Рішення № 32950870, 13.08.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2530/13-ц

Провадження № 2/191/879/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 05 липня 2007 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №002-03062-050707, згідно якого позивач відкриває відповідачці картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також пін-код до картки, здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в Тарифному пакеті та в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Позивач надає відповідачу кредит шляхом відкриття відновлюваної відключної кредитної лінії, ліміт лінії на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладення кредитного договору встановлений ліміт кредитної лінії на рахунку в розмірі 2508,00 грн. Кредитні кошти використовуються для оплати товари чи послуги, що придбаваються держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором та вчинення інших передбачених договором операцій. В свою чергу відповідач зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та процентів за користування кредитною лінією. Відповідач свої зобов'язання виконує не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 22 квітня 2013 року виникла заборгованість на загальну суму 11129,32 грн., яка складається з простроченого тіла кредиту в розмірі 3642,52 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 2694,76 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачки вищезазначену суму заборгованості, а також судові витрати по справі в розмірі 229,40 грн.

У судове засідання представник позивача не з'явився, але завчасно надав суду заяву, якою просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та надає згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, але завчасно надав суду письмову заяву, якою просить у задоволенні позовних вимог відмовити у зв'язку з погашенням ним заборгованості за кредитним договором у повному обсязі у лютому 2009 року згідно вимогам позивача. Також просить застосувати позовну давність при розгляді даної справи.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора забов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог ч.1 ст.60 ЦПК України при зверненні до суду з позовом, позивач зобов'язаний довести суду наявність всіх обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, оскільки лише на припущеннях судове рішення ґрунтуватися не може.

Факт перебування сторін у договірних правовідносинах підтверджується копією договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування кредитної картки, укладеного 05 липня 2007 року, згідно умов якого відповідачу було відкрито кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладення кредитного договору встановлений ліміт кредитної лінії на рахунку в розмірі 2508,00 грн.

Відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати погашення кредиту в строки та на умовах, визначених Договором. Кредитні кошти отримуються з метою оплати товарів чи послуг, що придбаваються держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором та вчинення інших передбачених договором операцій.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту відповідач має заборгованість за відсотками та комісіями по кредиту на загальну суму 11429,32 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 3642,52 грн.; відсотків в розмірі 2694,76 грн.; комісії в розмірі 4792,04 грн.; пені в розмірі 300,00 грн.

Однак позивач згідно наведених у позовній заяві позовних вимог посилається лише на наявність у відповідача заборгованості, яка складається з тіла кредиту в розмірі 3642,52 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 2694,76 грн.

Позовних вимог щодо стягнення з відповідача комісії в розмірі 3642,52 грн. та пені в розмірі 300,00 грн. позивач не просить, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості ним визначена невірно, оскільки при складанні тіла кредиту та заборгованості за відсотками загальна сума заборгованості складає не 11129,32 грн., а 6337,28 грн.

Відповідач проти наявності у нього зазначеної заборгованості заперечує і посилається на належне виконання ним умов кредитного договору, що зобов'язує позивача надати суду належні докази в обґрунтування ним своїх позовних вимог.

Однак крім розрахунку заборгованості за кредитним договором, що не є достатнім доказом наявності такої заборгованості, позивач суду не надав жодного доказу з цього приводу, у зв'язку з чим суд не має достатніх даних про наявність такої заборгованості.

Також відповідачем була надана копія письмової вимоги Банку до нього від 13 лютого 2009 року щодо необхідності погашення заборгованості за кредитом в розмірі 4477,15 грн.

Як вбачається з копії квитанції, відповідачем зазначена сума заборгованості була сплачена 18 лютого 2009 року.

Доказів пред'явлення до відповідача будь-яких інших вимог після сплати ним зазначеної суми заборгованості позивач суду не надав, що свідчить про відсутність між сторонами спору про право на вказаний період.

Крім того, виходячи зі змісту ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Спеціальна позовна давність передбачена ст.258 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В суді встановлено, що позивач з самого початку знав про існування зазначеної заборгованості, а також знав особу, яка повинна її сплатити - відповідача по справі, тому мав право в межах позовної давності з дня виникнення заборгованості звернутися до суду, але не зробив цього, оскільки згідно розрахунку заборгованість виникла в період з квітня 2008 року по березень 2009 року, а з з зазначеним позовом позивач звернувся до суду лише у червні 2013 року.

Таким чином, суд не вважає наявність фактів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 14,80 грн. стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В той же час судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду позивачем було не доплачено судовий збір в розмірі 214,60 грн. і цей розмір судового збору необхідно стягнути з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257, 261, 267, 264, 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ЄДРПОУ: 34047020, МФО: 380236, на користь на користь держави в особі Управління Державного казначейства України у м.Синельникове Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, р/р: 31213206700034, Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО: 805012, КБКД: 22030001, судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: Ю. В. Гречко