Постанова № 32955053, 13.08.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р.Справа № 916/638/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Головея В.М.,

суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання: Шкрабак О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Тарановський Д.С. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмаш-М"

на рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р.

у справі № 916/638/13

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмаш-М"

до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про визнання недійсним договору оренди

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Представником відповідача в судовому засіданні не було заявлено клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмаш-М" (далі - ТОВ „Будмаш-М", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент, відповідач) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №15/72 від 01.08.2002р., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна,3, укладеного між ТОВ "ПЛІС" та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, та про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 28.07.2007р. до договору оренди, укладеної між ТОВ "Будмаш-М" та Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Позов обґрунтований тим, що господарським судом Одеської області розглядається справа №916/414/13-г за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Департаменту до ФОП Сенько М.В., ТОВ "Будмаш-М" про визнання недійсним договору суборенди та виселення з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна,3. В ході розгляду даної справи ТОВ "Будмаш-М" стали відомі обставини, які свідчать про невідповідність вимогам закону договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. та додаткової угоди №2 від 28.07.2007р. до зазначеного договору, зокрема, щодо відсутності реєстрації у Одеської міської ради права власності на спірний об'єкт, про що свідчать відомості КП "ОМБТІ та РОН". Також, дана обставина вбачається із листа Управління архітектури та містобудування ОМР №01-15/914 від 12.02.2013р., в якому зазначено, що вихідні дані на проектування спірного приміщення не видавались та проектна документація не погоджувалась. Відомості Одеської дирекції Українського державного підприємтсва "Укрпошта" свідчать, що довідка на резервування вільного номеру за адресою вул. Будівельна,3, не надавалась. Департамент у листі №01-13/408 від 23.01.2013р. як на підставу наявності права комунальної власності послалось на рішення виконкому ОМР №234 від 29.06.2005р., прийняте на підставі службової записки Представництва по УКВ ОМР, тоді як, спірний правочин укладено 01.08.2002р.

Не погоджуючись з позовом, 01.04.2013р. відповідач до господарського суду надав відзив на позов та 19.04.2013р., 04.06.2013 надав до суду додаткові письмові пояснення, в яких вказав на обізнаність позивача із відсутністю реєстрації об'єкта оренди ще з 28.09.2009р., про що вказано у судових рішеннях по справі №№20-34-30/333-07-9066. Також, відповідач зазначив, що приміщення, орендоване позивачем за спірним правочином, є комунальною власністю згідно Постанови КМУ від 05.11.1991р. №311, рішення Одеської облради №266-ХХI від 25.11.1991р., з огляду ще й на те, що на момент прийняття вказаних постанови та рішення діючий на той час ЦК УРСР не передбачав обов'язкової державної реєстрації права власності при здійснені правочинів. Після набуття чинності ЦК України виконком ОМР ухвалив рішення про проведення КП "ОМБТІ та РОН" інвентаризації із оформлення права власності на вказане приміщення, однак, ТОВ "Будмаш-М" перешкоджає доступу працівників БТІ для проведення технічної інвентаризації. При цьому, зазначає, що згідно пп.15 п.27 „Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності є, зокрема, відповідне рішення власника майна або уповноваженого ним органу, з підстав чого територіальна громада м. Одеси набула права власності на об'єкт оренди з 25.11.1991р. З огляду на припинення дії спірного договору 28.09.2007р. ДКВ ОМР вважає відсутніми підстави для визнання його недійсним.

Крім цього, відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, який розпочався з дати укладення правочину 01.08.2002р. та сплинув 01.08.2005р.

Позивач в процесі розгляду справи господарським судом надав заяви про уточнення позовних вимог та заперечення відзив від 10.04.2013р. та 15.05.2013р. в яких зазначив, що перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, який був чинним на момент укладення спірного правочину і до 01.01.2013р., не містить такого правовстановлювального документу як рішення виконкому органу місцевого самоврядування. Позивач вважає, що об'єкт оренди по спірним договорам є новоствореним майном, безхазяйним майном, право комунальної власності на яке отримано ОМР у встановленому законом порядку, але на момент укладення спірного договору у ОМР не було права власності на це майно, а у орендодавця, як органу управління майном територіальної громади, не було права розпоряджатись вказаним майном, як не було такого і на момент укладення спірної додаткової угоди №2. Крім цього, позивач вказує на те, що не є підтвердженням наявності права власності на спірну будівлю Постанова КМУ від 05.11.1991р. №311, рішення Одеської облради №266-ХХI від 25.11.1991р., оскільки в них не зазначено будівлю по вул.Будівельна,3. Позивач також заперечує проти застосування строку позовної давності, оскільки про відсутність у орендодавця права власності на об'єкт оренди позивачу стало відомо лише в лютому 2013р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2013р. у справі №916/638/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Малярчук І.А., суддів: Меденцева П.А. та Никифорчука М.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивачем не доведено вимоги наведені в позовній заяві.

Не погоджуючись з даним рішенням ТОВ „Будмаш-М" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач вказує, що господарським судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи. Посилається на те, що у Одеської міської ради, на момент укладення договору оренди № 15/72 від 01.08.2002 року не було права власності на нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, а у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеською міської ради, як органу, створеного для управління майном територіальної громади м. Одеси відповідно не було повноважень щодо розпорядження вказаним нерухомим майном при укладанні договору оренди № 15/72 від 01.08.2002 р. з ТОВ „ПЛІС" та Додаткової угоди № 2 від 28.07.2007 року з ТОВ „Будмаш-М".

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

13.08.2013р. до початку судового засідання через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Будмаш-М" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із участю його представника в іншому судовому процесі.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

Так, в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Доводи позивача щодо неможливості з'явитися у судове засідання у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника апеляційним господарським судом відхиляються, оскільки позивачем у справі є юридична особа.

Відповідно до положень ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Також, господарський суд враховує, що позивач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Крім цього, в супереч приписам ст. 33 ГПК України до заяви (клопотання) про відкладення розгляду справи, позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили участь його представника в судовому засіданні в апеляційному суді Одеської області по кримінальній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.08.2013р. надав усні пояснення, проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2002р. між Представництвом по УКВ ОМР (орендодавець) та ТОВ Фірмою "ПЛІС", правонаступником якого є ТОВ "Будмаш-М", (орендар) було укладено договір №15/72, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Будівельна,3, перший поверх, площею 511,7 кв.м., під столярні цехи. Строк дії договору з 01.08.2002р. по 07.12.2008р. Приміщення в оренду передається на підставі акту приймання-передачі (п.п.1.1., 1.2., 3.4. договору).

28.03.2007р. між ТОВ "Будмаш-М" та Представництвом по УКВ ОМР було укладено додаткове погодження №2, згідно з яким сторони визначили строк дії договору №15/72 від 01.08.2002р. до 28.09.2007р.

Листом №01-13/11072 від 16.10.2007р. орендодавець повідомив орендаря, що договір №15/72 від 01.08.2002р. на новий термін продовжуватись не буде, а також виклав вимогу про повернення об'єкта оренди власнику.

Відповідно до Статуту ТОВ "Будмаш-М", зареєстрованого державним реєстратором Біляївської райдержадміністрації Одеської області 06.10.2006р. у новій редакції, ТОВ "Будмаш-М" є правонаступником ТОВ Фірма "ПЛІС".

Рішенням ОМР №273-VI від 31.01.2011р. "Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату ОМР та її виконавчих органів" змінено назву Представництва по УКВ ОМР на ДКВ ОМР. Відповідно до Положення про ДКВ ОМР, зареєстрованого державним реєстратором виконкому ОМР 02.03.2011р., ДКВ є правонаступником Представництва по УКВ ОМР.

Згідно листа ДКВ ОМР №101/13/408 від 23.01.2013р. спірний договір припинив свою дію 28.09.2007р. у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, що підтверджено рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2009р. №20-34-30/333-07-9066, яким також зобов'язано ТОВ "Будмаш-М" звільнити об'єкт оренди, чого останнім зроблено не було.

Крім того, як на підставу наявності права власності на об'єкт оренди ДКВ ОМР послалось на рішення виконкому ОМР №234 від 29.06.2005р. "Про реєстрацію об'єктів комунальної власності", яким зобов'язано КП "ОМБТІ та РОН" провести інвентаризацію об'єктів нежитлового фонду комунальної власності, зокрема, приміщень першого поверху, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна,3, оформити та видати ОМР свідоцтво про право власності та зареєструвати об'єкт за ОМР.

Із листа Управління архітектури та містобудування №01-15/914 від 12.02.2013р. вбачається, що вихідні дані на проектування нежитлового приміщення за вищевказаною адресою не видавались, проектна документація не погоджувалась.

Згідно листа Малиновської райадміністрації №0512/01-20 від 12.02.2013р. житловий будинок із прибудовою, розташований по вул. Будівельній, 3, у м. Одесі, було прийнято до експлуатації на підставі розпорядження Малиновської райадміністрації №820 від 29.07.2003р. "Про прийняття до експлуатації житлового будинку з прибудовою за адресою: вул. Будівельна,3", яким затверджено акт районної міжвідомчої комісії від 09.07.2003р. про прийняття до експлуатації споруд за даною адресою, прийнято до експлуатації житловий будинок літ. "Вв" загальною площею 30,7кв.м., в т.ч. житловою площею - 14,3кв.м., зобов'язано КП "ОМБТІ та РОН" видати Молчановій О.О. свідоцтво про право приватної власності на вказаний житловий будинок, зобов'язано Молчанову О.О. переоформити документи на право користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку.

Надані державним реєстратором на запит суду Інформаційні довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №№2972776, 2971685 від 26.04.2013р., №3779642 від 22.05.2013р., №1537013 від 22.03.2013р., №4398747 від 04.06.2013р. свідчать про те, що домоволодіння по вул.Будівельна,3, зареєстровано на праві власності за громадянами Клєутіним А.В., Ганічевою Б.А., Малькіним М.В., Гаврилиця А.В., Грищенко О., як житловий об'єкт, відомості про інші речові права, зокрема, реєстрація по об`єкту нежитлового фонду, відсутні.

Як вбачається із листа ОД УДППЗ "Укрпошта" №07-31-457 від 14.02.2013р. довідка на резервування вільного номеру за адресою: вул. Будівельна,3, не надавалась.

Згідно поданої до справи копії постанови Другого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ від 23.09.2009р. №В-3/780 наказ господарського суду від 29.05.2009р. у справі №20-34-30/333-07-9066 повернуто стягувачу, оскільки 08.09.2009р. з виходом на місце за адресою, вказаною у наказі встановлено, що там розташований житловий будинок, боржника ТОВ "Будмаш-М" не виявлено.

Між тим, письмові пояснення відповідача від 04.06.2013р. за вх.№17209/13 та додана до них копія витягу з топографічних карт Ленінського району м. Одеси у редакції 1998р. вказують на те, що не житлові приміщення першого поверху, загальною площею 511,7кв.м., розташовані за адресою: вул. Будівельна,3, мають статуси жилих та нежилих приміщень, таким чином, твердження позивача проте, що статус спірних приміщень є цілком жилим не відповідає дійсності.

Відповідач посилається на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2009 р. по справі № 20-34-30/333-07-9066 яке набрало законної сили та є чинним і не скасовано, було досліджено, що нежитлове приміщення першого поверху; загальною площею 511,7м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Спірне приміщення належить на праві комунальної власності на підставі постанови КМУ від 05.11.1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» та рішення Одеської обласної ради народних депутатів «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області» від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ де зазначено, що весь житловий та нежитловий фонд переходить до комунальної власності.

Цивільний кодекс УРСР, який діяв до 01.01.2004 р. не передбачав обов'язкової державної реєстрації права власності при здійсненні правочинів. Після набуття чинності Цивільним кодексом України виконавчий комітет Одеської міської ради ухвалив рішення від 29.06.2005 р. № 234, яким зобов'язав КП «ОМБТІ та РОН» провести технічну інвентаризацію та видати свідоцтво про право власності, проте ТОВ «Будмаш-М» своїми діями перешкоджає доступу працівникам КП «ОМБТІ та РОН» для проведення технічної інвентаризації.

Відповідно до п.п. 15 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (діє з 01.01.2013 р.) документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність. Таким чином територіальна громада м. Одеси, в особі Одеської міської ради набула права власності 25.11.1991 р. яке діє по сьогодні.

Як свідчать у сукупності вище проаналізовані докази та встановлені судом факти, орендоване за спірним договором приміщення, належало на праві власності територіальній громаді м. Одеси з 1991р., однак, зареєстроване не було, оскільки чинне на той момент законодавство такої реєстрації не вимагало. При цьому, права власника щодо управління цим майном були делеговані Представництву по УКВ ОМР, яке правомірно уклало із дотриманням наявних у нього повноважень договір №15/72 від 01.08.2002р., протилежного позивач суду не довів.

При цьому слід зазначити, що тягар по доказуванню вищевказаних обставин згідно приписів ст. 33 ГПК України покладено в даному випадку на позивача.

Однак з матеріалів справи вбачається, що позивач у порушення приписів ст. 33 ГПК України не надав ані суду першої інстанції, ані господарському суду апеляційної інстанції будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували зазначені в апеляційній скарзі обставини.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2013 р. по справі №916/638/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.08.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.