Постанова № 32953110, 01.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 серпня 2013 р. № 820/5779/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Маренич Т.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області до Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області щодо повернення виконавчого документа - вимоги про сплату боргу №Ф-587 У, винесеної Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області 04.05.2012р. та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ( ВП № 34933137) від 18.06.2013року;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області вжити в повному обсязі передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання виконавчого документа - вимоги про сплату боргу № Ф-587 від 04.05.2012р. щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1792,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.07.2013 р. на адресу Управління ПФУ в Куп'янському районі Харківської області надійшла спірна постанова від 18.06.2013р. про повернення виконавчого документу стягувачу, а саме: вимоги про сплату боргу №Ф-587 У від 04.05.2012р., якою стягнуто з ФО-П ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1792,80грн. Позивач вважає, що вказана постанова винесена відповідачем з порушенням ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", якою встановлений вичерпний перелік підстав по поверненню виконавчих документів, та стверджує, що дії відповідача по поверненню виконавчого документа порушили права Управління як стягувача. На думку позивача, державний виконавець не вжив достатніх заходів для розшуку майна боржника для примусового виконання рішення. За таких підстав, позивач просить суд прийняти рішення на користь Управління ПФУ в Куп'янському районі Харківської області.

Представник позивача - Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України (а.с.4), просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України, надав суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу без його участі. (а.с.22)

У письмових запереченнях на позов відповідач (а.с.40-42) вказав, що не погоджується з доводами позову, оскільки державним виконавцем відділу були здійснені всі необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення (виконавчого документу) у спосіб і порядок, визначені чинним законодавством. Відповідач стверджує, що зазначені в позові факти стосовно бездіяльності державного виконавця та не звернення останнього до суду з подання про постановлення вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, з метою встановлення майна чи коштів, є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до закону з таким поданням державний виконавець звертається до суду у разі, якщо боржник перешкоджає державному виконавцю перевірити його майновий стан. В матеріалах виконавчого провадження міститься акт державного виконавця про відсутність ліквідного рухомого майна належного боржнику на праві власності. За таких підстав, у відповідача відсутня потреба вживати заходи щодо примусового проникнення до житла боржника. Окрім того, відповідач зазначає, що стягувачу в установленому законом порядку роз'яснено порядок повторного пред'явлення виконавчого документу на виконання. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу приписів ч.1 та ч. 2 ст.2 згаданого Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно з ч.2 цієї статті здійснюється державними виконавцями. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 8 згаданого Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За матеріалами справи судом встановлено, що 25.10.12р. Управління ПФУ в Куп'янському районі Харківської області звернулося до Відділу ДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області із заявою про направлення на адресу відділу для примусового виконання не сплачену вимогу про сплату боргу № Ф - 587 У від 04.05.2012р. у розмірі 1792. 80 грн. до ФО-П ОСОБА_1 та просило накласти арешт на грошові кошти та майно боржника, а також оголосити заборону його відчуження (а.с.30).

29.10.2012 року державним виконавцем відділу ДВС Куп'янського МРУЮ Харківської області Ковальовою О.Ю. розглянуто вказану вище заяву позивача та прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за № 427/8 (номер за ЄДРВП: 34933137) з примусового виконання вимоги № Ф-587 У від 04.05.2012р. та надано боржнику - ОСОБА_1, 7-ми денний строк для прибуття до державного виконавця для сплати боргу. За невиконання законних вимог державного виконавця, за неявку без поважних причин боржника попереджено про відповідальність. (а.с.32)

Про прийняття даної постанови сторони виконавчого провадження були належним чином повідомлені державним виконавцем, що підтверджується листом ДВС від 29.10.2012р. за вих. № 20679/01-30 (а.с. 33)

Оскільки у встановлений державним виконавцем термін, боржником ОСОБА_1 не виконано постанову від 29.10.2012 року та добровільно не сплачено борг визначений вимогою Управління ПФУ у Куп'янському районі Харківської області № Ф-587У від 04.05.2012 року, державним виконавцем на підставі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" здійснено заходи на примусове виконання виконавчого документу, а саме: направлено запити до реєструючих органів. (а.с.36)

На вказані вище запити, державним виконавцем отримано відповіді про відсутність у боржника майна. (а.с.35,37)

17.06.2013р. державним виконавцем при примусовому виконанні вимоги Управління ПФУ у Куп'янському районі Харківської області № Ф-587У від 04.05.2012 року складений акт, згідно якого при виїзді на дільницю за адресою боржника ліквідного рухомого майна, належного боржнику на праві власності, на яке можна звернути стягнення в погашення боргу, не виявлено. (а.с.36)

18.06.2013р. постановою державного виконавця виконавчий документ - вимога Управління ПФУ у Куп'янському районі Харківської області № Ф-587У від 04.05.2012 року, повернута стягувачеві та роз'яснено порядок повторного пред'явлення виконавчого документу. (а.с. )

Вказані обставини підтверджується матеріалами витребуваного судом виконавчого провадження № 427/8 (а.с.), та дослідженого у судовому засіданні.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчинити виконавчі дії.

Обов'язки і права державних виконавців визначені статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 32 Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Частиною 2 ст. 47 Закону визначено, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що державним виконавцем у даному випадку, були здійснені всі заходи щодо належного примусового виконання рішення, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Встановивши відсутність у відповідача майна, на яке може бути звернуто стягнення, враховуючи, що здійснені ним, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, державний виконавець правомірно склав постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач безпідставно не здійснив передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення, в тому числі проведення дій щодо розшуку майна боржника та не звернувся до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи з метою встановлення майна чи коштів. Так, відповідно до п. 15 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець звертається до суду з поданням про встановлення вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, з метою встановлення майна чи коштів, лише в разі, якщо боржник перешкоджає державному виконавцю перевірити майновий стан. В матеріалах виконавчого провадження міститься складений державним виконавцем акт про відсутність ліквідного рухомого майна належного боржнику на праві власності.

Враховуючи, що державним виконавцем здійснено перевірку майнового стану боржника за місцем його мешкання, при цьому з боку боржника перешкоди не чинились, у відповідача не було необхідності примусово проникати до житла божника.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

З огляду на викладене, судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача діями відповідача у сфері публічно-правових відносин, а також невідповідності рішення відповідача про повернення виконавчого документу стягувачеві вимогам ч.3 ст.2 КАС України, у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області до Відділу державної виконавчої служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції Харківської області про визнання дій неправомірними - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Панченко О.В.