Постанова № 32952893, 12.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 серпня 2013 р.

Справа №801/6841/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК

до Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика"

про стягнення заборгованості у сумі 15 306,66 грн.

Суть спору:

Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" про стягнення заборгованості у сумі 15 306,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у зв’язку з несплатою у встановлені законодавством строки суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень – квітень 2013 р.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.

Сторони у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином: рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення; та розпискою про отримання ухвал та повістки особисто.

Позивач 12.08.2013 р. направив до суду факсимільним шляхом клопотання, в якому просив суд розглянути справу за відсутністю його представника. Відповідно до наданого клопотання позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Феодосійська офсетна фабрика" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Феодосія Автономної Республіки Крим як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289 (далі Інструкція).

Нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками передбачені розділом 4 Інструкції № 21-5.

Відтак, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. (п.п. 4.3.6 п. 4.3 розділу 4 Інструкції).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків задекларованих зобов’язань ПрАТ "Феодосійська офсетна фабрика" перед УПФУ, ним самостійно розраховані суми єдиного внеску за березень та квітень 2013 р. у сумі 7653,33 грн. за кожний місяць, які не були сплачені в строки, визначені статтею 9 Закону України № 2464, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості за несвоєчасну сплату єдиного внеску за березень – квітень 2013 р. у розмірі 15306,66 грн.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, вважається недоїмкою (пункт 6 ч. 1 статті 1 Закону України № 2464).

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу № Ю-1437 від 07.06.2013 р. на суму 18706,66 грн., яка була отримана останнім 10.06.2013 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

За таких обставин, враховуючи ненадання відповідачем доказів з погашення заборгованості, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Феодосійська офсетна фабрика" (98100, вул. Земська, 6, м. Феодосія, АР Крим, ідентифікаційний код 02470690) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим (98100, вул. Українська, 44, м. Феодосія, ідентифікаційний код 22300286) заборгованість у розмірі 15306,66 грн. (п'ятнадцять тисяч триста шість гривень шістдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.