Постанова № 329546, 11.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.06 р. Справа № 7/324а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання Волобуєва А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк

До відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

Про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/25054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р.

За участю:

представника позивача: Білик М.Ю., представник за довіреністю

від відповідача: Радченко А.В., представник за довіреністю

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/25054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені безпідставно, оскільки встановлені в ході перевірки податковим органом недоліки в заповненні накладних позивача не робить їх недійсними, та не може свідчити про їх неприпустимість в якості доказів, і не позбавляє позивача права включити ПДВ по цим податковим накладним до складу податкового кредиту.

Судом досліджені копії наступних документів, наданих позивачем в обґрунтування своїх вимог: акт перевірки № 80/15-16-23/5/32036829 від 24.02.2006 р., податкове повідомлення-рішення № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/26054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р., скарга № 4/78 від 10.04.2006 р., № 5/71 від 10.05.2006 р., № 7/204 від 13.07.2006 р., рішення № 11614/10/31-013 від 28.04.2006 р., № 6790/10/25-013-5 від 17.05.2006 р., № 9067/10/25-013-5 від 03.07.2006 р., № 8040/6/25-0115 від 24.07.2006 р., № 10191/6/25-0115 від 12.09.2006 р., протокол № 25 від 10.04.2006 р., постанова Ворошиловського районного суду від 11.05.2006 р. по справі № 3-3116/06, свідоцтво про державну реєстрацію.

На виконання вимоги ухвали господарського суду Донецької області від 21.11.2006 р. позивачем були надані документи на підтвердження того, що господарські операції, по яких виписані податкові накладні з помилками, здійснені фактично. Зокрема, лист ДП “ДЦ-Донецьк” № 0712/06-01 від 07.12.2006 р., реєстр отриманих та виданих податкових накладних № 8 за листопад 2005 р., лист ДП “Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” № 1554 від 29.11.2006 р., витяг з реєстру виданих податкових накладних, платіжне доручення № 1557 від 08.12.2005 р., витяг з банківської виписки за 08.12.2005 р., податкова декларація ТОВ “Дистребьютор-ЦЕНТР” за листопад 2005 р., податкова накладна № 2806 від 01.11.2005 р., видаткова накладна № 35842 від 01.11.2005 р., рахунок-фактура № 59333 від 01.11.2005 р., платіжне доручення № 13156 від 15.11.2006 р., податкова накладна № 18 від 09.11.2005 р., платіжне доручення № 6700 від 01.12.2005 р., акт приймання виконаних робіт від 30.11.2005 р., рахунок-фактура № СФ-0000023 від 24.11.2005 р., податкова накладна № 17 від 02.11.2005 р., акт приймання виконаних робіт від 30.11.2005 р., рахунок-фактура № СФ-0000025 від 29.11.2005 р., платіжне доручення № 6699 від 01.12.2005 р., податкова накладна № 5847 від 01.11.2005 р., платіжне доручення № 629 від 01.11.2005 р., акт виконаних робіт № 40180446 від 16.11.2005 р., рахунок № 40180446 від 26.10.2005 р.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що оспорювані повідомлення-рішення були винесені на підставі акту перевірки, яким були встановлені порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого підприємством в 2005 р. було завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 2 751, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.12.2005 р. по 14.12.2005 р. За результатами перевірки було складено акт № 80/15-16-23/5/32036829 від 22.03.2006 р., в якому, окрім інших, були встановлені порушення норм чинного законодавства, зокрема п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено повідомлення-рішення № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., яким було зменшено суму бюджетного відшкодування на 2 751, 00 грн.

При прийнятті зазначеного рішення, відповідач керувався п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Повідомлення-рішення № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Однак рішенням Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 11614/10/31-013 від 28.04.2006 р. у задоволенні скарги було відмовлено.

За результатами розгляду скарги на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” було спрямовано податкове повідомлення-рішення № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., яким також було встановлено зменшення суми бюджетного відшкодування на 2 751, 00 грн.

Зазначене повідомлення та рішення відповідача № 11614/10/31-013 від 28.04.2006 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги № 5/71 від 10.05.2006 р. до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, однак в задоволенні зазначеної скарги було відмовлено, про що винесено рішення № 9067/10/25-013-5 від 03.077.2006 р. За результатами розгляду скарги № 5/71 податковим органом було винесено повідомлення-рішення № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., яке дублює попередні повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування на 2 751, 00 грн.

Не погодившись з винесеними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк подало до Державної податкової адміністрації України скаргу № 7/204 від 13.07.2006 р. Рішенням № 10191/6/25-0115 від 12.09.2006 р. ДПА України залишила зазначену скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р. без змін. На адресу позивача було спрямоване податкове повідомлення-рішення № 000026823/3/26054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р.

Позовною вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк є визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/25054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Пунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” забороняється включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було встановлено, що позивачем неправомірно включені до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які виписані з порушенням порядку, встановленого законодавством про ПДВ, а саме: в податковій накладній № 5847 від 01.11.2005 р. в графі “місцезнаходження” покупця не було вказано назву вулиці та номер будинку, в податковій накладній № 2806 від 01.11.2005 р. в графі “місцезнаходження” покупця не було вказано назву міста, в податкових накладних № 17 від 02.11.2005 р., № 18 від 02.11.2005 р. в графі “місцезнаходження” покупця було невірно вказано назву вулиці.

Вимоги до змісту податкової накладної визначені п.п. 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 цього ж закону, відповідно до якого вона має містити певні реквізити, а саме порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж та, що зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Зазначена обставина в цій справі відсутня.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем на підставі висновку про недійсність податкових накладних, за якими Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Однак, законодавчими актами України не передбачено право державних податкових органів визнавати ті чи інші документи недійсними, або визначати умови, за яких документи вважаються недійсними.

Як вбачається з акту перевірки, підставою висновків про завищення позивачем податкового кредиту стало виключно його формування за накладними з відповідними недоліками. Факти проведення позивачем господарських операцій, їх належність, обґрунтованість визначення у спірних податкових накладних відповідних сум ПДВ податковим органом не враховувалися.

Суд вважає, що невірне зазначення у графі “місцезнаходження покупця” найменування міста, найменування вулиці або номеру будинку не робить ці накладні недійсними, не свідчить про їх неналежність і не допустимість в якості доказів, та не позбавляє права позивача на включення податку на додану вартість за цими накладними до складу податкового кредиту.

Дослідження спірних податкових накладних у судовому засіданні свідчить про те, що на їх підставі цілком можливо ідентифікувати контрагентів позивача, достовірно визначити господарські операції, їх суми та суми ПДВ, що підлягали сплаті позивачем своїм контрагентам.

До того ж, згідно наданих суду документів позивач сплатив податок на додану вартість разом з вартістю придбаних товарів та послуг. Сплачені суми податку на додану вартість були включені до податкових зобов’язань та сплачені до бюджету контрагентами позивача. Відповідач такі факти не спростував.

Таким чином, накладні були видані по реальнім господарським операціям, що відбулися між позивачем та його контрагентами, тому виявлені в накладних помилки не призвели до втрат бюджету.

Позивач належними доказами підтвердив своє право на податковий кредит.

Згідно ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів безпідставності формування податкового кредиту з ПДВ, недостовірності проведених позивачем господарських операцій, несплати відповідних сум ПДВ відповідачем суду не надано.

Встановлені судом обставини свідчать про неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/25054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 2 751, 00 грн., прийнятих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

Керуючись, ст. 67 Конституції України, ст. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. ст. 11, 71, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/25054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р., щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 2 751, 00 грн., прийнятих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку № 0000260823/0/8771/10/15-16-23/5 від 31.03.2006 р., № 0000260823/1/11836/10/15-16-23/5 від 03.05.2006 р., № 0000260823/2/19296/10/15-16-23/5 від 14.07.2006 р., № 000026823/3/25054/10/15-16-23/5 від 20.09.2006 р., про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Леман-Україна” м. Донецьк суми бюджетного відшкодування на 2 751, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Сторонам у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 18.12.2006 р.

Суддя Малашкевич С.А.