Ухвала суду № 32956707, 06.08.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

06.08.2013 року

Справа № 127/17053/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Борисюк І. Е.,

за участю: секретаря Козлової Н. О.,

заявника ОСОБА_1,

представників заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Заява мотивована тим, що з 19.03.2013 року на виконанні Вишенського відділу ДВС ВМУЮ перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 212/10625/2012, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 14.03.2013 року. Добровільно боржником рішення суду не виконано і виконати його не можливо через відсутність у боржника майна та грошових коштів. Однак при цьому боржник є власником корпоративних прав ПП «СК-Баскет». Боржнику належить ? частка статутного капіталу, а ? - ОСОБА_1

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення від 24.01.2013 року по справі № 212/10625/2012 шляхом звернення стягнення на ? частку статутного капіталу ПП «СК - Баскет» на суму 225 000, 00 гривень та передачі ОСОБА_1 у власність і залишення без змін рішення суду в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в сумі 81 220,00 гривень боргу та 3 062, 20 гривень судового збору

В судовому засіданні заявник та її представники заяву підтримали і просили задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в ній.

Боржник та державний виконавець в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомили.

Згідно ст. 373 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення у десятиденний строк в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи думку заявника та її представників суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність боржника та державного виконавця.

Суд заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, виходячи з наступного.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013 року по цивільній справі № 212/10625/2012 було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 306 220, 48 гривень та судовий збір в сумі 3 062,20 гривень.

19.03.2013 року заступником начальника Вишенського ВДВС ВМУЮ Вишарем А. Ю. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 212/1062/2012, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 14.03.2013 року.

Згідно ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Примусове виконання рішень в Україні покладено на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Закону України «Про виконавче провадження». Державною виконавчою службою, крім інших, виконуються також рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах.

Саме завданням державної виконавчої служби, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

У п. 10 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу і порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Судом не встановлено виняткових випадків, які б мали місце і були б підставою для встановлення способу і порядок виконання рішення суду в тому порядку, який просить заявник.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суду не надано доказів того, що саме утруднює або робить неможливим вчинення дій державним виконавцем щодо виконання стягнення коштів з боржника як визначив суд.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013 року по цивільній справі № 212/10625/2012 набуло законної сили, тому змінити це рішення є неможливим.

Згідно ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судове рішення є обов'язковим до виконання на всій території України і виконується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, суд приходить до висновку, що задовольнивши заяву, буде змінено не спосіб і порядок виконання рішення суду, а змінено фактично зміст рішення суду по суті, яке набуло законної сили, оскільки предметом спору у цивільній справі, рішення за якою залишається не виконаним, були грошові кошти, а за даною заявою - корпоративні права, що суперечить суті судового рішення та положенням ст. 373 ЦПК України.

Окрім того, судом звернуто увагу на те, що статутний капітал ПП «СК-Баскет» було підтверджено на момент оформлення спадщини довідкою, виданою арбітражним керуючим (ліквідатором приватного підприємства) Морозовим М. В. 25.01.2013 року за № 173/13, що вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом. Доказів того, що підприємство на даний час є зареєстрованим і діяльність його не припинена суду не надано. Також, моментом виникнення корпоративних відносин є особливий факт - реєстрація. У відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» внесення змін до статуту, зокрема, щодо складу засновників, підлягає державній реєстрації. Заявником же надано суду статут приватного підприємства, де засновником зазначено спадкодавця - ОСОБА_7 Право власності на частку в статутному фонді має бути підтверджено статутом підприємства. Також, заявником визначено вартість ? частки статутного фонду підприємства, виходячи з його розміру, однак не враховано, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства і, відповідно, на які претендує засновник (учасник) підприємства, а в даному випадку заявник, які також мають вартість.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на ? частку статутного капіталу ПП «СК - Баскет» на суму 225 000, 00 гривень та передачі ОСОБА_1 у власність і залишення без змін рішення суду в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в сумі 81 220,00 гривень боргу та 3 062, 20 гривень судового збору є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну виконавчу службу», ст.ст. 57-60, 208-210, 212, 373 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.01.2013 року по цивільній справі № 212/10625/2012 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: