Постанова № 32953080, 07.08.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/938/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Бондаренко О.А. ,

представника відповідача - Чала О.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання акту нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металторг-плюс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним Акту №61/152/37237836 від 08.01.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Металторг - Плюс" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Агростройперспектива" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року"; скасування податкового повідомлення - рішення №0000381502 від 19.02.2013 року, яким ТОВ "Металторг - Плюс" донараховано податок на додану вартість в сумі 14 016 грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції в сумі 3 504 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки № №61/152/37237836 від 08.01.2013 року щодо порушення ним ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011 року за суму 14 016 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Таку позицію обґрунтовував тим, що ТОВ "Металторг - Плюс" для перевірки податковому органу було надано всі первинні документи бухгалтерського обліку щодо підтвердження господарських операцій з ТОВ "Агростройперспектива" у спірному періоді. Як позивач, так і його контрагент, у періоді, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. Акт №82/23-3/35044256 від 17.01.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Агростройперспектива" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень - вересень 2011 року не може бути беззаперечним доказом нереальності оподаткованих господарських операцій з позивачем у спірному звітному періоді. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, отримані товари були використані у господарській діяльності позивача. Відтак, оскільки в діях ТОВ "Металторг - Плюс" відсутні порушення податкового законодавства, оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надала додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій у серпні 2011 року, долучивши до матеріалів справи первинні документи на підтвердження їх реальності.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Стверджувала про те, що у ході перевірки не встановлено відповідного об"єкта оподаткування та не підтверджено наявність поставок товарів від контрагента позивача, ТОВ "Агростройперспектива", в силу відсутності можливості проведення зустрічної звірки означеного суб"єкта господарювання, що підтверджується Актом ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №82/23-3/35044256 від 17.01.2012 року. Посилалась на відсутність оформлених належним чином актів прийому продукції між позивачем та його контрагентом. Перевізник, який нібито здійснював перевезення купленого у ТОВ "Агростройперспектива" товару не має можливості виконувати свої договірні зобов'язання в силу відсутності основних фондів, транспортних засобів та штатних працівників. Дані, зазначені в товарно - транспортних накладних та в акті здачі - прийняття робіт №23 від 15.08.2011 року не відповідають дійсності, відтак вони не можуть бути доказом перевезення товару, що ставить під сумнів реальність поставки металопрокату. Стверджувала, що видаткова накладна, видана відвантажувачем ТОВ "Металторг - Плюс" на користь покупця ТОВ "Цукоренергомонтаж" не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відтак, в силу недостовірності даних, не може бути доказом реальності оподаткованих операцій. Податковий кредит, сформований позивачем за рахунок господарських операцій з ТОВ "Агростройперспектива" є недійсним, оскільки такі операції полягали лише у їх документальному оформленні. Відтак, як на думку відповідача, встановлені у ході перевірки факти підтверджують правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "Металторг - Плюс" зареєстроване як юридична особа 18.08.2010 року Виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві та з 03.09.2010 року є платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Металторг - Плюс» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Агростройперспектива" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт (надалі - Акт перевірки) перевірки 61/152/37237836 від 08.01.2013 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ "Металторг - Плюс" п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011 року на суму 14 016 грн. ( а.с. 10-20 )

Подані ТОВ "Металторг - Плюс" заперечення на означений акт відповідачем були залишені без задоволення.

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушень вимог податкового законодавства, ДПІ у м. Полтаві 19.02.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000381502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14 016 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 3 504 грн. (а.с.30 )

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, звернувся до суду з вимогою скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та протиправність , виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст. 198, 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 14 016 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ «Металторг - Плюс» фактично не здійснював придбання товару у ТОВ «Агростройперспектива», оскільки, на думку контролюючого органу, такий товар фактично контрагентом позивача не поставлявся в силу відсутності доказів транспортування товару та відсутності об"єкта оподаткування у контрагента, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про завищення платником податкового кредиту за серпень 2012 року в сумі 14 016 грн.

Суд знаходить помилковими висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

У ході перевірки ДПІ у м.Полтаві встановлено факт господарських взаємовідносин у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Металторг - Плюс» (Покупець) та ТОВ «Агростройперспектива» (Постачальник) на підставі договору поставки №080123 від 01.08.2011 року, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених договором. Найменування, загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура, ціна товару, що поставляється за договором, визначаються в накладних, які є невід"ємною частиною договору. Якість товару визначається у специфікації. ( а.с. 35-37).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду податкові накладні, видаткові накладні, довірності на отримання товару, платіжні доручення (а.с.38-44 ) Згідно наданих документів вбачається, що предметом купівлі - продажу за даним договором є металопрокат ТУ 14-3-190-82 76*4 (20) н.дл. На підтвердження транспортування купленого товару суду надано товарно - транспортну накладну, акт здачі - прийняття робіт ( надання послуг), підписаний між позивачем та перевізником ТОВ «НВП Технолоджи» без заперечень (а.с.45-46). На підтвердження наявності у позивача складського приміщення для зберігання купленого металопрокату позивачем надано договір оренди №2 від 01.04.2011 року, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_3, акт приймання - передачі ( а.с.60-62 )

Представником позивача надано пояснення щодо використання купленого товару у власній господарській діяльності ТОВ «Металторг - Плюс». Зокрема, зазначено, що куплений у ТОВ «Агростройперспектива» металопрокат в подальшому реалізовано з метою отримання економічної вигоди ТОВ «Цукоренергомонтаж», що підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями, довіреностями на отримання товару, податковими накладними. (а.с.47-54 )

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Таким чином спростовуються доводи податкового органу, що означені первинні документи не можуть бути доказами реальності оподаткованих господарських операцій у відповідному звітному періоді.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідному звітному періоді сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ «Металторг - Плюс» сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагента, який був зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару у ТОВ «Агростройперспектива», подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд критично оцінює посилання податкового органу як на правову підставу зменшення позивачу податкового кредиту у серпні 2011 року неналежне оформлення документів щодо транспортування товару та відсутність акту прийому продукції, оскільки вони спростовуються поясненнями позивача та наданими достатніми доказами транспортування товару. Крім того, оформлення неналежним чином документів при транспортуванні не може бути беззаперечним доказом відсутності поставки товару. Податковим органом інших доказів на підтвердження таких висновків суду не надано. Не підтверджено і жодними доказами посилання на відсутність у перевізника ТОВ «НВП Технолоджи» транспортних засобів та штатного персоналу. Твердження податкового органу щодо невідповідності підписів посадових осіб на первинних документах також ґрунтується виключно на доводах, оскільки вони не підтверджені жодним висновком уповноваженого експерта.

Не бере суд до уваги посилання ДПІ у м. Полтаві на відсутність у контрагента позивача ТОВ «Агростройперспектива» основних засобів та нематеріальних активів в силу внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису щодо відсутності останнього за його місцезнаходженням. Вказане відбулось після проведення оподаткованих господарських операцій. Крім того, як припущення суд розцінює посилання податкового органу на відсутність у зазначеного контрагента позивача основних фондів, виробничих потужностей , трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання ними своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ТОВ «Агростройперспектива» має нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій зі вказаним контрагентом, оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

З - поміж іншого, суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази того, що договір купівлі - продажу, укладений між ТОВ «Металторг - Плюс» та ТОВ «Агростройперспектива», був визнаний недійсним в судовому порядку. Відсутні також і обвинувальні вироки суду стосовно посадових осіб ТОВ «Агростройперспектива».

Відкидає суд і посилання податкового органу на Акт перевірки ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №82/23-2/35044256 від 17.01.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб»єкта господарювання ТОВ «Агростройперспектива» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за червень - вересень 2011 року. Означений акт не може бути беззаперечним доказом безтоварності оподаткованих господарських операцій та свідчити про відсутність поставок товару позивачу. У зв'язку з цим , відсутні і підстави стверджувати, що спірний податковий кредит ТОВ «Металторг - Плюс» є недійсним.

Позивачем було надано всі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку, чим підтверджено реальність господарських операцій, що слугували основою для формування спірного податкового кредиту.

Суд зазначає про індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту або бюджетного відшкодування, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом встановлено, що суми ПДВ були сплачені позивачем у складі ціни за отримані товари у повному обсязі, на підтвердження чого у матеріалах справи наявні платіжні доручення. Дані господарські операції мали реальний характер, що підтверджено доказами.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.

Крім того, у матеріалах справи наявні відповідні рішення судів щодо визнання протиправними дій ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська під час проведення зустрічної звірки контрагента позивача та формування висновків щодо нікчемності правочинів, укладених за його участі. Таким чином він не може слугувати доказом недійсності спірного податкового кредиту ТОВ «Металторг - Плюс» . (а.с. 153-163)

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження .

Тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період кошти, спрямовані на оплату товару, отриманого від ТОВ «Агростройперспектива».

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування позивачу ДПІ у м. Полтаві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 14 016 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 504 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0000381502 від 19.02.2013 року.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування спірного рішення , у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання нечинним Акту №61/152/37237836 від 08.01.2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Металторг - Плюс" з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Агростройперспектива" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року", суд зазначає наступне.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 7 розділу IV Порядку передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Таким чином, саме податкові повідомлення-рішення мають негативні наслідки для платника податків. Тобто, висновки акту самі по собі не породжують настання правових (негативних) наслідків, а є підставою для направлення податкового повідомлення-рішення.

Позивачем же у позові наводиться неправомірність висновків викладених у Акті перевірки без визначення, які саме права, свободи чи інтереси його порушено висновками цього Акту.

Незгода позивача з висновками Акту може бути реалізовано ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується.

Акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Таким чином, що суд приходить до висновку, що належним і достатнім способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання протиправним саме рішення податкового органу, яким платнику визначено суму податкового зобов'язання, а не визнання нечинним акту перевірки.

Тому позов у вказаній частині вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів на спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість частини позовних вимог.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000381502 від 19.02.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металторг-плюс" витрати зі сплати судового збору в сумі 140,79 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков