Постанова № 32953262, 07.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2013 року Справа № 812/5978/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Колесніковій Я.А.

п присутності сторін:

від позивача: Литвиненко С.М.,довіреність № 54/10-12-20/028 від 22.07.2013

від відповідача: Гераськіна О.А., довіреність № 03/5-190

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 389 434,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 389 434,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Луганськвугілля» зареєстроване в Управлінні державної реєстрації та міського реєстру м. Луганська 09.04.2003 за №25370169Ю0043256 та має в своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська». ВП «Шахта «Лутугинська» зареєстрований в ДПІ в Лутугинському районі як платник податків.

Станом на 14.06.2013 року ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська» має податковий борг з плати за користування надрами в сумі 389 434,59 грн., який склався з основного зобов'язання у сумі 346 731,49 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 42 703,10 грн.

Основне зобов'язання у загальній сумі 346 731,49 грн. виникло на підставі наступних документів:

- 96 433,28 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 09.08.2012 року № 7485 за ІІ квартал 2012 року, термін сплати 19.08.2012 року;

- 109 719,20 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 09.11.2012 року № 9070152628 за ІІІ квартал 2012 року, термін сплати 19.11.2012 року;

- 75 612,42 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 11.02.2013 року № 9086026566 за ІV квартал 2012 року, термін сплати 19.02.2013 року;

- 64 966,59 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 13.05.2013 року № 9026173191 за І квартал 2013 року, термін сплати 20.05.2013 року.

Сума боргу зі сплати штрафної (фінансової) санкції, визначена податковим органом відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України за затримку граничних термінів сплати грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у загальній сумі 42 703,10 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 року № 0004851501, термін сплати 16.12.2012 року.

За таких підстав позивач просив стягнути з ДП «Луганськвугілля» податковий борг в сумі 389 434,59 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив суду, що ДП «Луганськвугілля» є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, в зв'язку з цим вважаємо, що заборгованість утворилася з об'єктивних причин. За підприємством дійсно існує податковий борг з плати за користування надрами на загальну суму 389 434,59 грн. У зв'язку зі складним фінансовим становищем підприємства, просив суд розстрочити стягнення з розрахункових рахунків ДП «Луганськвугілля» в рахунок погашення податкового боргу з плати за користування надрами у сумі 389 434,59 грн. строком на 36 шляхом сплати податкового боргу з вересня 2013 року по липень 2016 року включно по 10 817,62 грн. щомісяця та у серпні 2016 року - 10 817,89 грн.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення сплати податкового боргу згідно наданого графіка.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідач Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване 09.04.2003 Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 25370169Ю0043256 (а. с. 5).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.09.2011 як філія без права юридичної особи (а. с. 11) та перебуває на обліку в ДПІ у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за користування надрами.

Відповідно до ст. 262 ПК України плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Згідно з п. п. 263.1.1. п. 263.1. ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Згідно з п. п. 263.2.1. п. 263.2. ст. 263 ПК України об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені п.263.9. ст. 263 ПК України.

Відповідно до п. п. 263.11.1. п.263.11 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. (п. п. 263.13.1. п.263.13 ст. 263 ПК України)

Судом встановлено, що станом на 14.06.2013 року ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Лутугинська» має податковий борг з плати за користування надрами в сумі 389 434,59 грн., який склався з основного зобов'язання у сумі 346 731,49 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 42 703,10 грн.

Основне зобов'язання у загальній сумі 346 731,49 грн. виникло на підставі наступних документів:

- 96 433,28 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 09.08.2012 року № 7485 за ІІ квартал 2012 року, термін сплати 19.08.2012 року (а. с. 26-27);

- 109 719,20 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 09.11.2012 року № 9070152628 за ІІІ квартал 2012 року, термін сплати 19.11.2012 року (а. с. 28-29);

- 75 612,42 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 11.02.2013 року № 9086026566 за ІV квартал 2012 року, термін сплати 19.02.2013 року (а. с. 30-32);

- 64 966,59 грн. - згідно податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобудування корисних копалин від 13.05.2013 року № 9026173191 за І квартал 2013 року, термін сплати 20.05.2013 року (а. с. 33-35).

Сума боргу зі сплати штрафної (фінансової) санкції, визначена податковим органом відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України за затримку граничних термінів сплати грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у загальній сумі 42 703,10 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 06.12.2012 року № 0004851501, термін сплати 16.12.2012 року (а. с.38).

Заборгованість з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 389 434,59 грн., яка рахується за відповідачем також підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181, який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 розділу ІІ Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 05.08.2004 року №1/72, яка була отримана уповноважено особою відповідача 16.08.2004 року.

Також, позивачем на адресу відповідача було направлено другу податкову вимогу № 2/86 від 27.09.2004 року, яка була отримана уповноважено особою відповідача 05.10.2004 року.

Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Оскільки перша податкова вимога від 05.08.2004 року №1/72, друга податкова вимога від 27.09.2004 року № 2/86 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

У судовому засіданні представником відповідача заявлене клопотання про встановлення порядку виконання судового рішення. Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) сторона виконавчого провадження може звернутися до суду першої інстанції, що видав виконавчий лист, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим судом способом.

Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти розстрочення податкового боргу та зважаючи на важке фінансове становище відповідача та значну суму податкового боргу, суд вважає за можливе розстрочити стягнення з розрахункових рахунків ДП «Луганськвугілля» податкового боргу з плати за користування надрами у сумі 389 434,59 грн. строком на 36 місяців, шляхом сплати податкового боргу з вересня 2013 року по липень 2016 року включно по 10 817,62 грн. щомісяця та у серпні 2016 року - 10 817,89 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12 серпня 2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 389 434,59 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (і.к. 32473323, вул. Лермонтова, 1-в, м. Луганськ, 91000) кошти в сумі 389 434,59 грн. (триста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири грн. 59 коп.) за податковим боргом з плати користування надрами, з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» податкового боргу з плати користування надрами за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих платника податків в сумі 389 434,59 грн. (триста вісімдесят дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири грн. 59 коп.) строком на тридцять шість місяців, шляхом сплати податкового боргу з вересня 2013 року по липень 2016 року включно по 10 817,62 грн. (десять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 62 коп.) щомісяця та у серпні 2016 року - 10 817,89 грн. (десять тисяч вісімсот сімнадцять грн. 89 коп.).

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області внести відповідні зміни в картку особового рахунку платника податків - Державного підприємства «Луганськвугілля».

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 12 серпня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна