287,90 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача остаточну несплачену суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 144284,80 грн. та суму пені у розмірі 6056,88 грн. на загальну суму 150341,68 грн. (аркуш справи 36).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач має середньооблікову кількість штатних працівників у кількості 625 осіб, норматив створення місць для інвалідів - 25, фактично у 2012 році були працевлаштовані 15 інвалідів. Середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 29428,48 грн., що підтверджується розрахунком суми уточненого позову (аркуш справи 37).

Адміністративно-господарська санкція та факт відсутності створеного робочого місця для 15 інвалідів визначені відповідачем самостійно у звіті форми 10-ПІ за 2012 рік (аркуш справи 6).

Крім того, довідкою від 17.05.2013 року №1/07-2361 Луганський міський центр зайнятості повідомив позивача, що товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» не звітував до центру зайнятості з приводу наявності вакансій для інвалідів (аркуші справи 7-11).

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі - Закон № 875)підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Обов'язок подання звітів про інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості за місцем реєстрації організації як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, передбачено також п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Прядок), затвердженого Постановою КМУ від 31.01.2007р. № 70.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно ст.20 Закону № 875 підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

За змістом норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством місць та умов праці для інвалідів з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без здійснення підприємством усіх існуючих заходів для працевлаштування інвалідів, визначених у Законі № 875.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст. 218 ГК України). Частиною 2 ст. 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про не виконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких базуються її вимоги або заперечення.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідачем не вжиті всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, а також те, що відповідач зазначивши в формі 10-ПІ фінансову санкцію фактично визнав позов, та факт відсутності десяти робочих місць для інвалідів у 2012 році, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 17, 18, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій у загальному розмірі 150341,68 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський машинобудівний завод імені О.Я.Пархоменка» (91055, м. Луганськ, вул. Залізнична, 8, код ЄДРПОУ 05763731, МФО 304007, р\р 22600815670 ЛОД ОАО «Райффайзен Банк Аваль») на користь державного бюджету України в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Державний бюджет Артемівського району м. Луганська, р\р 31211230700003 в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код 37991503, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції у розмірі 144284,80 грн.(сто сорок чотири тисячі двісті вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок), та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6056,88 грн.(шість тисяч п'ятдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок),а всього 150341,68 грн.(сто п'ятдесят тисяч триста сорок одна гривня шістдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 13 серпня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін